Відношення тотожності характеризує такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають

Типи відношень між поняттями

У логіці всі поняття в залежності від їх змісту поділяють на порівнянні та непорівнянні.

Порівнянні поняття мають спільне родове поняття. Наприклад, для понять «троянда» і «тигр» можливо знайти спільну для них родову ознаку: «бути живим створінням». Отже, будь-які два (або декілька) понять, у змісті яких наявна хоча б одна спільна ознака є порівнянними.

Непорівнянні поняття — це поняття, що не мають жодної спільної ознаки; для них неможливо підшукати спільні родові ознаки, їх неможливо підвести під деяке спільне родове поняття. Наприклад, для таких пар понять: “ музика” і «потяг», «радість» і «штучний супутник Землі” навряд чи можливо підшукати якість спільні ознаки, тобто, встановити для них якесь спільне родове поняття.

Певні відношення встановлюють лише між порівнянними поняттями, які поділяють на множину сумісних і множину несумісних понять. Якщо обсяги двох (або декількох) понять мають хоча б один спільний елемент, то такі поняття називають сумісними. Обсяги сумісних понять повністю або частково співпадають. Якщо ж обсяги двох (або декількох) понять не мають жодного спільного елементу, то такі поняття називають несумісними.

Відношення між поняттями відображуються за допомогою колових схем Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття.

Типи сумісності. Існують три типи відношень між поняттями, що є сумісними: а) відношення тотожності; б) відношення підпорядкування; в) відношення часткового збігу (перетину).

Відношення тотожності характеризує такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.

Схема відношення тотожності:

А — «прем’єр міністр»;

В — «голова уряду».

Ці поняття (А і В) є тотожними з огляду на те, що в їх обсягах узагальнюють один і той же самий предмет, хоча узагальнення здійснюється на підставі різних ознак. Ще одним прикладом відношення тотожності може бути така пара понять: А — «рівносторонній трикутник» і В — «трикутник з однаковими кутами».

Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим і видовим поняттям цього роду. Тобто, мають на увазі два поняття, обсяг одного з яких складає частину обсягу другого поняття, однак не вичерпує його.

Схема відношення підпорядкування:

А — «мова»;

В — «українська мова».

За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В ширше родового поняття А.

Відношення підпорядкування не характеризує поняття, що виражають співвідношення частини і цілого, бо між такими поняттями відсутній родовидовий зв'язок. Наприклад, такі пари понять: «книга» і «сторінка книги» «район міста» і «місто», «університет» і «юридичний факультет” не знаходяться у відношенні підпорядкування.

Відношення часткового збігу характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. М ають на увазі такі поняття, обсяги яких мають спільні елементи, однак обсяг кожного з цих понять включає також предмети, що не є елементами обсягу іншого поняття.

Схема відношення часткового збігу:

А — «кам’яний будинок»;

В — «високий будинок».

Спільні елементи обсягів понять А і В є носіями ознак обох цих понять.

Типи несумісності. Існують три типи відношень між поняттями, що є несумісними:

а) відношення співпідпорядкування;

б) відношення протилежності;

в) відношення суперечності.

Відношення співпідпорядкування характеризує відношення між поняттями, що є різними видами одного роду. В даному випадку обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття.

Схема відношення співпорядкування:

А — “університет” (родове поняття);

В — “Київський університет” (видове поняття);

С — “Львівський університет” (видове поняття).

Відношення протилежності характеризує такі поняття, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: а) сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсяг родового поняття; б) обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяють в межах певного роду на підставі деякої ознаки; в) одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки другого поняття, але й замінюють їх на протилежні ознаки.

Схема відношення протилежності:

A — «багатий»;

В — «бідний».

Імена, що виражають протилежні поняття, називають антонімами.

Відношення суперечності характеризує такі два поняття, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них заперечує зміст іншого поняття.

Схема відношення суперечності:

А — «гарний»;

не- А — «негарний».