Як називається процес розділення сипких матеріалів на фракції, які відрізняються фізичними параметрами та геометричними розмірами?

1. Екстракція.

2. Сепарування.

3. Фасування.

4. Просіювання.

Л-1, с. 379

43. Всі критерії подібності:

1. Мають визначену розмірність.

2. Можуть мати визначену розмірність чи бути безрозмірними.

3. Є безрозмірними.

4. Мають розмірність залежно від характеру процесу, який описується.

Л-1, с. 66

44. Внаслідок взаємного перерозподілу фаз, що входять в неоднорідну систему, розрізняють такі неоднорідні системи:

1. Пилогазову, димову, туман, піну, суспензію, емульсію.

2. Туман, суспензію, емульсію.

3. Пилогазову, піну.

4. Пилогазову, туман, піну, суспензію, емульсію

Л-1, с. 66

45. Залежно від величини зважених твердих частинок розрізняють такі суспензії:

1. Грубі і тонкі.

2. Грубі, тонкі, каламуті, колоїди.

3. Каламуті і колоїди.

4. Грубі, тонкі, колоїди.

Л-1, с. 66

46. Пилогазова неоднорідна система – це:

1. Газове середовище з розподіленими в ньому твердими частинками, що сконденсувались в тверду фазу.

2. Гази зі зваженими в них твердими частинками.

3. Парогазове середовище з розподіленими в ньому дрібними краплями рідини.

4. Гази із зваженими в них краплями рідини.

Л-2, с. 46

47.Туман – це:

1. Гази із зваженими в них краплями рідини.

2. Гази зі зваженими в них твердими частинками.

3. Парогазове середовище з розподіленими в ньому дрібними краплями рідини.

4. Газове середовище з розподіленими в ньому твердими частинками, що сконденсувались в тверду фазу.

Л-2, с. 46

48. Рідинне середовище з розподіленими в ньому газовими пухирцями має назву:

1. Туман.

2. Суспензія.

3. Піна.

4. Емульсія.

Л-2, с. 46

49. Рідина з розподіленими в ній зваженими твердими частинками має назву:

1. Емульсія.

2. Суспензія.

3. Піна.

4. Туман.

Л-2, с. 46

50. Рідина зі зваженими у ній краплями іншої рідини, що не розчиняється в першій, має назву:

1. Піна.

2. Суспензія.

3. Туман.

4. Емульсія.

Л-2, с. 46

51. Для розділення неоднорідних систем призначені:

1. Механічні процеси.

2. Хімічні процеси.

3. Теплові процеси.

4. Гідромеханічні процеси.

Л-2, с. 46

52. Відстоюваннявідбувається:

1. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.

2. В полі дії відцентрових сил, що штучно утворюються в обертових апаратах або в закручених потоках.

3. Під дією штучно створених інерційних сил при раптовій зміні напряму руху потоку середовища.

4. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища у малоконцентрованих суспензіях.

Л-2, с. 47

53. Флотація відбувається:

1. Під дією штучно створених інерційних сил при раптовій зміні напряму руху потоку середовища.

2. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.

3. В полі дії відцентрових сил, що штучно утворюються в обертових апаратах або в закручених потоках.

4. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища у малоконцентрованих суспензіях.

Л-2, с. 60

54. Центрифугування відбувається:

1. В полі дії відцентрових сил.

2. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища.

3. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.

4. Під дією штучно створених інерційних сил.

Л-2, с. 74

55. Мокре розділення відбувається:

1. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища у малоконцентрованих суспензіях.

2. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.

3. В полі дії відцентрових сил, що штучно утворюються в обертових апаратах або в закручених потоках.

4. При додатковому зволоженні забруднених пилогазових сумішей різними рідинами.

Л-2, с. 86

56. Геометричною характеристикою частинок несферичної форми є:

1. Мінімальний діаметр.

2. Еквівалентний діаметр.

3. Максимальний діаметр.

4. Середній діаметр.

Л-2, с. 48

57. Відстоювання використовується для розділення:

1. Суспензій.

2. Сипучих сумішей.

3. Пульп.

4. Туманів кислот.

