Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи





Під час розгляду та вирішення публічно-правового спору адмі­ністративним судом нерідко виникають об'єктивні та суб'єк­тивні причини, які можуть завадити нормальному та своєчас­ному здійсненню адміністративного судочинства.

Такими причинами можуть бути, як дії, так і події. Зокре­ма, діями, які перешкоджають судовому розгляду та вирішенню адміністративної справи, можуть бути неявка учасника адмі­ністративного процесу, подання адміністративного позову осо­бою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Натомість подіями, що можуть завадити здійсненню адмініст­ративного судочинства, є, наприклад, смерть або захворюван­ня особи, яка бере участь у справі.

Отже, перешкоджання здійсненню адміністративного судо­чинства може як залежати, так і не залежати від волі учас­ників адміністративного процесу.

Нагадаємо, шо, виходячи із положень теорії права, дії та події у сукупності утворюють таке поняття як юридичний факт, тобто це життєва обставина, з якою норми права по­в'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичний факт (англ. ]игіс1іса1 ґасіз) — передбачена нормами права конкретна соціальна обставина (подія, дія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків. Слід зважати на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах'.

Відтак дії та події, які заважають судовому розгляду та ви­рішенню адміністративної справи, можуть обумовлювати на­стання таких процесуальних перешкод судового розгляду ад­міністративної справи, як:

• відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;

• залишення позовної заяви без розгляду;

• зупинення провадження у справі;

• закриття провадження у справі.

Вказаний перелік процесуальних перешкод судового роз­гляду адміністративної справи, закріплений у КАС України, є вичерпним і доповненню не підлягає.

Отже, розглянемо підстави, особливості та способи подо­лання цих процесуальних перешкод судового розгляду адмі­ністративної справи.

Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАС України) полягає в перенесенні судово­го розгляду справи на іншу дату і час, які встановлює суд, при цьому підстави і правові наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді різні^. Отже, суд відкладає розгляд справи за наявності двох підстав. Першою підставою відкладення розгляду справи є чітко передбачені КАС України випадки, а саме:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких не­має відомостей, що їм вручено повістки;

2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'­єктом владних повноважень, належним чином повідомлен­ого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Однак неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі, суд може відкла­сти її розгляд (ч. 2 ст. 128 КАС України).

Наслідком повторного неприбуття позивача, належним чи­ном повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, є залишення судом позовної заяви без розгляду (ч. з ст. 128 КАС України).

У разі неприбуття відповідача-суб'єкта владних повнова­жень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч. 4 ст. 128 КАС України).

Наслідки, зазначені у ч.ч. 2-А ст. 128 КАС України, засто­совуються й у разі, якщо сторона без поважних причин зали­шить залу судового засідання.

Другою підставою відкладення розгляду справи є необхід­ність заміни судді (внаслідок задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб, при умові, що така заміна чи залучення унеможливлюють роз­гляд справи.

Крім відкладення розгляду справи за наявності викладених вище двох підстав, суд також може оголосити перерву. Така перерва є необхідною у зв'язку з необхідністю одержання но­вих доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість пе­рерви встановлює суд, залежно від обставин розгляду справи.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в ї'ї розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в адміністра­тивному процесі, викликають в судове засідання повістками.

У разі відкладення розгляду справи суд зобов'язаний допи­тати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ух­валою суду свідків не допитують і викликають знову.

Особливістю розгляду справи, яка була відкладена, є те, що її новий розгляд починається спочатку. Якщо ж сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють са­мостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує проваджен­ня у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, прова­дження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.

Отже, суттєвими відмінностями відкладення розгляду спра­ви від оголошення перерви в її розгляді є:

1) різні підстави відкладення і оголошення перерви;

2) те, що відкладення розгляду справи після його поновлення обумовлює розгляд цієї справи спочатку, тоді як у разі ого­лошення перерви — провадження у справі продовжується зі стадії, на якій припинився її розгляд.

Залишення позовної заяви без розгляду пов'язане із обста­винами, які виключають розгляд справи у суді до їх усунення. Ці обставини свідчать про недотримання умов реалізації права на звернення до суду за захистом, однак можливість застосу­вання такого права особою не втрачена'.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо є такі підстави (ст. 155 КАС України):

1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторона­ми, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поваж­них причин або без повідомлення ним про причини непри­буття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд спра­ви за його відсутності;

5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, вста­новлених законом, звернувся орган або інша особа, запере­чує проти адміністративного позову 1 від неї надійшла від­повідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за по­зовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС Ук­раїни, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встанов­лений судом;

8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постанов­ляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усу­нення підстав, через які заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному по­рядку.

