Дипломатичне представництво: поняття, функції, склад

Дипломатичне представництво - закордонний орган зовнішніх зносин держави. Засновується на основі взаємної угоди між державами. Виступає від імені заснував його держави. В основному, служить для підтримки дипломатичних відносин.

Встановлення між державами дипломатичних відносин спричиняє, як правило, обмін дипломатичними представництвами. Для такого обміну, однак, необхідна спеціальна домовленість.

Склад: Найбільш високий рівень - посольство, на чолі якого стоїть дипломатичний представник, що має, як правило, клас посла. Далі випливають місія, очолювана посланником, і потім місія, очолювана повіреним у справах.

Внутрішня структура дипломатичного представництва, установлення відповідних посад і т.д. визначаються законодавством акредитуючої держави.

У більшості держав існують також дипломатичні ранги, тобто службові звання, що привласнюються дипломатичним працівникам. Вони, як і дипломатичні посади, встановлюються внутрішнім законодавством відповідної держави.

Персонал дипломатичного представництва підрозділяється на три категорії: дипломатичний, адміністративно-технічний і обслуговуючий.

Чисельність персоналу дипломатичного представництва в принципі є компетенцією акредитуючої держави.

До функцій дипломатичного представництва відносяться:

представницька функція (виступ від імені акредитуючої держави); захист інтересів акредитуючої держави та її громадян; ведення переговорів з урядом держави перебування; розвиток дружніх відносин між акредитує, і державою перебування; консульська функція; функція інформування свого уряду про країну перебування.

Перелік функцій дипломатичного представництва, приведений у Віденській конвенції, не можна вважати вичерпним.