Курс «методика ознайомлення дітейз природою і практикум з природознавства

В ПЕДАГОГІЧНОМУ УЧИЛИЩІ. Завдання курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» в педагогічному училищі — підго­тувати майбутніх вихователів до роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Виконання цього завдання включає:

1. Уточнення і розширення кола конкретних знань про приро­ду,' здобутих учнями в школі.

2. Оволодіння знаннями про завдання, зміст, методи і форми роботи по ознайомленню-дошкільників з природою, навчання май­бутніх вихователів проведенню роботи з дітьми різних вікових груп відповідно до програми дитячих садків.

Значення курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» у підготовці вихователів дошкіль­них закладів випливає з ролі природи як важливого фактора гар­монійного розвитку людини.

Важливо, щоб у процесі вивчення курсу майбутні вихователі усвідомили, що природа є могутнім засобом розумового вихован­ня, навчилися використовувати навколишню природу для розвитку мови, мислення, сенсорних процесів. Слід переконати їх у тому, що природа створює найсприятливіші умови для розвитку у дітей спостережливості, довільної уваги, допитливості, і сформувати вміння використовувати могутній потенціал природи для розвитку у дітей цих процесів.

У процесі вивчення учнями природи місцевого краю важливо сформувати у них бажання спілкуватися з природою, розвивати спостережливість і допитливість, що є важливими якостями май­бутнього вихователя. Вивчення курсу повинно озброїти майбутніх вихователів знаннями проблем охорони природи місцевого краю, сформувати знання про те, якими-шляхами слід здійснювати робо­ту по екологічному вихованню дітей дошкільного віку.

Важливо, щоб у процесі вивчення природи місцевого краю в учнів педагогічного училища формувалися естетичний смак, умін­ня бачити красиве в природі. Це важливо для їх наступної роботи по розвитку естетичного сприймання природи дітьми. Майбутні вихователі повинні усвідомлювати, що без впливу вихователя діти не здатні самі оцінити красу природи, інколи навіть не помічають її. Лише систематична робота по прищепленню дітям уміння бачи­ти красу у казкових нагромадженнях хмар, золотистій пухнастій бджілці тощо допомагають виховати у дітей почуття краси.Треба, щоб учні добре розуміли роль природи у фізичному роз­витку дітей: благотворний вплив фітонцидів, рухів на свіжому по­вітрі, загартовуючи факторів.

Майбутній вихователь повинен знати і любити природу свого рідного краю, мати бажання і вміння передати свої знання і любов дітям.

ЗВ'ЯЗОК КУРСУ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЦИКЛУ. Курс «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» тісно пов'язаний з іншими дисциплінами психолого-педагогічного циклу в педагогічному училищі: психоло­гією, дошкільною педагогікою і методиками.

Використовуючи психологічні закономірності процесу пізнання, викладач методики ознайомлення з природою обґрунтовує потребу використання в роботі з дошкільниками в першу чергу методів, що забезпечують безпосередній контакт дитини з природою, роз­криває можливості розвитку всіх психічних процесів у процесі пізнання дитиною природи.

Зв'язок з дошкільною педагогікою виявляється у застосуванні під час розгляду питань методики основних теоретичних поло­жень про роль навчання і виховання у розвитку особистості, спе­цифіки різних видів діяльності дітей дошкільного віку тощо.Важливе значення під час вивчення методики ознайомлення з природою має інтегрування з іншими методиками. Слід показати учням єдність підходів у класифікації методів, їх використанні і одночасно специфіку цього використання в зв'язку із змістом на­вчального матеріалу. Слід навчити учнів інтегрувати роботу з ознайомлення з природою з навчанням малюванню, аплікації, музичним вихованням, оволодінням рідною мовою тощо.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОГРАМИ КУРСУ. Програма курсу є документом, що визначає зміст навчальної роботи в педагогічному училищі. Вона дозволяє організувати пла­номірне здійснення навчального процесу, створює перспективу в роботі викладача, дозволяє контролювати якість викладання кур­су, рівень знань, умінь, які набувають учні.

