Принципи бюджетного процесу

- розподілу бюджетних повноважень між органами представницької і виконавчої влади.

законодавство встановлює такий розподіл повноважень за стадіями бюджетного процесу: формування та виконання бюджету віднесено до компетенції виконавчих органів, а розгляд, затвердження та здійснення контролю за виконанням бюджету - до компетенції представницьких органів;

- спеціалізації бюджетних показників

реалізується через бюджетну класифікацію, яка, згідно зі ст. 8 Бюджетного кодексу, закріплюючи вичерпний перелік доходів і видатків бюджетів, полягає в конкретизації доходів за джерелами, а видатків - за цільовими напрямами.

- щорічності бюджету

тобто обов’язкового прийняття бюджету щороку до початку планового року, що дає змогу виявити тенденції розвитку країни, дослідити зміни темпу зростання виробництва тощо.

- гласності

передбачає широке обговорення проекту бюджету, доведення його до населення, публікацію затвердженого бюджету;

- наочності

відображення показників бюджетів у взаємозв’язку з економічними показниками розвитку України;

- достовірності

передбачає використання під час формування бюджету його реальних показників та ін.;

Так само як із визначенням поняття "бюджетний процес", відбувається дискусія вчених з приводу принципів бюджетного процесу. Так, О. П. Орлюк даний перелік доповнює наступними принципами [9]:

принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певними ознаками, які дають можливість здійснити загальнодержавне і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету включаються всі кошти, що направляються з прибутково-видаткової частини;

принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а також між натуральними і фінансовими показниками.

Інші автори до принципів організації бюджетного процесу відносять: єдності теорії і практики; взаємозв’язку; самостійності; об’єктивності; ефективності; соціальної справедливості; закономірності; безперервності; повноти; реальності; планомірності; демократії; компетентності; пріоритетності; економії; гласності, публічності і прозорості; відповідальності.

………………….

Учасники бюджетного процесу:

1. Верховна Рада України, яка затверджує Основні напрямки бюджетної політики, на основі чого складається проект бюджету, розглядає проект бюджету та проект закону про державний бюджет, затверджує його. На стадії виконання бюджету контролює та вносить зміни, доповнення до Закону про Державний бюджет. На заключній стадії розглядає звіт щодо виконання державного бюджету та, в разі згоди, затверджує його. Верховній Раді України протягом всіх стадій бюджетного процесу допомагають всі її комітети, насамперед профільні, — Комітет з питань бюджету та Комітет з питань фінансової та банківської діяльності.

2. Рахункова палата, до основних функцій якої належать:

• контроль за виконанням законів України та постанов з фінансових питань, що були прийняті ВРУ, за фінансуванням загальнодержавних програм, виконанням державного бюджету України;

• контроль за своєчасним та повним надходженням доходів до державного бюджету, за квартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників, а також за видатками щодо обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу України;

• перевірка в межах компетенції кошторисів видатків, які пов’язані з діяльністю ВРУ, апарата ПУ та КМУ;

• контроль за витрачанням коштів державними бюджетними установами та організаціями, які здійснюють свою діяльність за межами України;

• контроль за використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів в частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів та видатків (ст. 98 Конституції України, Висновки Конституційного Суду України від 21 грудня 2000 р., № 4-в/2000).

3. Президент України як голова держави відповідно до статей 96, 106 Конституції України, визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики, на яких ґрунтується бюджетна політика загалом.

До суб’єктів бюджетного процесу належать:

1. Органи виконавчої влади (органи місцевого самоврядування, фінансові органи та органи фінансового контролю, органи, які сприяють збору доходів та всіх обов’язкових платежів — органи державної податкової служби, митної служби та ін.).

2. Державні позабюджетні фонди (створюються компетентними органами та використовуються тільки за цільовим призначенням, наприклад, Пенсійний фонд України, Фонди соціального страхування та ін.).

3. Розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету).

4. Бюджетні установи, державні та муніципальні установи, інші одержувачі бюджетних коштів.

5. Банківські установи.

6. Органи державного фінансового контролю.

