Тактичні прийоми роботи з судом

Тактика роботи з судом спрямована на створення переваг суб'єктивного характеру. З точки зору сторони, найкращий суддя — той, хто вирішує справу на її користь. Але про це сто­рони дізнаються постфактум, після проголошення рішення. Своєрідним індикатором настрою судді під час розгляду спра­ви є його ставлення до сторін та їх дій. Кожна сторона дбає про формування позитивного іміджу в очах судді. Адже при рівності усіх інших факторів, суддя надає перевагу людям, які йому симпатичні.

Разом з тим, позиція судді часто не залежить від поведінки сторони в суді. Як зазначає адвокат-практик Я. Зейкан, «адво­кат при представництві інтересів вирішує... завдання правово­го захисту і тому повинен враховувати, що немає й не може бути суддів ідеальних, що конкретний суддя може бути заін­тересований в тому чи іншому варіанті вирішення спору...»[1]. Згадується й адвокатська приказка: «Якщо суддя не знає як вирішити справу, він її вирішує по закону». Звичайно, усі суд­ді різні. У автора немає ні підстав, ні бажання кидати тінь на всю суддівську професію, але й не враховувати суб'єктивний фактор було б так само неправильно.

Коли сторона відчуває, що суддя прихильніше ставиться до іншої сторони, її тактика зорієнтована на усунення з процесу суб'єктивних факторів. Принцип тут такий: хай суддя не до­помагає нам, але він не зможе допомогти й противнику. Ме­та- перешкоджати судді допомагати протилежній стороні, нейтралізуючи його суб'єктивізм у вирішенні справи.

Під час роботи із судом, потрібно враховувати, що:

1) суддя - це людина, яка вирішує вашу справу, а не свою;

2) суддя - «господар процесу»;

3) суддя - це посадова особа, що діє відповідно до за­кону;

4) з суддею не можна сперечатися, а потрібно переконувати;

5) рішення та більшість ухвал суду можна оскаржити. З урахуванням наведеного, можна запропонувати декілька тактичних прийомів, правил роботи із судом.