Поняття підсудності, її відмінність від підвідомчості (юрисдикції). Види підсудності у цивільному процесі

У цивільному процесуальному праві підвідомчість розуміють як компетенцію судових органів щодо розгляду і вирішення певного кола справ. Підсудність - це компетенція конкретного судового органу єдиної судової системи щодо розгляду і вирішення цивільних справ. Цивільне процесуальне законодавство розмежовує підсудність функціональну (суди першої інстанції, суди апеляційної інстанції та суд касаційної інстанції) і територіальну (підсудність справ за місцем знаходження відповідача (фізичної та юридичної особи). Підсудність справ за вибором позивача (ст. 110 ЦПК) настає за таких умов: а) стягнення аліментів, визнання батьківства відповідача; б) розірвання шлюбу; в) відшкодування шкоди" завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок злочину; г) відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; ґ) захист прав споживачів; д) відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб тощо. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 111 ЦПК), за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України. Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суці за місцем розгляду первісного позову. Виключна підсудність передбачає, що такі позови, як позови: а) з приводу нерухомого майна; б) щодо виключення майна з опису; в) позови до спадкодавця щодо прийняття спадщини спадкоємцями, - пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.