Слід зауважити, що основним принципом діяльності суб’єктів бюджетних правовідносин є забезпечення дотримання публічного фінансового інтересу та соціальна спрямованість бюджетних повноважень.

2.Стадії бюджетного процесу: поняття та види.

Бюджетний кодекс України (ст.19) виділяє чотири стадії бюджетного процесу:

= складання проектів бюджетів;

= розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

= виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

= підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Усі стадії бюджетного процесу ґрунтуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видатків. Усі стадії бюджетного процесу базуються на одних принципах організації бюджетної діяльності і мають відповідну правову регламентацію.

Основними принципами є такі:

- принцип розподілу повноважень ВРУ ВРАРК, органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів в процес складання, затвердження і виконання бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві.

- принцип реальност і включення показників доходів і видатків. Доходи мають включатися до бюджету за джерелами, видатки — за цільовим призначенням.

принцип гласності. Він полягав у тому, що показники бюджету і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації.

- принцип наочності, означає, що відображання показників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні і за її межами відбувається шляхом використання засобів для максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

…………………………………………..

Кожна стадія здійснюється визначеними законодавством органами і завершується прийняттям правового акта. Ці стадії повторюються щорічно.

Перша стадія – складання і розгляд проекту бюджету. Процес його розробки починається заздалегідь до його затвердження. Комітети Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо проекту бюджету на наступний рік і надсилають їх до комітету з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року.

Комітет з питань бюджету розробляє проект постанови про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію), виносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року. Ця резолюція є орієнтиром для Уряду при розробці проекту бюджету і для Верховної Ради при розгляді цього проекту.

Верховна Рада приймає Постанову про основні напрями бюджетної політики не пізніше 1 липня.

Складання проекту Державного бюджету організовує Кабінет Міністрів. Міністерство фінансів складає попередній проект зведеного бюджету України і доводить відповідні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади. Усі органи державної виконавчої влади у двотижневий строк розглядають доведені до них показники щодо проекту зведеного бюджету та подають Міністерству фінансів свої пропозиції. Міністерство фінансів розглядає зазначені пропозиції і готує проект Державного бюджету. Міністерство фінансів України доповідає про проект бюджету на засіданні Кабінету Міністрів. Важливо підкреслити роль Прем’єр-міністра України, який єдиний має право представляти і захищати проект Державного бюджету перед Верховною Радою.

Стадія розгляду проекту бюджету продовжується у Верховній Раді України. Порядок розгляду встановлений Регламентом Верховної Ради України.

Відповідно до конституційної норми Кабінет Міністрів України зобов’язаний не пізніше 15 вересня кожного року подавати до Верховної Ради проект Закону про Державний бюджет на наступний рік. Це зумовлено необхідністю дати можливість народним депутатам України, комітетам Верховної Ради розібратися, проаналізувати і внести відповідні пропозиції.

Наступна стадія – це затвердження і виконання бюджету. Якщо під час постатейного голосування до проекту бюджету не було внесено істотних змін, Закон про Державний бюджет приймається у цілому. Поки Верховна Рада не проголосує за Закон про Державний бюджет в цілому, Державного бюджету ще немає, є тільки проект. Затверджує бюджет Верховна Рада України.

Виконання бюджету є основною стадією бюджетного процесу. Виконати бюджет означає забезпечити повне і своєчасне надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і спрямувати кошти на фінансування видатків, включених до бюджету. Виконання Державного бюджету організовує Кабінет Міністрів через Міністерство фінансів, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів.

Третя стадія бюджетного процесу – це складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Відповідно до чинного законодавства звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік подається Кабінетом Міністрів України у письмовому вигляді. Верховна Рада доручає зробити компетентну експертизу поданого звіту комітету з питань бюджету. На найближчому засіданні, але не раніше ніж через 10 днів, Верховна Рада заслуховує доповідь Кабінету Міністрів про виконання Державного бюджету.

Протягом 2-х тижнів після заслуховування у парламенті доповіді Уряду комітети повинні розглянути поданий урядом звіт про виконання Державного бюджету і дати відповідні висновки. Звіт про виконання Державного бюджету розглядається на засіданні Верховної Ради не пізніше 1 травня.

