Стаття 44. Строк зберігання даних

1. Поліція уповноважена зберігати дані протягом таких строків:

1) у базах, зазначених у пунктах 1-5 частини другої статті 43 цього Закону, – до моменту відшукання (впізнання) особи, трупа, транспортного засобу, речі;

2) у базі, зазначеній у пункті 6 частини другої статті 43 цього Закону, – протягом одного року з моменту накладення адміністративного стягнення;

3) у базах, зазначених у пунктах 7-9 частини другої статті 43 цього Закону, – до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;

4) у базі, зазначеній у пункті 10 частини другої статті 43 цього Закону, – протягом трьох років з моменту застосування відповідного заходу;

5) у базі, зазначеній у пункті 11 частини другої статті 43 цього Закону, – протягом трьох років з моменту відповідного перебування;

6) у базі, зазначеній у пункті 12 частини другої статті 43 цього Закону, – протягом трьох років з моменту відповідного перетинання;

7) у базі, зазначеній у пункті 13 частини другої статті 43 цього Закону, – протягом строків дії відповідного рішення.

2. Поліція зобов’язана видалити і знищити дані у відповідній базі після завершення строків, зазначених у частині першій цієї статті.

Стаття 45. Доступ поліцейського до бази даних

1. Поліцейський уповноважений мати доступ до бази даних, розпорядником якої є відповідний поліцейський орган, де він перебуває на службі.

Інформація про доступ до бази даних фіксується та зберігається в автоматизованій системі обробки даних, включно з інформацією про поліцейського, який отримав доступ, та обсяг даних, доступ до яких було отримано.

Доступ до інших баз даних здійснюється на підставі запиту про доступ до даних, який подається і розглядається згідно із законом про захист персональних даних.

Розділ 4. Персонал поліції

Глава 1. Статус персоналу поліції