Стаття 42. Застосування вогнепальної зброї

1. Поліція уповноважена застосовувати вогнепальну зброю тільки в умовах необхідної оборони як крайній захід з метою:

1) захисту від збройного нападу;

2) припинення нападу на осіб чи конвой, передбачені пунктами 5, 6 частини другої статті 2 цього Закону, яких охороняє поліція;

3) затримання озброєної особи;

4) затримання особи, яка безпосередньо переслідується за підозрою у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Поліція також уповноважена застосовувати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка створює реальну небезпеку для людини.

2. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, передбаченого частиною другою статті 37 цього Закону. Зазначеним попередженням може бути також постріл в повітря.

Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю без зазначеного попередження лише у невідкладних випадках, пов’язаних із рятуванням життя людей.

3. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою завдання такої шкоди особі, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.

Спроба особи наблизитись до поліцейського, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до вогнепальної зброї поліцейського, дають поліцейському право застосувати вогнепальну зброю.

Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у випадку збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.

4. Поліції заборонено застосовувати вогнепальну зброю у випадку значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Попередження поліції, передбачене частиною другою цієї статті, повинно містити пропозицію стороннім особам відійти у безпечне місце.

5. Не допускається застосування зброї в напрямку території суміжної держави, за винятком випадків відбиття збройного нападу та вторгнення на територію України озброєних військових груп і злочинних угруповань, припинення збройних провокацій, а також для відбиття нападу або припинення збройного опору осіб, які незаконно перетинають чи намагаються незаконно перетнути державний кордон України.