За підсумками обговорення висновків комітетів народні депутати України приймають постанову про виконання Державного бюджету. Відповідно до Конституції України затвердження звіту про виконання Державного бюджету України має велику юридичну вагу. Постанова щодо затвердження звіту про виконання бюджету, як і сам звіт, оприлюднюється, тобто доводиться до загального відома (ст. 97 Конституції України).

……………………….

Відповідно до ст. 19 БК України весь бюджетний процес поділяється на відповідні етапи діяльності — стадії, а саме:

1. Складання проектів бюджетів.

Право складання проекту бюджетів належить лише органам виконавчої влади. Кабінет Міністрів розробляє проект закону про Державний бюджет України. Відповідальним за підготовку проекту є міністр фінансів України, який на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету в поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету, прогнозує обсяги фінансування бюджету з метою надання пропозицій до проекту Державного бюджету України.

На основі аналізу й оцінки таких показників Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за три дні до початку парламентських слухань з питань бюджетної політики.

Національний банк України до 1 квітня готує та подає до Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики й проект свого кошторису на наступний рік.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Відповідно до Основних напрямків бюджетної політики, Кабінет Міністрів України організовує розроблення проекту Державного бюджету.

Метою підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Після цього Міністерство фінансів України аналізує отримані від головних розпорядників запити й пропозиції щодо обсягу видатків, визначає їх відповідність Основним напрямкам бюджетної політики та готує проект закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет та подає його до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Організація підготовки місцевих бюджетів належить до відання Ради Міністрів АРК і органів виконавчої влади відповідних рад. Міністерство фінансів України доводить до місцевих органів влади розрахунки прогнозованих обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їхнього визначення та інші показники, необхідні для підготовки проектів місцевих бюджетів.

Виконавчі органи АРК, місцеві державні адміністрації та інші місцеві органи виконавчої влади на підставі доведеної інформації розробляють прогнозовані показники економічного й соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є основою для складання проектів місцевих бюджетів. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної ради схвалює Рада Міністрів АРК, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

2. Розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

Не пізніше, ніж через п’ять днів після подання КМУ проекту закону про Державний бюджет до Верховної Ради, міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. Комітет Верховної Ради з питань бюджету аналізує його щодо відповідності нормам БК України, Основного напряму бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також пропозиціям Верховної Ради до Основних напрямків. У разі невідповідності проекту закону про Державний бюджет зазначеним нормам Верховна Рада України може прийняти мотивоване рішення щодо його відхилення. В цьому випадку КМУ протягом тижня має доопрацювати його та подати на повторний розгляд до Верховної Ради України з обґрунтуванням внесених змін.

Після прийняття до розгляду поданого проекту не пізніше 1 жовтня проект закону про Державний бюджет розглядається народними депутатами, комітетами, фракціями, групами Верховної Ради України, які формулюють свої пропозиції та подають їх до Комітету Верховної Ради з питань бюджету та призначають своїх представників для роботи в Комітеті.

Надані пропозиції мають бути розглянуті Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 15 жовтня. Результатом такого розгляду є Висновок і пропозиції щодо проекту закону й таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, які пропонують підтримати або відхилити.

Перше читання проекту закону про Державний бюджет має відбутися до 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект був відправлений на доопрацювання в КМУ). Його починають із доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету про Висновки й пропозиції до проекту закону про Державний бюджет, після чого відбувається голосування. Затвердження рішення Верховною Радою України щодо Висновків вважають прийняття проекту закону про Державний бюджет у першому читанні, а схвалені Висновки набувають статусу Бюджетних Висновків Верховної Ради України та мають бути враховані КМУ під час підготовки проекту до другого читання.

Друге читання (3 (8) листопада) розпочинається із доповіді міністра фінансів України щодо доопрацьованного проекту. Під час другого читання затверджуються загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням, обсяг міжбюджетних трансфертів. Інші статті проекту, які не були прийняті в другому читанні, переносять на розгляд у третьому читанні.

