Доведіть,що спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою

Спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою. Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з

реальними об’єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти природи та зв’язки між ними. Участь набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, допомагає виникненню

власних суджень.

У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх,

засвоюються сенсорні еталони.

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку,класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, або короткочасні,

і тривалі); б) дидактичної мети (первинні, повторні. Заключні,порівняльні); в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові).

Схема спостереження за об’єктами. Спостереження за будь-якими об’єктами природи не повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися

більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою.

Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися

такою схемою:

1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.

2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Вимоги рослини до умов життя.

3. Значення рослини для природи і життя людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від

способу життя.

2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живеться, як захищається, які

сезонні зміни).

3. Значення тварини в природі і в житті людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.