Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК у касаційному порядку можуть бути переглянуті судові рішення, які набрали законної сили, зокрема:

11) вироки місцевих судів;

12) постанови та ухвали місцевих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру;

13) інші постанови та ухвали, які перешкоджають подальшому про­вадженню у справі;

14) ухвали апеляційного суду, постановлені щодо зазначених виро­ків, постанов і ухвал місцевих судів, за виключенням випадків, коли апеляційною інстанцією ці рішення були скасовані, а справа направ­лена на нове розслідування чи новий судовий розгляд.

На вироки місцевих судів, на постанови й ухвали цих судів, зазна­чені у ч. 2 ст.383 КПК, та ухвали апеляційного суду щодо таких рі­шень касаційні скарги мають право подавати:

15) засуджений, його законний представник і захисник — у части­ні, що стосується інтересів засудженого;

16) виправданий, його законний представник і захисник — у части­ні мотивів і підстав виправдання;

17) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувало­ся питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

18) законний представник, захисник неповнолітнього та сам непо­внолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного ха­рактеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

19) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний пред­ставник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;

20) цивільний відповідач або його представник — у частині, що сто­сується вирішення позову;

21) потерпілий і його представник — у частині, що стосується ін­тересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої

інстанції;

22) цивільний позивач або його представник — у частині, що стосу­ється вирішення позову;

23)особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду. Касаційне подання на судові рішення, що набули законної сили,

має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи су­дом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори і їхні заступники в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

Касаційні скарги і подання можуть бути подані протягом шести місяців із моменту набрання ними законної сили. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, ніхто не вправі витребувати справу, за винятком суду касаційної інстанції.

Заінтересована особа, яка пропустила строк на касаційне оскар­ження (внесення подання), вправі подати разом з касаційною скаргою (поданням) клопотання про відновлення пропущеного строку. Питан­ня про відновлення касаційного строку вирішує суд касаційної інстан­ції. За відсутності клопотання про відновлення пропущеного строку суддя виносить постанову, якою визнає скаргу (подання) такою, що не підлягає розгляду.

Касаційні скарги (подання) подаються безпосередньо в суд ка­саційної інстанції і передаються судді цього суду, який одержавши скаргу чи подання, протягом 15 діб з часу надходження скарги (по­дання) повинен перевірити, чи стосуються вони рішень, передбачених ч. 2 ст. 383 КПК; якщо стосуються, то чи набрали рішення законної сили; якщо набрали законної сили, то чи не спливло на момент подачі, скарги або подання більше шести місяців; чи подали скаргу (подання) ті особи, що передбачені в ст. 384 КПК; чи відповідає зміст скарги (по­дання) вимогам, передбаченим ст. 350 КПК; чи порушуються у скар­зі (поданні) питання, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК. Вивчивши скаргу (подання) та приєднані до неї документи, суддя вирішує питання про витребування справи або про відмову в її витребуванні, якщо скарга (подання) не відповідає хоча б одній із цих вимог.

Одночасно з витребуванням справи за наявності до того підстав суддя вправі зупинити виконання судового рішення. Зупинення ви­конання судового рішення — це тимчасове неприведення до вико­нання судового рішення, що набрало законної сили. Це може бути як відкладення виконання, яке ще не було почато, так і переривання ви­конання, коли судове рішення уже виконується. Не можна зупинити уже виконане рішення. Зупинення виконання може стосуватися як

рішення в цілому, так і будь-якої його частини (наприклад додатково­го покарання). Зупинення виконання вироку й інших судових рішень допускається тільки за наявності до того підстав. У законі не зазна­чено, які конкретно підстави можуть спричинити ухвалення рішення про зупинення виконання судового рішення. До таких підстав, безпо­середньо, належать істотні порушення закону, що свідчать про неза­конність рішення. Виконання судового рішення зупиняється тільки до розгляду касаційної скарги (подання) у суді. Якщо суд касаційної інстанції залишає вирок, постанову або ухвалу без зміни, а касаційні скарги або подання — без задоволення, зупинення автоматично ска­совується і судове рішення направляється на виконання. Саме по собі подання касаційних скарг (подань) на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК, не зупиняє набрання ними законної сили.

Справа з касаційними скаргами (поданнями) на зазначені в ч.2 ст. 383 КПК судові рішення, що надійшла до суду касаційної ін­станції, вивчається суддею і призначається до розгляду в судовому засіданні для вирішення питання, чи є підстави до скасування або зміни судового рішення чи такі підстави відсутні. Судове засідання повинне відбутися протягом ЗО діб з моменту надходження справи до суду касаційної інстанції.

У судовому засіданні, якщо колегія суддів у складі трьох суддів за участю прокурора дійде висновку про відсутність підстав для ска­сування або зміни судового рішення, вона своєю ухвалою відмовляє в задоволенні касаційної скарги (подання). Якщо ж колегія суддів дійде висновку про наявність підстав для скасування або зміни су­дового рішення, вона своєю ухвалою призначає справу до розгляду з обов'язковим повідомленням учасників судового розгляду про день і час цього розгляду; строк розгляду справи не повинен перевищувати два місяці з моменту винесення даної ухвали.

Вимоги до змісту касаційної скарги (подання), обсягу перевірки справи судом касаційної інстанції (ст. 395 КПК), такі самі, як ті, що пред'являються до відповідних документів і дій у справах з касацій­ними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені в ч. 1 ст. 383 КПК.