Третє читання повинне відбутися не пізніше 25 листопада року, що передує плановому. На цьому засіданні проводять голосування щодо статтей, не прийнятих у попередньому читанні, та щодо проекту загалом. Закон про Державний бюджет має бути прийнятий Верховною Радою України до грудня року, що передує плановому.

Після офіційного опублікування Закону про Державний бюджет України не пізніше ніж у двотижневий термін рішенням Верховної Ради АРК затверджується бюджет АРК, рішеннями відповідних рад — бюджети обласні, районні, міські (м. Києва та Севастополя), міст республіканського та обласного значення. Далі, також не пізніше ніж у двотижневий термін, затверджуються бюджети міст районного значення, районів у містах, селищні та сільські.

3. Виконання бюджету, в тому числі за необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.

Відповідно до ст. 115 Конституції України і ст. 42 БК України КМУ забезпечує виконання Державного бюджету. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію й управління процесом виконання Державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів.

Державний і місцевий бюджети виконують за відповідними розписами. Бюджетний розпис — це документ, у якому встановлений розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Державний бюджет України виконують за розписом, який затверджує міністр фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет. До затвердження розпису міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.

Розписи місцевих бюджетів складають фінансові управління на місцях і затверджують відповідні керівники місцевого фінансового органу.

Бюджетні розписи складають відповідно до загального й спеціального фондів бюджету, в розрізі головних розпорядників коштів. Своєю чергою, бюджетні розписи поділяють на річні, квартальні та місячні. Затверджені розписи передають Державному казначейству та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для підготовки та затвердження кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів, яка передбачає здійснення органами Державного казначейства України:

• операцій з коштами всіх бюджетів;

• розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контролю бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, прийняття зобов’язань, проведення платежів;

• бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів.

Таким чином, казначейська система виконання бюджету означає зведення всіх коштів бюджетів усіх рівнів на єдиному рахунку, який відкривають на ім’я органів Державного казначейства в установах уповноважених банків.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Згідно зі ст. 58 БК України, зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету здійснює Державне казначейство України. Розпорядники бюджетних коштів, відповідно до Єдиної методики звітності, складають і подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством. Розрізняють щомісячні, щоквартальні та щорічний звіти.

Річний звіт, який КМУ подає до Верховної Ради України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, містить такі частини:

1) звіт про фінансовий стан Державного бюджету;

2) звіт про виконання Державного бюджету;

3) звіт про рух коштів;

4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету;

5) звіт про бюджетну заборгованість;

6) звіт про використання коштів резервного фонду;

7) інформацію про стан державного боргу;

8) звіт про кредити й операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань;

9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану КМУ потрібною для пояснення звіту.

Рахункова палата розглядає Річний звіт й готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету. Після цього Верховна Рада України розглядає звіт і приймає рішення за результатами обговорення.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Законодавство чітко закріплює строки та порядок проходження кожної зі стадій бюджетного процесу. Дотримання строків формування та виконання бюджетів є необхідним для безперервного функціонування держави та органів місцевого самоврядування.

2. Складання проекту бюджету.

Стаття 116 Конституції України поклала обов'язок складання проекту бюджету і проекту Закону про Державний бюджет на Кабінет Міністрів. Кабінет Міністрів організовує роботу по складанню бюджету через Міністерство фінансів. Міністр фінансів України на основі макропоказників економічного та соціального розвитку України й аналізу виконання бюджету поточного бюджетного періоду визначає загальний рівень доходів і видатків бюджету, дає оцінку обсягу фінансування бюджету. На основі цих показників виробляється проект основних напрямів бюджетної політики на подальший бюджетний період, який не пізніше за 1 червня заслуховується Верховною Радою України (ст. 33 Бюджетного кодексу).

Після ухвалення основних напрямів бюджетної політики на майбутній бюджетний період Міністерство фінансів України розробляє інструкції з підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів, установлюючи порядок і терміни їх подачі.

Головні розпорядники несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів бюджетних запитів - пропозицій (швидше прохання) про виділення необхідних для безперебійного функціонування грошових коштів з їх обґрунтовуванням.

