Безробіття: поняття, види, природна норма та критичний рівень безробіття

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї.

Безробіття — це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Безробітні, у визначенні МОП, — це особи у віці 15—70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів.

Можна виділити такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституційне.

Фрикційне безробіття пов’язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу.

Виникнення структурного безробіття пов’язане зі структурними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств і виробництв, скороченням випуску продукції у разі переорієнтації виробництва, закриття шкідливих підприємств.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).

Циклічне безробіття — це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов’язано з циклом ділової кон’юнктури.

Інституціональне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою

На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття.

Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Хронічне — виникає з масовим безробіттям, зазвичай у періоди циклічного спаду.

За відкритістю і можливістю вивчення бувають такі форми безробіття:

— відкрите — ситуація, за якої людина визнає, що вона не має роботи, і реєструється на біржі праці, якщо така для неї доступна;

— приховане — ситуація, за якої частина безробітних людей не облікована в офіційних даних.

Природний рівень безробіття – наявність лише структурного і фрикційного безробіття.

Якщо безробіття в країні або в окремому регіоні загрожує соціальною кризою, вважається, що воно досягло критичного (порогового) рівня. При розрахунку порогових показників найбільш ефективним є підхід, в основі якого лежить критерій фінансової спроможності, за яким визначається кількість безробітних, яких держава може фінансово підтримувати в межах своїх економічних можливостей. Наприклад, з врахуванням особливостей сучасного стану економіки Європи, для цього регіону зараз критичний рівень безробіття дорівнює 20%. Що стосується України, то виходячи з ситуації на ринку праці, можна розраховувати на критичний поріг безробіття на рівні 15% - 18% в середньому по Україні.