Деякі поради що до статевого виховання

Хотілось бі звернути увагу батьків на недостатньо висвітлену тему в статевому вихованні особистості – це наше ставлення до голості тіла. Сексологи, з'ясовуючи деформовані статеві установки дорослої людини, як правило, запитують: “Чи вільно ві роздягаєтесь, коли знаходитесь у кімнаті сам?” “Коли ві відчули б, коли б побачили оголену людину протилежної статі?” й т.п. Коли стоїть за такими запитаннями? Виявляється, незакомплексоване ставлення до голості тіла – важлива умова нормального статевого життя дорослої людини. Ніяковість, боязкість споглядання не лише рідної людини, а і власного тіла, що негативно позначаються на сексуальних зносинах, своїм корінням сягають часто в дитячі рокта, у сімейне виховання. Адже саме в дитячому віці голість тіла сприймається природно, бо пояснення, що лише роздягненим, оголеним можна добро помитися чи що гімнастику краще робити напівроздягненим, що корисно приймати повітряні ванни й т.п., сприймаються як достатнє обгрунтування, чому люди й не повинні соромитись оголеності.

як підкреслюють німецькі вчені Р.Нойберт й З.Шнабль, можливість у ранньому дитинстві споглядати голизну тіла матері чи батька, інших дорослих чи дітей відстрочить ранні статеві потяги, котрі зумовлюються насамперед цікавістю доти, що ретельно приховується одягом. У світлі сказаного зрозумілою стає порада Р.Нойберта, звернена до батьків, не соромитися з'являтися на очі своїм малолітнім дітям зовсім роздягненими. Доти ж це і корисно для здоров'я.

Чи вміє ваша дитина мити все тіло теплою водою, обтирати тіло й мити ноги холодною, стежити за нігтями, самостійно зачісуватися? Розвинуті із дитячих років навички гігієни тіла важко переоцінити. У дошкільному віці батьки повинні допомагати малюкові засвоїти гігієнічні правила, котрі допоможуть у зрілі рокта зберегти здоров`я, працездатність, можливість народжувати і виховувати повноцінне потомство. Усі це безпосередньо стосується засвоєння дитиною статевої ролі. Через порушення гігієнічних норм у догляді за дитиною батьки можуть ненароком спровокувати її ранні статеві відчуття, котрі в майбутньому принесуть підлітку небажані статеві потяги – онанізм (мастурбацію).

Заважає дорослим у відносинах із їхніми дітьми - відсутність здатності на будь-яке запитання глянути із різних точок зору. У основі такого підходу лежить споконвічне переконання до того, що істина завжди одна, й дорослий - її визнаний носій. У результаті, дорослі виявляються нездатними, хоча б одну годину статі на іншу точку зору, зрозуміти мотиви поводження своїх дітей. Багато дорослих не можуть й не хочуть згадувати собі у аналогічному віці. Нарешті, конфліктам сприяють й відсутність почуття гумору, нездатність побачити комічне в тім факті, що матір всерйоз конфліктує із дочкою, начебто це чужі люди, доти ж зовсім незацікавлені в згладжуванні цого конфлікту. Бажання обов'язково «виховувати» дочка приводити до дріб'язковості, до обсмикування на будь-яке запитання по будь-якому приводу, а результаті й доти, що між ними виникає значний бар'єр й знову матері заздалегідь сприймаються негативно. На шкода аналогічні відносини складаються в дітей з вчителями. І в основі лежить не зіпсованість молодших, а педагогічна неспроможність деяких викладачів. А щоб у відносинах із підлітками не виникало конфліктів, варто уникати повчань, відчитувань, моралей.

Багато дорослих не знають особливостей сексуального розвитку дівчинки, підлітка, дівчини й, вважаючи їхньогоу нормі цілком сексуально нейтральними, й тому насторожено й навіть панічно сприймають будь-які прояви сексуального розвитку, а також цілком законний інтерес до іншої статі, чи виявляється він у яких-небудь особливостях чи поводженнях чи ж у питаннях, що задаються. У результаті смердоті прагнуть облишити свою дочку в повному неведенні усього, що зв'язано зі словом «стати». Вони вважають, що кращий спосіб виховання – ізоляція дівчинки від однолітків чоловічої статі чи обмеження контактів із ними до мінімуму.

У основі настороженого ставлення дорослих до цілком законного інтересу до іншої статі часто лежить зіпсованість, лицемірне прагнення прикрити власні життєві устремління, сексуальну незадоволеність й заклопотаність ореолом моральності. Зовсім ясно, що, ані в самому сексуальному розвитку, ані в будь-яких конкретних його проявах немає нічого поганого, поганим чи гарним, моральним чи аморальним може бути лише ставлення перед тим, у тому числі панічне ставлення, що повинне розцінюватися чи як прояв глибокого неуцтва, чи як ознака аморальності.

Деякі батьки вважають, що життя саме усьому навчить й, тому спеціально займатися статевим вихованням не вважають потрібним. У результаті багато підлітків не мають представлення про життєво важливі речі. Така байдужна установка батьків приводити до різноманітних негативних результатів – неміцний шлюб, вагітність неповнолітніх, раннє полові життя, і т.д.

Ефективність навчально-виховного процесу багато в чому залежить від того, як педагогом здійснюється індивідуальний підхід до учнів. Статева приналежність школярів – один із важливих факторів індивідуальності, й враховувати її необхідно. Продовження роду – основний закон життя. Без нього не був б можливим не лише розвиток людського суспільства, але й й саме його здійснення.

Щось «непристойне» у слові «стати», у сфері міжстатевих відносин можна знайти лише до того випадку, якщо попередньо це «непристойне» спеціально туди вкласти. Ос-кільки продовження роду неможливо без поділу людей на дві статі: чоловічу й жіночу, й визначених відносин між ними, то перебування чогось «непристойного» у сфері міжстатевих відносин рівносильно відмовленню від самого собі. Якщо міжстатеві відносини непристойні, означати непристойно й ті, у результаті їхнього виходить.

Вище приведені лише основні моменти, характерні для окремих вікових періодів й основні запитання, котрі необхідно розглянути в тихий чи інших класах. Педагог сам повинний сформулювати назви зайняти, виходячи із конкретної педагогічної обстановки, й поставити собі за на кожнім занятті конкретні виховні задачі.