Виконавчі органи всіх рівнів доводять у строки, вказані в постанові Кабінету Міністрів України, необхідні вказівки з розробки проектів бюджетів.

Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту бюджету проводить аналіз бюджетних запитів з точки зору їх відповідності меті, пріоритетності, ефективності використовування бюджетних кошт.

До 1 квітня року, що передує плановому, Національний банк України подає у Верховну Раду України і Кабінет Міністрів проект основних положень грошово-кредитної політики на майбутній бюджетний період та свій кошторис доходів і видатків на майбутній рік для того, щоб перевищення доходів над його видатками могли врахувати в прибутковій частині Державного бюджету.

Згідно з типовою формою бюджетних запитів, затверджених Міністерством фінансів України, і з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють свої інструкції з складання бюджетних запитів, які доводяться до головних розпорядників. Аналіз бюджетних запитів головних розпорядників по місцевих бюджетах здійснюють місцеві фінансові органи. Після схвалення Кабінетом Міністрів України складеного Міністерством фінансів України проекту Закону про Державний бюджет Міністерство фінансів доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозованих об'ємів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів.

Якщо Міністерство фінансів України не погоджується з об'ємами бюджетних запитів головних розпорядників кредитів, питання може виноситися на дозвіл Міжвідомчої комісії, яка створюється для цього. її рішення доводиться до відома зацікавлених сторін, але остаточне рішення приймає Верховна Рада в Законі про Державний бюджет.

Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет і не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, подає проект та матеріали, передбачені ст. 38 Бюджетного кодексу, у Верховну Раду України. На цьому, згідно з Бюджетним кодексом України, і закінчується стадія складання проекту закону про Державний бюджет.

……………………………………….

Складання проектів бюджетів, як Державного, так і місцевих, є однією з найважливіших і найвідповідальніших стадій бюджетного процесу, оскільки саме на цій стадії закладаються політичний та економічний курси держави на поточний рік, визначаються пріоритети у вирішенні внутрішніх соціально-економічних проблем, обсяги доходів і видатків, основні напрями використання коштів, засоби покриття дефіциту бюджету.

Порядок складання проектів як Державного, так і місцевих бюджетів чітко регламентований у гл. 6 та 12 Бюджетного кодексу України.

Роботу, пов’язану зі складанням проекту держбюджету розпочинають задовго до початку нового бюджетного року. Згідно зі ст. 96 Конституції України та Бюджетним кодексом право складання проекту бюджету належить виключно органам виконавчої влади. Це положення не виключає можливості участі в цій роботі інших державних органів, однак координують діяльність останніх тільки уряд та інші органи виконавчої влади, що наділені певними повноваженнями.

Державний бюджет формується на основі найважливіших економічних документів країни. Складанню його проекту передує проведення підготовчих заходів, забезпечення відповідними даними органів влади, що триває близько 4 місяців (із січня до кінця квітня поточного року). Так, у процесі цієї роботи Міністерство економіки розробляє прогноз основних макропоказників економічного й соціального розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу валового внутрішнього продукту, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення. Національний банк до 1 квітня готує і подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект свого кошторису на наступний рік. Проводять також аналіз звітних даних про виконання державного та місцевого бюджетів за попередні роки, виявлення тенденцій у виконанні як дохідної частини бюджетів (наприклад, визначають збільшення чи зменшення доходів за кожним видом податків та неподаткових надходжень тощо), так і видаткової.

Крім того, міністр фінансів за основними макропоказниками економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період (із зазначенням обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та оптових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та наприкінці року, прогнозованого рівня безробіття) та за даними аналізу виконання бюджету в поточний період визначає загальний рівень доходів і видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій до проекту Державного бюджету України.

На основі аналізу та оцінки цих показників Кабінет Міністрів України складає проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік і подає його на розгляд до Верховної Ради України у травні.