Л-2, с. 48

58. Мокре розділення використовується для розділення:

1. Туманів кислот.

2. Пилогазових сумішей.

3. Пульп.

4. Суспензій.

Л-2, с. 86

59. Процес стислого осідання частинок у полі дії гравітаційних сил називається:

1. Центрифугуванням.

2. Відстоюванням.

3. Фільтруванням.

4. Емульгацією.

Л-2, с. 47

60. Виштовхувальна сила середовища, що дорівнює вазі рідини, витиснутої частинкою, має назву:

1. Сила Бассе.

2. Сила Кулона.

3. Сила Архімеда.

4. Сила Лоренца.

Л-1, с. 68

61. При осіданні частинки в ламінарному режимі швидкість руху частинок визначають за формулою:

1. Бернуллі.

2. Аллена.

3. Ньютона.

4. Стокса.

Л-1, с. 69

62. Швидкість стислого осідання частинок:

1. Завжди менша від швидкості вільного осідання окремих частинок.

2. Завжди більша від швидкості вільного осідання окремих частинок.

3. В більшості випадків менша від швидкості вільного осідання окремих частинок.

4. В більшості випадків більша від швидкості вільного осідання окремих частинок.

Л-1, с. 70

63. Коефіцієнт опору частинки при турбулентному режимі осідання:

1.Є постійним.

2. Залежить від форми відстійника.

3.Залежить від критерію Рейнольдса.

4. Залежить від критерію Архімеда.

Л-2, с. 48

64. Процес розділення неоднорідних систем із дисперсною твердою фазою за допомогою пористих перегородок, що затримують тверді дисперсні частинки і вільно пропускають дисперсійне середовище, називають:

1. Флотацією.

2. Фільтруванням.

3. Екстрагуванням.

4. Відстоюванням.

Л-1, с. 85

65. Нестисливим називають осад, якщо:

1. В процесі фільтрування зі збільшенням тиску він зберігає свою структуру і прозорість.

2. В процесі фільтрування зі зменшенням тиску він зберігає свою структуру і прозорість.

3. В процесі фільтрування зі збільшенням тиску він не зберігає свою структуру і прозорість.

4. В процесі фільтрування зі зменшенням тиску він не зберігає свою структуру і прозорість.

Л-1, с. 88

66. Стисливим називають осад, якщо під дією тиску він:

1. Ущільнюється і його прозорість зменшується.

2. Не ущільнюється і його прозорість зменшується.

3. Ущільнюється і його прозорість значно збільшується.

4. Не ущільнюється і його прозорість не змінюється.

Л-1, с. 88

67. Що є рушійною силою процесу фільтрування:

1. Різниця концентрацій над поверхнею рідини і під фільтрувальною перегородкою.

2. Різниця тисків на поверхні рідини і на фільтрувальній перегородці.

3. Різниця температури над поверхнею рідини і під фільтрувальною перегородкою.

4. Різниця тисків над поверхнею рідини і під фільтрувальною перегородкою.

Л-1, с. 85

68. Швидкістю фільтрування називають:

1. Об'єм фільтрату, що проходить через 1 м² фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь прямо пропорційний перепаду тиску та прямо пропорційний повному опорові фільтрувального шару.

2. Об'єм вологого осаду, що проходить через 1 м²фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь прямо пропорційний перепаду тиску та обернено пропорційний повному опорові фільтрувального шару.

3. Об'єм фільтрату, що проходить через 1 м² фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь обернено пропорційний перепаду тиску та обернено пропорційний повному опорові фільтрувального шару.

4. Об'єм фільтрату, що проходить через 1 м² фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь прямо пропорційний перепаду тиску та обернено пропорційний повному опорові фільтрувального шару.

Л-1, с. 89

69. Гідростатичне фільтрування відбувається під дією:

1. Тиску стовпа рідини.

2. Різниці атмосферного тиску і розрідження.

3. Різниці атмосферного тиску.

4. Надлишкового тиску на середовище.

Л-1, с. 85

70. Вакуумне фільтрування відбувається під дією:

1. Надлишкового тиску на середовище.

2. Різниці атмосферного тиску і розрідження.

3. Різниці атмосферного тиску.