Програма курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» складається з пояснювальної запис­ки, яка містить визначення мети, завдань курсу та основних шля­хів їх вирішення та власне програми, що містить приблизний тема­тичний розподіл годин, зміст основних розділів курсу та список рекомендованої літератури.Своєрідністю програми курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» є паралельне вивчен­ня методики ознайомлення з природою і практикуму з природо­знавства.

Мета вивчення методики — озброєння майбутніх вихователів знаннями завдань, змісту, методів і форм роботи по ознайомленню дітей з природою.

Основна мета практикуму — познайомити майбутніх вихова­телів з природою рідного краю, виховати любов і дбайливе став­лення до неї, сформувати в учнів практичні уміння по вирощуван­ню, догляду за рослинами і тваринами, обладнанню кутків приро­ди, городу, квітника, саду в дитячому садку.

Програма містить вивчення таких тем:

1. Значення ознайомлення дітей з природою в дитячому садку.

2. Природа місцевого краю.

3. Програма дитячого садка по ознайомленню дітей з природою.

4. Методи і форми ознайомлення дітей з природою.

5. Куток природи і ділянка дитячого садка як основні бази ознайомлення дітей з природою.

6. Ознайомлення дітей із свійськими і дикими тваринами.

7. Ознайомлення дітей з природою в різні пори року.

Всі розділи програми тісно взаємозв'язані. Так, вивчення тем «Ознайомлення із свійськими і дикими тваринами» та «Ознайом­лення дітей з природою в різні пори року» будується на вивченні всіх попередніх тем.

МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ. Основною формою організації навчального процесу з даного курсу є урок, але для розширення знань, формування інтересу до природи використовуються і інші форми — гуртки, курсові роботи, консультації, практика в дитячих садках.

Тип уроку визначається дидактичною метою. Якщо основна мета — засвоєння учнями нових знань — цс урок засвоєння нових знань, існує урок систематизації і оцінки знань, урок формування навичок і умінь, комбінований. На комбінованому уроці розв'язує­ться кілька, а найчастіше два незалежних завдання, наприклад перевірка знання з однієї теми і засвоєння знань з нової теми.

Завдання навчально-виховної роботи на уроці вирішується за допомогою методів — способів спільної роботи викладача і учнів, спрямованих на виконання навчально-виховних завдань.

Методи, що застосовуються для викладання курсу, найчастіше класифікують за джерелом знань, виділяючи словесні методи (лек­ція, розповідь, бесіда, робота з навчальною книгою), практичні (педагогічні ігри, розв'язання педагогічних завдань, вправи), наоч­ні (демонстрування натуральних об'єктів, ілюстративного матеріа­лу, технічних засобів навчання).

Вибір методу зумовлюється дидактичною метою уроку. На уро­ках засвоєння нових знань найчастіше використовуються лекція, розповідь, бесіда. Часом організовується урок-екскурсія.

На уроках формування умінь і навичок використовуються вправи, педагогічні ігри, аналіз педагогічних ситуацій, розв'язання педагогічних завдань.На комбінованих уроках використовується сукупність методів, що дозволяє вирішувати різні дидактичні завдання.

Провідним методом засвоєння учнями нових знань є лекція. її характерні ознаки — строга науковість і значний обсяг матеріа­лу. Своєрідність лекції в педагогічному училищі полягає в тому, що вона охоплює менше коло питань, ніж вузівська лекція, будує­ться з урахуванням підготовленості учнів. Матеріал викладається в доступній і цікавій формі. Лекція в педучилищі тісно пов'язана з іншими методами викладання — бесідою, демонструванням тех­нічних засобів навчання тощо. До лекції ставиться ряд вимог, які стосуються її змісту і методики проведення.

Основні вимоги до змісту лекції: науковість, професійна спря­мованість, врахування.внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, логічність побудови, послідовність викладу.

Починаючи розгляд будь-якої теми, слід пов'язати її з поперед­ньою (внутрішньопредметний зв'язок). Наприклад: «Ми продовжуємо розглядати тему «Методи ознайомлення дітей з приро­дою» і розглянемо сьогодні тему «Спостереження — основний ме­тод ознайомлення з природою».

Після визначення теми доцільно мотивувати важливість її за­своєння (професійну спрямованість), зауваживши учням, що в їх наступній роботі цей метод буде використовуватися щодня, тому важливо добре оволодіти методикою проведення спостережень.

