Розгляд справи по суті

Метою цієї частини судового розгляду справи адміністра­тивної юрисдикції є дослідження доказів з точки зору їх до­ статності і достовірності, на основі яких суд встановлює наяв­ність або відсутність обставин, необхідних для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю го­ловуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися (ст. 135 КАС України).

При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її по­зицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмо­вих поясненнях.

Слід відзначити, що позивач протягом всього часу судово­го розгляду вправі: 1) відмовитись від адміністративного позо­ву; 2) змінити позовні вимоги, а відповідач — визнати цей по­зов, зробивши усну заяву (ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 137 КАС Ук­раїни).

Також сторони протягом всього часу судового розгляду мо­жуть примиритися або заявити клопотання про надання їм часу для примирення (ч. 2 ст. 136 КАС України).

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими ст.ст. 112, 113 та 164 КАС України.

Для встановлення обставин, якими обґрунтовуються по­зовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судо­вого рішення у справі (предмет доказування), у судовому за­сіданні (ст. 138 КАС України) здійснюється послідовність таких процесуальних дій.

1. Заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139 КАС України). Після доповіді у справі суд за­слуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не за­являє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заяв­ляють самостійні вимоги на предмет спору.

Якщо гіоряд 31 стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник.

У разі коли в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти ви­сновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної від­повіді — "так" чи "ні".

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі вправі ставити запитання один одному у порядку, встановленому го­ловуючим, зміст 'їх письмових пояснень оголошує головую­чий.

Важливо, що суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослі­дження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і запе­речення (ст. 140 КАС України).

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності мо­же бути змінений.

2. Заслуховуються показання свідків. Порядок допиту свідків визначений ст. 141 КАС України, відповідно до якої кожного свідка допитують окремо. Свідки, які ще не дали по­казань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.

Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими осо­бами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, закріплені ст. 65 КАС України, тобто: — фізична особа має право відмовитися від давання свідчень щодо себе, членів сім"ї чи близьких родичів (чоловік, дру­жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід. баба, внук, внучка, усиновлюв­ач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім"ї або бли­зький родич цих осіб);

_СВІДОК має право давати показання рідною мовою або мо­вою, якою він володіє, користуватися письмовими записа­ми, відмовитися від давання показань у випадках, встанов­лених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду;

— свідок зобов'язаний прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі неможливості прибуття за викликом свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд;

— за завідомо неправдиві показання або за відмову від даван­ня показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.

Головуючий у судовому засіданні з'ясовує, чи не відмов­ляється свідок з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, голо­вуючий у судовому засіданні приводить його до присяги.

3. Досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, ви­сновки експертів.

Письмові докази, зокрема протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, ого­лошуються в судовому засіданні та пред'являються для озна­йомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необ­хідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекла­дачам (ст. 143 КАС України).

Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати запи­тання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.

Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа до­казів і виріщувати справу на підставі інших доказів або вима­гати проведення експертизи.

Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних роз­мов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб

може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодекс­ом України (ст. 144 КАС України, ст.ст. 302, 303, 306, 307 Цивільного кодексу України). Так, ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом публікування, до­пускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони нале­жать (ч. 2 ст. 303 Цивільного кодексу України). Листи, теле­грами та інші види кореспонденції можуть використовуватись, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка на­правила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується осо­бистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи (ч. 2 ст. 306 Цивільного кодексу України).

Речові докази оглядаються судом (ст. 145 КАС України), а також подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та його оглядом.

Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку за­безпечення доказів, виконання судового доручення або за ре­зультатами огляду доказів на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати запи­тання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свід­кам, які їх оглядали.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису про­водяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у прото­колі судового засідання основних технічних характеристик об­ладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації"). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 146 КАС України).

У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або при­значено експертизу.

Письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їхнім місцезнаходженням. Про проведен­ня огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу (ст. 147 КАС України).

Огляд доказів на місці проводить суд, повідомляючи осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — викликаю­чи експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.

При огляді доказів на місці складається протокол у поряд­ку, встановленому ст.ст. 45, 46 КАС України. Зокрема у г /ьому протоко.'іі мають міститися:

— найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвише та ініціали судді, секретаря су­дового засідання;

— номер адміністративної справи;

— рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

— час початку процесуальної дії;

— відомості про прибуття осіб, які беруть участь у справі, ек­спертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

— відомості про роз'яснення особам, які беруть участь у спра­ві, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх про­цесуальних прав та обов'язків;

— опис ходу проведення окремої процесуальної дії, зокрема відомості про заявлені клопотання й ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, по­казань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові запитання; консуль­тації спеціалістів;

— відомості про докази, які додаються до справи, а якщо до­кази не додаються до справи — номер, дату та зміст пись­мових доказів, опис інших доказів;

— час закінчення процесуальної дії;

— інші відомості, встановлені КАС України.

У судовому засіданні оголошується також висновок експер­та (ст. 148 КАС України).

Для роз'яснення і доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть ставити експерту запитання. Першою задає запитання експерту особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якшо експертизу призначе­но за'клопотанням обох сторін, першими задають запитання експертові позивач і його представник. Головуючий у судово­му засіданні та інші судді можуть задавати експертові запи­тання в будь-який час дослідження висновку експерта. Викла­дені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи.

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста (ст. 149 КАС).

Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті на­даних усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціалі­ста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його пред­ставник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мо­жуть задавати спеціалістові запитання в будь-який час дослі­дження доказів.

Викладені письмово та підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.

4. Після з 'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість висту­пити із додатковими поясненнями чи подати додаткові до­кази (ст. 151 КАС України).

У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може задавати запитання іншим особам, ЯКІ беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.

слухавши додаткові пояснення та дослідивши додаткові до­кази, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обста­вин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів 3. Судові дебати

з точки зору філології поняття "дебати" представляє собою обговорення якого-небудь питання, обмін думками, полеміку, дискутування. Наприклад, "Я чув, що між вами якийсь час іщли дебати про потребу... прилюдного виступу".

Особи, які беруть участь у судових дебатах, у своїх висту­пах дають правову оцінку спірним правовідносинам, вислов­люють свої судження по суті спору. Учасники дебатів підво­дять підсумки розгляду справи, допомагають суду правильно та всебічно оцінити докази, посилаються на закон, на основі якого, на їхню думку, слід вирішити справу.

Тобто по суті судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Послідовність виступів учасників адміністративної справи у дебатах регламентована законодавством (ст. 152 КАС України) і виглядає таким чином:

1) першим виступає позивач, його представник;

2) потім — відповідач, його представник;

3) наступним — третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник;

4) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, її представникові слово надається після особи, на стороні якої вони беруть участь.

За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть ви­ ступати лише їхні представники.

Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним ча­сом. Однак головуючий у судовому засіданні може зупинити промовця, коли він виходить за межі справи, що розглядаєть­ся. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'я­сування нових обставин, що мають значення для справи або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повер­нення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'я­сування обставин у справі та перевірки їх доказами судові де­бати проводяться у загальному порядку.