Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Характеристика сучасних антагоністів рецепторів ангіотензину II
Антагоністи рецепторів ангіотензину II мають переваги перед іншими препаратами в наступних випадках: діабетична нефропатія, серцева недостатність, непереносимість інгібіторів АПФ.
Характеристика основних антагоністів кальцію
Перевагу антагоністам кальцію слід надавати в таких випадках: середній і похилий вік, ізольована систолічна АГ, цукровий діабет, дисліпідемія, ренопаренхимні АГ, стабільна стенокардія, порушення периферічного кровообігу, суправентрикулярна тахікардія або екстрасистолія (дилтіазем, верапаміл). Препаратами другого ряду є a1-адреноблокатори, алкалоїди раувольфии, центральні a2–агоністи, прямі вазодилататори. Гіпертензивний криз – це раптове значне підвищення АТ від нормального або підвищенного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладу з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи. Критеріями гіпертензивного кризу є: раптовий початок; значне підвищення артеріального тиску;поява або посилення симптомів з боку органів-мішеней. Згідно з класифікацією кризів (робоча група Українського товариства кардіологів, 1999, 2004), залежно від наявності чи відсутності ураження органів-мішеней і необхідності термінового зниження АТ, виділяють: 1. Ускладнені кризи (з гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней – становлять пряму загрозу життю хворого, потребують негайного, протягом однієї години зниження АТ): інфаркт міокарда, інсульт, гостра розшаровуюча аневризма аорти, гостра недостатність лівого шлуночка, нестабільна стенокардія, аритмії (пароксизми тахікардії, миготливої аритмії, шлуночкова екстрасистолія високих градацій), транзиторна ішемічна атака; еклампсія; гостра гіпертензивна енцефалопатія; кровотеча. 2. Неускладнені кризи (без гострого або прогресуючого ураження органів мішеней – становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого, протягом кількох годин, зниження АТ): церебральний неускладнений криз; кардіальний неускладнений криз; підвищення систолічного АТ до 240 мм рт.ст. або діастолічного АТ до 140 мм рт.ст.; значне підвищення тиску в ранньому післяопераційному періоді.
Тактика лікаря при гіпертонічних кризах
|