До кожної лекції слід сформулювати основні питання плану, відповідно до яких чітко будувати виклад матеріалу. Логічність, послідовність викладу матеріалу сприятиме утриманню уваги учнів. Виклад матеріалу повинен бути науковим, орієнтованим на наукові дослідження, передовий досвід. В ході викладу важливо забезпечити професійну спрямованість вивчення питань, встанов­лювати міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки.

Відповідні вимоги ставляться і до методики проведення лек­ції: мови викладача, уміння триматися перед учнями, викорис­товуючи прийоми активізації.

Викладання навчального матеріалу повинно вестися доступною літературною мовою, бути яскравим, переконливим, емоційним. Го­ловні ідеї, поняття треба конкретизувати прикладами.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів треба забезпечи­ти поєднання слова з наочністю. Це досягається демонструванням об'єктів живої природи (кімнатних рослин, акваріумних риб, пташок), а також таблиць, гербаріїв, колекцій. Значний вплив наактивізацію учнів має демонстрування діапозитивів, діафільмів («Куток природи в дитячому садку», «Ігри на літньому майдан­чику» тощо).Важливим засобом активізації учнів є постановка риторичних і проблемних запитань. Наприклад, «Чому спостереження є основ­ним методом ознайомлення дошкільників з природою?».

Пожвавлює лекцію використання прикладів, що відомі учням із спостережень у природі, в дитячому садку, а такожфактів з періодичної преси, радіо, телебачення. Під час розкриття деяких питань, наприклад «Куток природи в дитячому садку», доцільно для поглиблення інтересу застосувати історичний підхід — коли вперше було поставлено питання про створення кутків природи, яка була мета їх створення тощо. Потрібно, щоб учні вели короткі записи лекції, виділяли основні думки. Це привчає уважніше слу­хати і дозволяє викладачу більш раціонально використовува­ти час.

Розповідь, як метод повідомлення нових знань, відрізняєтьсявід лекції за змістом і формою. В розповіді більше життєвих фак­тів, описів, менше теоретичних положень. її характеризують образність, описовість. Розповідь можна використати під час викла­дання теми «Ознайомлення з дикими і свійськими тваринами», де подаються цікаві відомості про спосіб життя тварин.У розповіді так само, як і в лекції, має бути аналіз фактів, висновки, без чого учні не зможуть виробити правильного погляду на пристосування, зв'язок з середовищем тих чи інших видів рос­лин, тварин тощо. Подібно лекції, розповідь треба вести аргумен­товано, чітко. Постановка в розповіді питань, висування проблем орієнтують учнів на творчу пізнавальну діяльність. Використання наочності надає розповіді ще більший педагогічний ефект.

Бесіда — це метод, при якому викладач, спираючись на наявні в учнів знання і досвід, користуючись запитаннями, підводить учнів до розуміння і засвоєння нових знань, до повторення і пере­вірки навчального матеріалу. Розрізняють репродуктивні і проб­лемні (евристичні) бесіди.

Репродуктивні бесіди використовуються для актуалі­зації або для перевірки знань учнів. Для цих бесід характерна постановка запитань за відомим уже учням матеріалом для від­творення його в пам'яті і використанні як опори під час вивчення нових знань. Однак під час використання цього методу викладач ставить запитання, які потребують як репродуктивної, так і твор­чої пізнавальної діяльності, а саме запитання на переосмислення, порівняння тощо. Бесіда проходить успішно, якщо в ній засто­совуються спостереження учнів у дитячому садку: використовує­ться діагностика знань дітей за певними темами, спостереження за дітьми на заняттях чи у повсякденному житті.

Проблемна (евристична) бесіда використовується найчастіше в процесі засвоєння учнями знань в тих випадках, коли в учнів є опорна система знань. Користуючись послідовно постав­леними запитаннями, викладач підводить учнів до певних виснов­ків. Евристичні бесіди важливі для розвитку самостійного мислен­ня учнів. Під час проведення евристичної бесіди слід чутливо реа­гувати на відповіді, доповнювати, редагувати, чітко оформлюючи думку.

Під час проведення бесід необхідно широко використовувати таблиці, схеми, діапозитиви тощо.