4. Тиску стовпа рідини.

Л-1, с. 85

71. До фільтрів безперервної дії відносять:

1. Стрічковий вакуум-фільтр.

2. Рамний фільтр-прес.

3. Нутч-фільтр.

4. Фільтр ФПАКМ.

Л-1, с. 104

72. До фільтрів періодичної дії відносять:

1. План-фільтр.

2. Рамний фільтр-прес.

3. Барабанний вакуум-фільтр

4. Стрічковий вакуум-фільтр.

Л-1, с. 97

73. Який з наведених основних способів перемішування заснований на безпосередньому підведенні енергії за допомогою мішалок:

1. Гідравлічний (інерційний).

2. Механічний.

3. Пневматичний (барботажний).

4. Циркуляційний.

Л-1, с. 120

74. Який з наведених основних способів перемішування заснований на створенні багатократних циркуляційних потоків струминним або відцентровим насосом:

1. Циркуляційний.

2. Гідравлічний (інерційний).

3. Пневматичний (барботажний).

4. Механічний.

Л-2, с. 94

75. Який з наведених основних способів перемішування здійснюють за допомогою продування через шар середовища, що перемішується, потоків стислого повітря, газу або водяної пари, диспергованих на дрібні пухирці та струмені:

1. Гідравлічний (інерційний).

2. Механічний.

3. Пневматичний (барботажний).

4. Циркуляційний.

Л-1, с. 135

76. Яким показником оцінюють інтенсивність перемішування:

1. Питомою витратою середовища, що перемішується.

2. Питомою продуктивністю.

3. Питомою витратою енергії.

4. Перепадом тиску.

Л-1, с. 89

77. До тихохідних мішалок відносять:

1. Турбінні.

2. Пропелерні.

3. Якірні.

4. Гвинтові.

Л-1, с. 90

78. До швидкохідних мішалок відносять:

1. Стрічкові.

2. Рамні.

3. Турбінні.

4. Шнекові.

Л-2, с. 91

79. Що є умовою переходу шару твердих частинок у псевдозріджений стан:

1.Рівність відцентрової сили силам тяжіння – ваги частинок.

2.Рівність піднімальної сили потоку силам тертя частинок.

3.Рівність відцентрової сили силам тертя частинок.

4.Рівність піднімальної сили потоку силам тяжіння – ваги частинок.

Л-2, с. 100

80.Основне рівняння процессу теплопередачі має вигляд:

1.

2.

3.

4. Q=k·Δt·F

Л-1, с. 140

81. В основу процесів теплоперенесення покладений основний кінетичний закон, відповідно до якого:

1. Кількість переданої теплоти пропорційна масовій витраті теплоносія, його теплоємності та різниці тисків.

2. Кількість переданої теплоти пропорційна масовій витраті теплоносія, його ентропії та різниці температур.

3. Кількість переданої теплоти пропорційна масовій витраті теплоносія, його теплоємності та різниці температур.

4. Швидкість теплопередачі прямо пропорційна рушійній силі та обернено пропорційна термічному опору.

Л-2, с. 11

82. Перенесення енергії від більш нагрітих середовищ до менш нагрітих відбувається під дією рушійної сили, за яку в теплових процесах приймається різниця:

1. Концентрацій між теплоносіями.

2. Температур між теплоносіями.

3. Тисків між теплоносіями.

4. Ентропій між теплоносіями.

Л-1, с. 5

83. Гарячим теплоносієм називається робоче середовище:

1. З більш високою початковою температурою.

2. З меншою початковою температурою.

3. З більш високою кінцевою температурою.

4. З меншою кінцевою температурою.

Л-1, с. 140

84. Холодним теплоносієм називається робоче середовище:

1. З меншою кінцевою температурою.

2. З меншою початковою температурою.

3. З більш високою кінцевою температурою.

4. З більш високою початковою температурою.

Л-1, с. 140

85. Окремий частковий процес перенесення тепла в межах однорідної фази з ядра потоку гарячого теплоносія до поверхні теплопередачі або від нагрітої поверхні у ядро потоку холодного теплоносія називається:

1. Теплоємністю.

2. Теплопровідністю.

