Методичні вказівки. Суть завдання полягає у визначенні доцільності подальшого функціонування операційної системи підприємства на основі використання «дерева рішень»

Суть завдання полягає у визначенні доцільності подальшого функціонування операційної системи підприємства на основі використання «дерева рішень».

«Дерево рішень» – графічне відтворення процесу, що визначає альтернативи рішення, стану природи і їхні відповідні імовірності віддачі для кожної комбінації альтернатив. Очевидно, «дерево рішень» є одним із засобів, що використовуються операційними менеджерами для обґрунтування нових рішень про вибір чи коригування потужності операційної системи, а також для розв’язання широкого ряду інших проблем керування операційною системою.

Таблиця 5.7

Вихідні дані для розрахунку

Альтернатива (франц. аlternative, від лат. alterno – «зі зміною») – необхідність вибору між двома можливостями (прийнятними рішеннями), що виключають одна одну, тобто у даному випадку — це напрям дії чи стратегія, що обирається операційним менеджером (наприклад, в обов’язковому порядку вводити додаткові потужності).

Стан природи – це сформована ситуація (проблема), на яку операційний менеджер, приймаючи рішення, впливати не здатний або вплив його надто слабкий, приміром, підвищення цін на енергоносії.

Використання «дерева рішень» особливо корисно і переважає у випадках, коли є декілька рішень і різні результати, що підходять до них залежно від етапів. Однак, формуючи «дерево рішень», операційний менеджер має бути впевненим, що всі альтернативи або стани природи відповідно обґрунтовані; у побудову включені всі можливі для розв’язання проблеми альтернативи й стани природи.

Для аналізу «дерева рішень» можна використовувати такий відомий критерій, як очікувана грошова віддача (expected monetary value – EMV).

EMV – це найбільш часто використовуваний і найбільш відповідний критерій для аналізу «дерева рішень». EMV обчислюється кількісно. Отримане числове значення EMV і є очікуваною цінністю варіанта чи середньою віддачею для кожного можливого варіанта (така віддача, яку можна одержати, повторюючи прийняте рішення багато разів).

Рішення буде найбільш бажаним для операційного менеджера, якщо EMV матиме максимальне значення.

EMV для варіанта обраного рішення дорівнює сумі добутків можливих віддач варіанта на імовірність появи віддачі. Математично у випадку сприятливого й несприятливого ринку це запишеться таким чином:

,

де Оі – можлива віддача в грошовому еквіваленті за і -го стану природи;

Рі – імовірність появи віддачі за і- тим станом природи;

2 – число можливих станів природи (у даному випадку – два стани природи).

При виконанні завдання користуватись літературними джерелами [4, 5, 8, 10, 11].