Самостійна робота учнів з книгою на уроці має на меті на­вчити їх добре орієнтуватися у підручнику, знаходити відповіді на запитання. При цьому учням дається завдання, під яким кутом зору треба прочитати матеріал. Наприклад, опрацьовуючи тему «Влаштування квітника в дитячому садку», можна поставити такі запитання: Яке місце вибрати для квітника? Яку форму квітника найкраще обрати для групової ділянки? У системі навчання учнів педагогічного училища важливе місце посідають практичні методи: педагогічні ігри, вправи, аналіз педа­гогічних ситуацій, вирішення педагогічних завдань.

Метод вправ має широке застосування під час практич­них і лабораторних занять. Вправи відрізняються від інших мето­дів тим, що вони передбачають багаторазове, багатоваріантне по­вторення певних дій з метою формування уміння застосовувати знання, виробляти уміння. Використання цього методу дає можли­вість здійснити перехід від знань до умінь.

Залежно від результатів практичної діяльності вправи можуть бути словесні, практичні, змішаного характеру. Наприклад, слід тренувати учнів у складанні конспектів занять, сюжетних розпо­відях, словесних логічних завданнях, описових розповідях тощо. Практичні вправи — це зарядка акваріума, влаштування тераріуму, інсектаріума тощо.

Вибір вправ визначається дидактичним завданням. Виконання учнями вправ повинно мотивуватися. З метою підготовки до прак­тики учні тренуються у складанні планів роботи з дітьми, на­писанні конспектів, виготовленні посібників. На уроках з практи­куму тренуються у пересаджуванні, живцюванні рослин, догляді за тваринами.

Виконання учнями вправ потребує чіткого інструктажу, допо­моги учням у складанні плану. З цією метою в педагогічному учи­лищі застосовуються схеми побудови певних занять з використан­ням основного методу, схеми аналізу занять, цільових і повсяк­денних прогулянок.

Вправи виконуються на уроці або у домашніх умовах. Напри­клад, учні ведуть записи фенологічних спостережень, складають паспорти кімнатних рослин, біологічні характеристики тварин і ін­струкції по догляду за ними, виготовляють наочні посібники для роботи з дітьми тощо. Обов'язково потрібний аналіз результатів виконання вправ, їх оцінка.

Аналіз педагогічних ситуацій і вирішення педагогічних завдань являють собою ніби місток між методами засвоєння знань і умінь і практичними методами. Використання цих методів вносить різно­манітність у проведення уроку, викликає зацікавленість учнів, го­тує їх до вирішення реальних ситуацій. Наприклад, учні слухають магнітофонний запис спостереження. Перед прослуховуванням перед ними ставиться завдання: виділити, якими прийомами ско­ристався вихователь для активізації пізнавальної діяльності дітей на різних етапах спостереження. Аналіз педагогічних ситуацій — це метод, що передбачає виділення та аналіз умов, завдань, мето­дів, прийомів, форм навчально-виховного процесу. Розв'язання педагогічних завдань — це знаходження оптималь­них способів дій у певній ситуації на основі її аналізу. Напри­клад, вихователь виявив, що у дітей його групи спостерігається байдужість до природи, не сформовані пізнавальні інтереси. Які причини цього і якими засобами найефективніше це подолати?

Важливе значення в практичній підготовці вихователів дитячих садків має використання педагогічних ігор або їх елементів. Вони допомагають наблизити майбутніх вихователів до реальних ситуа­цій роботи з дітьми, закріпити навички і уміння. Включення еле­ментів педагогічної гри оживляє навчальний процес. Педагогічна гра і її елементи можуть використовуватися під час вивчення ба­гатьох тем. Наприклад, під час вивчення теми «Куток природи в дитячому садку» можна запропонувати учням елемент педагогіч­ної гри: внесення в куток природи нової рослини і подання дітям інформації про неї. Під час вивчення дидактичних ігор педагогіч­ну гру використовують для апробації методики проведення ігор у різних вікових групах.