3. Тепловіддачею.

4. Теплопередачею

Л-1, с. 140

86. Процес перенесення тепла з ядра потоку гарячого теплоносія у ядро потоку холодного теплоносія через розділяючу теплоносії стінку (міжфазну границю) називається:

1.Теплопередачею.

2. Теплоємністю.

3. Тепловіддачею.

4. Теплопровідністю.

Л-1, с. 140

87. Мірою накопиченого запасу тепла в одиниці маси теплоносія є:

1. Теплоємність.

2. Теплота фазового перетворення.

3. Теплопровідність.

4. Ентальпія.

Л-1, с. 150

88. Величина теплових втрат у теплоізольованих апаратах становить:

1. 1–2% від теплового навантаження апарата.

2. 7–10% від теплового навантаження апарата.

3. 3–5% від теплового навантаження апарата.

4. 12–15% від теплового навантаження апарата.

Л-2, с. 105

89. До прямих теплоносіїв відносять:

1. Димові гази.

2. Розчини солей.

3. Водяну пару.

4. Розплави металів.

Л-1, с. 150

90. До непрямих теплоносіїв відносять:

1. Димові гази.

2. Топкові гази.

3. Водяну пару.

4. Електричний струм.

Л-1, с. 150

91. Застосування води як гарячого теплоносія обумовлено цілоюнизкою переваг, основними з яких є:

1. Висока теплоємність.

2. Некорозійні властивості.

3. Легкість транспортування у трубопроводах на далекі відстані.

4. Висока текучість.

Л-1, с. 151

92. Молекулярний перенос за допомогою руху молекул, атомів та електронів називається:

1. Температурним градієнтом.

2. Конвекцією.

3. Теплопровідністю.

4. Тепловіддачею.

Л-1, с. 140

93. Одиниця вимірювання коефіцієнта теплопровідності:

1. .

2. .

3. .

4. .

Л-1, с. 145

94. Для апаратів, установлюваних усередині виробничих приміщень, температура зовнішнього шару ізоляції не повинна перевищувати:

1. 85 ^оС.

2. 60 ^оС.

3. 70 ^оС.

4. 45^оС.

Л-1, с. 147

95. Одиниці вимірювання коефіцієнта тепловіддачі:

1. Вт/(м·К).

2. Вт/(м²·К).

3. Вт/(м³·К).

4. Дж/(м²·К).

Л-1, с. 146

96. Коефіцієнт тепловіддачі для гарячого теплоносія показує:

1. Яка кількість тепла передається за одиницю часу теплопровідністю із ядра потоку теплоносія до стінки площею 1 м² при різниці температур між середовищем і стінкою в 1 градус.

2. Яка кількість тепла передається за одиницю часу теплопровідністю від стінки площею 1м² до ядра потоку гарячого теплоносія при різниці температур між стінкою і ядром потоку середовища в 1 градус.

3. Яка кількість тепла передається за одиницю часу конвекцією від стінки площею 1 м²до ядра потоку холодного теплоносія при різниці температур між стінкою і ядром потоку середовища в 1 градус.

4. Яка кількість тепла передається за одиницю часу конвекцією із ядра потоку теплоносія до стінки площею 1 м² при різниці температур між середовищем і стінкою в 1 градус.

Л-1, с. 146

97. Вимушена конвекція виникає:

1. Мимовільно в обмеженому просторі у всьому шарі за рахунок різниці температур між стінкою та теплоносієм.

2. Мимовільно в необмеженому просторі у приграничному шарі за рахунок різниці температур між стінкою та теплоносієм.

3. При перенесенні тепла в результаті примусового переміщення та перемішування макрооб’ємів теплоносія в каналах складної форми.

4. При перенесенні тепла в результаті вільного переміщення та перемішування макрооб’ємів теплоносія в каналах простої форми.

Л-1, с. 142

98. Конвективне перенесення теплоти від ядра потоку теплоносія до стінки (для гарячого теплоносія) або від нагрітої стінки в ядро потоку холодного теплоносія називається:

1.Теплопередачею.

2. Теплопровідністю.

3. Тепловіддачею.

4. Теплоємністю.

Л-1, с. 140