Висновки. Укладена понад 446 років тому Люблінська унія стала поворотним пунктом в історії України, об'єднавши долі кількох народів в єдиній державі - Речі Посполитій

Укладена понад 446 років тому Люблінська унія стала поворотним пунктом в історії України, об'єднавши долі кількох народів в єдиній державі - Речі Посполитій, і докорінно змінивши політичну ситуацію у Центрально-Східній Європі аж до кінця XVIII ст. У статті представлено погляди відомих польських та українських істориків, перебіг найважливіших подій, що передували підписанню люблінського акту, його наслідки та значення в історичній перспективі.

1 липня 1569 р. у Любліні сейм затвердив унійний акт, що проголошував об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського та утворення нової федеративної держави - Речі Посполитої. Відтак на геополітичній мапі Європи постала нова держава, яка на довгі роки тісно пов'язала історичні долі польського, литовського, українського й білоруського народів. Ця подія практично до кінця XVIII ст. докорінно змінила політичну ситуацію у цілому регіоні і широким відлунням відбилась у XIX і XX ст.

Українські історики як і їхні польські колеги, перебуваючи під впливом політичних обставин, не завжди без упереджень оцінюють історію польсько-українського співіснування. Саме тому висвітлення Люблінської унії у працях як польських, так і українських істориків представлене переважно зі значним нашаруванням націоналістичних поглядів.

Отже, роблячи висновки з цієї теми і об’єктивно оцінюючи події, що відбувалися в цей період, після вивчення передумов та причин укладення унії, після вивчення ії наслідків, можемо говорити про необхідність та велике історичне значення Люблінської унії для українських земель.

Список використаної літератури та джерел:

А. Білоус Н. О. Люблінська унія 1569 року: історіографічні погляди та інтерпретації // [Електронний ресурс] http://histans.com/JournALL/journal/2010/1/7.pdf. - Заголовок з екрану.

Б. Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654) /П.В.Михайлина – К.: Наукова думка, 1975. – 259 с.

В. Михайлина П.В. До питання про перебування військових загонів Речі Посполитої у містах України (кінець XVІІ ст.). // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології /П.В.Михайлина – Збірник наукових статей. – Чернівці, 1998. – Т.1. – С.91-102.

Г. Михайлина П.В. Міста України в період феодалізму // До питання про становлення міст в умовах іноземного поневолення в кінці XVІ – першій половині XVІІ ст. /П.В.Михайлина – Чернівці. Вид-во ЧДУ, 1971. – 112 с.

Д. Компан О.С. Міста України в другій половині XVІІ ст. / О.С.Компан – Київ: Вид-во АН Української РСР, 1963р.– 388с.

Е. Стрішенець М.М. Нариси з історії промислів України XVІ- перша половина XVІІ ст. / М.М. Стрішенець – Тернопіль, 1995р. – 210 с.

Ж. Історія Української РСР у восьми томах десяти книгах. – Київ: Наукова думка, - Т.2, 1979р. – 615 с.

З.. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 томах. Івано-Франківська обл. – Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1971. – 640 с.

A. Kutrzeba S. Sprawa zydowska w Polske/ S. Kutrzeba. – Lwów, 1882r. – 168 s.

B. Motylewicz I. Miasta ziemi Przemzsckiej i Sanockiej w drugiej polowie XVII i XVIII wieku/ I. Motylewicz. – Przemysl – Rzeszow, 1993r. – 317 s.

C. Rutkowski J. Historia Gospodarcza Polski (do 1864 r.) / J. Rutkowski– Warsżawa, 1953r. – 568 s.

D. Barącz S. Pamiątki miasta Stanislawowa/. S.Barącz – Lwów, 1858r. – 192 s.

E. Gasiorowska N. Górnictwo i hutnictwo w Polsce/ N. Gasiorowska– Lwów, 1937r. – 160 s.

F. Baliński M. Starożytna Polska pod względem hisorycznym, geograficznym i statystycznym / Lipiński T. – Cz.I. – Warszawa, 1844r. – 546 s.; cz.2. – W.1845. – 547 s.

G. Osuchowski W. Gospodarka solna na Rusi Halickiej od XVI – do XVIII w / W. Osuchowski – Lwów, 1930r. – 76 s.

H. Charewiczowa L.Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i żydów we Lwowie 15 i 16 w / L. Charewiczowa – KH, 1925, № 2, s. 5 – 15.

I. Dąbkowski P. Stosunki gospodarcze w ziemi halickiej w XV w / P. Dąbkowski – Lwów, 1927r. – 60 s.