Зупинення провадження у справі—це також перенесення судового засідання у справі на інший час, але на відміну від відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її роз­гляді та — при зупиненні провадження у справі суд, як прави­ло, не може точно визначити дату та час нового судового за­сідання або продовження судового засідання, позаяк прова­дження у справі зупиняється до настання певної події, яка не залежить ані від волі суду, який розглядає та вирішує адмі-ністративну справу, ані від волі сторін чи інших учасників цієї справи'.

Відповідно до ст. 156 КАС України зупинення проваджен­ня в адміністративній справі є двох видів: 1) обов'язкове і 2) факультативне.

1 обов'язкове, і факультативне зупинення провадження у справі здійснюється суддею на час необхідний для усунення чи зникнення перешкод, які обумовили таке зупинення.

Перший вид зупинення провадження означає, що суддя зо­бов'язаний зупинити провадження у справі за наявності за­кріплених у КАС України фактичних обставин.

Так, суддя зобов'язаний зупинити провадження у разі (ч. 1 ст. 156 КАС України):

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, — до вста­новлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного представни­ка сторони чи третьої особи — до вступу у справу законно­го представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адмі­ністративного, цивільного, господарського чи кримінально­го судочинства, — до набрання законної сили судовим рі­шенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Натомість суд має право зупинити провадження у справі в разі (ч. 2 ст. 156 КАС України):

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердже­ного медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'яз­ковою, — до її одужання; 2) перебування особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язко­вою, — до повернення з відрядження. Однак суд не зупиняє провадження у справі у вказаних вище двох випадках, як­що відсутня сторона чи третя особа веде справу через сво­го представника;

3) призначення судом експертизи — до отримання її резуль­татів;

4) наявності інщих причин за обгрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, — до терміну, встановленого судом.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена.

Якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупи­нення провадження у справі, то воно поновлюється за клопо­танням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг проце­суальних строків продовжується. Провадження у справі про­довжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Закриття провадження у справі Розвиток процесу з роз­гляду справи не завжди може продовжуватися і бути доведе­ним до ухвалення ріщення за наявності обставин, точно вста­новлених законом, тому подекуди провадження у справі за­кінчується без ухвалення судом ріщення. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 157 КАС України і свідчить про те, що процес виник: а) або не­правомірно за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, б) або не може бути продовже­ний з інших причин, у тому числі і волевиявлення сторін щодо розпорядження своїми правами, які викликають зазна­чені правові наслідки. Отже, підставами закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність ви­никнення процесу і неправомірність його подальшого продов­ження. Тому закриття провадження у справі виключає можли­вість повторного порушення в суді тотожної справи'.

Суд закриває провадження у справі (ст. 157 КАС України): 1) якшо справу не належить розглядати в порядку адміністра­тивного судочинства. За наявності такої підстави закриття

провадження у справі суд зобов'язаний роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухва­ла суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом по­рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена. Проте повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Узагальнюючи процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи, можемо відзначити, що за наявності певних ускладнюючих обставин розгляд справи судом може':

— бути перенесений на інший точно визначений строк — це відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді;

— тимчасово бути припинений на невизначений строк до усу­нення таких обставин — це залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі;

— бути закінченим без ухвалення рішення — це закриття про­вадження у справі.

При цьому в одних випадках можливість ухвалення у даній справі рішення повністю виключається (закриття провадження У справі), в інших — тільки у цьому провадженні, а при усу­ненні обставин, що викликали такі наслідки, розгляд і ухва­лення рішення можливі, але в іншому самостійному прова­дженні у справі (залишення позовної заяви без розгляду). От­же, закінчення провадження без ухвалення судового рішення настає внаслідок закриття провадження у справі (ст. 157 КАС України) і залишення позовної заяви без розгляду (ст. 155 КАС України)^

Рекомендована література








Date: 2015-07-22; view: 350; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.008 sec.) - Пожаловаться на публикацию