Проект містить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

- граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту;

- частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України;

- граничного обсягу державного боргу та його структури;

- частки обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання місцевих бюджетів;

- частки капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання;’

- взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступний бюджетний період;

- змін до законодавства, які потрібно прийняти для реалізації бюджетної політики держави;

- переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету України;

- захищених статей видатків бюджету;

- обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний і спеціальний фонди.

Отже, у проекті Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік визначено головні пріоритети бюджетної політики на плановий рік, які мають стати орієнтиром для уряду, який керує складанням проекту бюджету, і для Верховної Ради України під час розгляду і затвердження бюджету.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік. У цій постанові можуть бути пропозиції Верховної Ради України до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік виключно з питань, означених у проекті.

Відповідно до Основних напрямків бюджетної політики Кабінет Міністрів України організовує розроблення проекту державного бюджету. Для підготовки пропозицій до нього Міністерство фінансів розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. У них головні розпорядники коштів відповідно до своєї діяльності зазначають розподіл фінансових та інших ресурсів, потрібних для здійснення конкретних програм і заходів, що сприяє визначенню реальних пропозицій до проекту держбюджету.

Після цього Міністерство фінансів аналізує отримані від головних розпорядників коштів запити і пропозиції щодо обсягу видатків, визначає їх відповідність Основним напрямам і готує проект закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України. Схвалений проект Кабінет Міністрів України не пізніше як 15 вересня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради України. Крім того, після схвалення Кабінетом Міністрів України проект закону про Держбюджет Міністерство фінансів доводить до місцевих органів влади розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів.

Разом з проектом закону про держбюджет, що схвалений Кабінетом Міністрів, подаються також:

1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет, яка містить інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного й соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України; оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету, та інші відомості;

2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

3) перелік пільг щодо податків, зборів (інших обов’язкових платежів) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4) показники видатків Державного бюджету України, необхідні наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті державного бюджету, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюджетного періоду;

5) зведення і структура фінансових зобов’язань з державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення боргових зобов’язань, в тому числі суми на обслуговування державного боргу;

6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України, та інші документи, передбачені ст. 38 Бюджетного кодексу.

Закон про Державний бюджет України визначає:

- загальну суму доходів і загальну суму видатків (з поділом на загальний і спеціальний фонди, а також із поділом видатків на поточні й капітальні);

- граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступний бюджетний період і державного боргу наприкінці наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій, а також обсяг цих гарантій;

- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України за бюджетною класифікацією;

- доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

- додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Організація підготовки бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів перебуває у віданні уряду республіки та органів виконавчої влади відповідних рад. Міністерство фінансів України доводить до уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад та їх виконавчих органів особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік. Вищі органи виконавчої влади доводять цю інформацію до відома органів виконавчої влади нижчого рівня.

Виконавчі органи Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та інші місцеві органи виконавчої влади на основі Основних макропоказників економічного та соціального розвитку України розробляють прогнозні показники економічного та соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є базою для складання проектів бюджетів. Це потрібно зробити у строки, самостійно визначені виконавчими органами місцевих рад. Крім того, головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у строки та порядку, що встановлені цими органами. Місцеві фінансові органи аналізують бюджетні запити та приймають рішення щодо внесення їх до пропозицій проекту місцевого бюджету.

Проект рішення про місцевий бюджет разом із необхідними документами перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради схвалюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

Проекти бюджетів, як державного, так і місцевих, складають на основі бюджетної класифікації — єдиного систематизованого групування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) і фінансування бюджету за показниками економічної суті, функціональної діяльності, організаційного устрою та ін. Саме цей документ має забезпечувати загальнодержавну й міжнародну порівнянність бюджетних даних, створення єдиної інформаційної системи зведення державних витрат на всіх рівнях влади. Його використання сприяє більш чіткій організації роботи з формування та виконання бюджету, контролю за виконанням дохідної частини бюджету по кожному джерелу і за витрачанням державних коштів відповідно до їх призначення. Критерієм бюджетної класифікації за доходами є, наприклад, економічне значення джерела доходів бюджету в системі податків і обов’язкових платежів, а за видатками, приміром, - цільове спрямування коштів з бюджету.

………………………………………