Широке застосування на уроках методики ознайомлення з природою і практикума з природознавства мають наочні методи: демонстрування живих об'єктів, ілюстративного матеріалу, графіч­ної наочності, технічних засобів навчання, моделей. Під час про­ведення уроків вони застосовуються найчастіше у сукупності із словесними, практичними методами, сприяючи активізації учнів, підсиленню інтересу. Під час роботи з екранними посібниками основним джерелом знань виступають слово викладача і зображу­вальна наочність. Перед показом навчального діафільму, напри­клад «Ігри на літньому майданчику», слід поставити перед учнями завдання: засвоїти, як змінюється обладнання для будівельно-кон­структивних ігор молодших і старших дошкільників. Як зміню­ються прийоми керівництва будівельно-конструктивними іграми в молодшій, середній і старшій групах.

Переважна більшість уроків з курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» проводиться лекційно-семінарським способом. Для вивчення окремих тем най­більш ефективні уроки-екскурсії. Цінність їх у тому, що учні ви­вчають об'єкти природи в природних умовах, слухають змістовне пояснення, знайомляться з найкращою постановкою роботи в дитя­чому садку, наприклад, планування і озеленення ділянки. Особли­во важливо використати екскурсії для вивчення природи місцевого краю, ознайомити учнів з біоценозом лісу, лук, водойм, степів, культурними біоценозами парків, скверів, полів. Проводяться екс­курсії в ботанічні сади, дендропарки, природничі відділи крає­знавчих музеїв тощо. Логічним завершенням вивчення окремих тем курсу і всього курсу є безвідривна практика і практика з відривом від навчання. Під час планування безвідривної практики потрібно передбачити спостереження і аналіз роботи з дітьми по ознайомленню з приро­дою, проведення учнями індивідуальних і фронтальних форм робо­ти з дітьми.

Під час практики з відривом від навчання учні застосовують знання з методики ознайомлення з природою, проводячи роботу з дітьми відповідно до програми дитячого садка.

ОБЛАДНАННЯ КУРСУ. Викладання курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» вимагає значної кількості наоч­ності — натуральної, зображувальної, схематичної. Для розміщен­ня обладнання і проведення занять з учнями створюється кабінет методики ознайомлення з природою, в якому обладнується куток природи. В ньому повинні бути об'єкти, передбачені програмою дитячого садка: кімнатні рослини, акваріум, клітка з пташкою і клітка з хом'ячком, морською свинкою. В кабінеті потрібно мати різноманітні кімнатні рослини, які можуть використовуватися в озелененні приміщення дитячого садка, у створенні зимових садів. У кутку природи слід проводити сезонну змінність об'єктів (пере­саджування рослин з квітника восени, вигонка рослин узимку, ви­рощування розсади навесні тощо). Навесні і восени можна тимча­сово утримувати деяких представників тваринного світу — комах, жаб, ящірок. Важливо, щоб усі об'єкти кутка природи мали таб­лички з відповідною інформацією для учнів (назва, походження, умови догляду). Організація чергування учнів по кутку природи сприяє кращому засвоєнню ними знань про об'єкти кутка приро­ди, формуванню навичок догляду.

При педагогічному училищі створюється ділянка. За наявності значної площі на ній слід посадити різноманітні дерева і кущі, створити квітники, різноманітні за формою, розмірами, куточки дикорослих рослин, город, організувати утримання кролів. Беручи участь у розмноженні, посадці, догляді за рослинами, тваринами, майбутні вихователі набувають навички, потрібні їм для наступ­ної роботи.

Розглянемо більш детально обладнання педагогічного процесу відповідно до основних тем.

Темою «Завдання ознайомлення з природою» починається ви­вчення курсу. Для кращого засвоєння учнями завдань ознайомлен­ня з природою в кабінеті оформляється стенд, ілюстрований фотографіями. Його і доцільно використати як ілюстративний матеріал до цієї теми.

Значної кількості наочного матеріалу потребує вивчення теми «Природа місцевого краю». Необхідно мати атласи з набором карт для вивчення рельєфу, ґрунтів, вод, характеру рослинності тощо. Набір діапозитивів гарних краєвидів допоможе учням глиб­ше відчути красу рідного краю. Бажано мати також діапозитиви із зображенням найбільш поширених представників рослинного і тваринного світу. Обласні товариства охорони природи видають таблиці із зображенням рідкісних рослин, тварин, а також тих, що внесені у Червону книгу України. Такі таблиці потрібно вико­ристовувати під час вивчення природи місцевого краю.

