Поняття та ознаки стадії виконання вироку

Судові рішення, що вступили в законну силу, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Виконання вироку — це стадія кримінального процесу, змістом якої є правовідносини і діяльність її учасників при визначальній ролі суду по виконанню судових рішень, а саме: звернення рішень до вико­нання, контроль за їх виконанням і вирішення питань, що виникають під час їхнього виконання.

У стадії виконання вироку здійснюються лише ті дії і рішення суду й інших суб'єктів, що мають лише процесуальний характер і регла­ментуються кримінально-процесуальним законом. Вся інша діяль­ність щодо фактичного виконання вироку, здійснювана адміністра­тивними органами держави, установами й організаціями (наприклад, виправно-трудова установа, інспекції, судові виконавці), лежить за межами кримінального процесу і не входить у зміст даної стадії.

Ознаки стадії:

у ній реалізуються рішення, сформульовані не тільки у вироку, але й у постановах, ухвалах суду;

стадія виконання судових рішень по кримінальній справі може виникати неодноразово в зв'язку зі зміною судових рішень або виник­ненням питань, що мають потребу в судовому вирішенні;

стадія не пов'язана з дослідженням загального для попередніх стадій предмета доказування (ст. 64 КПК). Предмет доказування в ній все-таки існує, але він є різнобічним, тому що обумовлюється питан­нями, що вирішуються судом;

стадія виконання вироку позбавлена контрольних функцій щодо попередніх стадій кримінального процесу;

вона має істотні особливості процесуального характеру.

Стадія виконання вироку може бути і не останньою в системі кри­мінального процесу. Це буває тоді, коли в процесі мається стадія пере­гляду судових рішень у порядку виняткового провадження, яка може бути в межах стадії виконання вироку або навіть після неї.

При виконанні вироку знаходять своє вираження принципи кри­мінального процесу. Принцип законності обумовлений застосуван­ням матеріального закону, що встановлює низку вихідних положень з питань призначення покарання, умовного осудження, відстрочки виконання вироку і т.п. Спрямованість принципу забезпечення обви­нувачуваному права на захист обумовлена тут правами і законними інтересами засудженого, пов'язаними з порядком звернення вироку до виконання і з фактичним виконанням вироку, коли виникають пи­тання, передбачені ст.ст. 405¹-408-3 КПК, що вирішуються тільки в процесуальному порядку.

Вступ вироку в законну силу є обов'язковою умовою його виконан­ня, тому що тільки вирок, що вступив у законну силу, є підставою для відбування кримінального покарання і виконання всіх інших рішень суду, сформульованих у вироку.

До набуття законної сили вирок виконується в частині запобіжно­го заходу і негайного звільнення підсудного з-під варти тільки у ви­падках винесення: а) виправдувального вироку; б) обвинувального вироку, що звільняє засудженого від покарання, або при осудженні до покарання, не пов'язаному з позбавленням волі, призначенні по­карання, що відповідає часу перебування підсудного під вартою як за­побіжний захід (ст. 342 КПК).

Провадження в стадії виконання вироку здійснюється у наступних загальних положеннях:

обвинувальний вирок виконується тільки після вступу його в за­конну силу, а виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудно­го від покарання, виконується негайно після проголошення вироку. Якщо термін подачі апеляції або касації був відновлений, то вирок втрачає законну силу, і на нього можуть бути подані апеляція або ка­сація;

обов'язковість виконання вироку, що вступив у законну силу, для всіх державних і суспільних підприємств, установ і організацій, посадових осіб і громадян;

обов'язковість виконання вироку, що вступив у законну силу, на всій території України;

визначальна роль суду у виконанні вироку;

неможливість звернення до виконання вироку суду за діяння, суспільна небезпека і карність якого скасована прийнятим кримі­нальним законом;

вступ вироку в законну силу і його виконання повністю, а не час­тинами. У тих випадках, коли вирок по груповій справі оскаржений (внесено подання) лише у відношенні деяких засуджених, він набирає сили після розгляду справи судом апеляційної або касаційної інстан­ції одночасно для всіх засуджених;

7)суд, що вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку, не має права змінювати його.

Умовно стадію виконання вироку можна поділити на два етапи: 1 -й етап — вступ вироку в законну силу і звернення його до виконання (обов'язковий етап). Змістом цього етапу є:

вступ вироку (ст. 401 КПК), ухвали і постанови суду (ст, 402 КПК) у законну силу;

звернення вироку до виконання: суд через три доби із дня вступу вироку в законну силу або повернення справи із суду апеляційної або касаційної інстанції звертає обвинувальний вирок до виконання, про що видає розпорядження; суд направляє разом зі своїм розпоряджен­ням копію вироку:

— тому органові, на який покладений обов'язок з виконання ви­року;

— підприємству, установі, організації за місцем роботи засуджено­го ~~ У разі потреби (з метою забезпечення виховного впливу вироку);

— органові виконання покарань за місцем проживання засуджено­го—у випадку звільнення від відбування покарання з іспитом;

— службі по справах неповнолітніх — у випадку звільнення непов­нолітнього від відбування покарання з випробуванням (для здійснен­ня контролю за його поведінкою);

— командиру військової частини — у відношенні засуджених вій­ськовослужбовців;

— якщо у виправданого або особи, у відношенні якого справа при­пинена, були вилучені документи, цінності або інші предмети, або на­кладений арешт на майно, копія вироку або ухвали суду апеляційної або касаційної інстанції, якими справа припинена, спрямовуються від­повідним органам, де знаходяться на збереженні документи, цінності для їхнього повернення власникові або для зняття арешту з майна.

Другий етап — вирішення питань, пов'язаних а виконанням виро­ку (не обов'язковий етап, тому що не завжди такі питання перед судом виникають).

Провадження з вирішення даних питань здійснюється в наступно­му порядку:

— ініціація розгляду питання відповідними суб'єктами (суд не є таким суб'єктом) шляхом внесення в суд представлення, клопотання, заяви;

— розгляд цього питання судом;

— прийняття судом рішення й оформлення його постановою, що складається в нарадчій кімнаті.