Суть грошового ринку, його економічна функція, роль, об’єкти, суб’єкти

Грошови́й ри́нок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.
Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одно­го року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими у світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також — ринки Лондона. Токіо, Парижа).

Його основні інститути — банки, облі­кові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів Правлять кошти, залучені банківською системою. Основними по­зичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, на­селення. Слід мати на увазі, що грошовий ринок — важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.
Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку — по­пит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція — форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти.
Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю на­давати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового пла­тежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.

Об’єкти – гроші, як специфічний товар.
Суб’єкти – це будь які економічні структури та суб’єкти економічних відносин, кожен з яких може виступати в ролі кредитора, позичальника, або фінансового посередника.
Інструменти – це певні носії зобов’язань покупців перед їх продавцями та одночасно носії права вимоги грошей до їх покупців. Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти.
Вони поділяються на боргові(векселі, облігації, зобов’язання) і не боргові(акції).

Передача грошей одним суб’єктом грошового ринку іншому набуває змісту за таких обставин:
а) коли в одного суб’єкта ринку є вільні гроші і немає потреби їх витрачати на купівлю товару;
б) коли в іншого суб’єкта ринку їх немає зовсім і в нього немає товару, від продажу якого можна було б отримати потрібні гроші.