Недійсність та припинення дії міжнародного договору. Денонсація

Якщо правомочність представника на вираження згоди держави на обов'язковість для неї конкретного договору обумовлена ​​спеціальним обмеженням, то на недодержання представником такого обмеження не можна посилатись як на підставу недійсності вираженої ним згоди, якщо тільки інші брали участь у переговорах, не було повідомлено про обмеження до вираження представником такої згоди.

Помилка

1. Держава має право посилатись на помилку в договорі як на підставу недійсності її згоди на обов'язковість для неї цього договору, якщо помилка стосується факту або ситуації, які, за припущенням цієї держави, існували при укладенні договору і являли собою істотну основу для її згоди на обов'язковість для нього даного договору.

Обман

Якщо держава уклала договір під впливом обманних дій іншої брала участь у переговорах, то вона має право посилатись на обман як на підставу недійсності своєї згоди на обов'язковість для неї договору.

Підкуп представника держави

Якщо згода держави на обов'язковість для неї договору була виражена в результаті прямого або непрямого підкупу її представника іншою брала участь у переговорах, то перша держава має право посилатись на такий підкуп як на підставу недійсності її згоди на обов'язковість для неї такого договору.

Примус представника держави

Згода держави на обов'язковість для неї договору, яку було виражено в результаті примусу її представника діями або погрозами, спрямованими проти нього, не має ніякого юридичного значення.

Примус держави шляхом погрози силою або її застосування

Договір є нікчемним, якщо його укладення стало результатом погрози силою або її застосування в порушення принципів міжнародного права, втілених у Статуті Організації Об'єднаних Націй.

Договори, які суперечать імперативній нормі загального міжнародного права (jus cogens)

Договір є нікчемним, якщо на момент укладення він суперечить імперативній нормі загального міжнародного права.

Питання про час, умови і порядок припинення договору вирішується непосредствнно договірними сторонами і фіксуються в договорі.

Термінові договори припиняють свою дію після закінчення зазначеного в них терміну. Договір може бути припинений також: а) у зв'язку з виконанням зобов'язань, б) за згодою всіх договірних держав (скасування), в) у зв'язку з укладенням нового договору з тих же питань і між тими ж державами (заміна). Припинення договору можливо за допомогою денонсацію та анулювання.

Денонсація - це відмова держави від договору з попереднім попередженням інших учасників, коли така відмова, його порядок і умови прямо передбачені договором.

Анулювання - це відмова держави від договору, коли є до того достатні, строго визначені нормами міжнародного права підстави. Анулювання, як і денонсація, являє собою односторонню відмову від договору. При реалізації права на денонсацію договору держава, за рідкісним винятком, не зобов'язана пояснювати причини виходу з договору.

Призупинення договору можливе: 1) щодо всіх учасників з їхньої згоди і після консультацій з державами, які висловили згоду на його обов'язковість, але для яких він не набув чинності, 2) щодо двох або кількох учасників багатостороннього договору - за угодою між ними, якщо така можливість передбачена договором або випливає з нього; 3) у разі, якщо з наступного договору випливає намір його учасників призупинити попередній договір; 4) у разі істотного порушення договору.