Для вивчення деяких представників тваринного світу викори­стовуються чучела і колекції, наприклад молюсків.

Кращому засвоєнню теми «Програма дитячого садка по озна­йомленню з природою» допоможе таблиця, що відображує обсяг знань про неживу природу, рослинний, тваринний світ, формуван­ня узагальнених уявлень про найважливіші залежності в природі.

Під час вивчення теми «Методи і форми роботи по ознайом­ленню з природою» використовуються різноманітні наочні посіб­ники: таблиці, діапозитиви, діафільми тощо.

Для загальної характеристики методів використовується табли­ця «Класифікація методів за джерелом пізнання». В деяких педа­гогічних училищах оформлюється такий стенд з фотографіями, який і використовується на уроці.

Для висвітлення теми «Спостереження — основний метод озна­йомлення з природою» використовуються таблиці «Структура спо­стереження», «Схема розглядання рослин», «Схема розглядання тварин», діапозитиви (розташування дітей під час розглядання різних об'єктів тощо).

Виклад матеріалу за темою «Праця в природі» доцільно ілюст­рувати діапозитивами із зображенням різних форм організації праці, основних етапів проведення колективних занять. Слід пока­зати учням основні знаряддя праці, що рекомендуються для до­шкільників.

Урок за темою «Ігри в ознайомленні з природою» добре ілюст­рувати демонструванням діапозитивів, на яких відтворені умови, потрібні для ігор з природними матеріалами, або діафільмом «Ігри на літньому майданчику». Слід продемонструвати учням настільно-друковані ігри, основані на різних принципах (лото,доміно тощо).

У процесі вивчення теми «Картини та ілюстративний наочний матеріал, використання технічних засобів в ознайомленні дітей з природою» важливо продемонструвати учням серії картин, що призначені для дитячих садків, познайомити з деякими діафільма­ми, грамзаписами, що найчастіше використовуються для ознайом­лення дітей з природою.

В кабінеті методики ознайомлення з природою потрібно мати бібліотечку дитячої художньої літератури природничого характе­ру з добре виконаними ілюстраціями, яку використовують під час розглядання теми «Худоожня література як метод ознайомлення дошкільників з природою».

Важливе місце в педагогічному училищі відводиться вивченню теми «Куток природи і ділянка дитячого садка як основні бази для ознайомлення з природою». При цьому широко використовує­ться натуральна наочність, що представлена в кутку природи і на ділянці. Крім того, використовуються діафільми «Куток природи в дитячому садку», «Обладнання ділянки дитячого садка», діапози­тиви із зображенням дерев, кущів, багаторічних, дворічних, одно­річних квіткових рослин, що цвітуть, тощо.

Під час висвітлення тем «Ознайомлення з свійськими і дикими тваринами», «Ознайомлення дітей з порами року» широко викори­стовуються таблиці, діапозитиви, діафільми «Пори року», «Свій­ські тварини», «Дикі тварини», пейзажні картини, грамзаписи, на­стільно-друковані ігри тощо.

На уроках формування умінь і навичок викладачами педучи­лищ широко використовуються різноманітні матеріали (схеми ана­лізів, картки з інструкціями та ін.), які допомагають учням виконувати самостійні роботи. У створенні таких матеріалів вияв­ляється творчість викладача, його індивідуальність.

Значна кількість обладнання педагогічного процесу в педучили­щі виготовляється викладачами педучилища спільно з учнями. Від наполегливої роботи викладача по створенню обладнання зале­жить якість проведення уроків, якість знань учнів.

Кабінет методики ознайомлення з природою повинен мати до­відкову і методичну літературу для учнів.

Планування навчальної роботи викладача з курсу «Методика ознайомлення дітей з природою і практикум з природознавства» здійснюється шляхом складання календарно-тематичних та по­урочних планів.

Календарно-тематичний план складається на основі програми на півріччя. Він містить розподіл годин за темами. Поурочний план складається до кожного уроку. В ньому конкретно визначаю­ться тема, мета уроку, методи проведення уроку, наочність та ко­роткий хід уроку.