Основні теоретичні моделі досигнешш рівноваги. (Ж.Ь.Сен, Дж.Кеннс)

Приступаючи до розгляду цих моделі, необхідно вказати на деякі спрощення, що застосовуються на початковій стадії аналізу

1 Розглядається короткостроковий иорюд. тобто відрізок часу, достатній для залучення підприємствами додаткової робочої сили І сировини, але недостатній для зміни виробничих потужностей

2 Економіка аналізується як закрита система, не приймаються в увагу зовнішньоекономічні зв'язки

3 Передбачається, що держава не здійснює активного втручання в економічну сферу Основу класичної макроекономічної моделі складає твердження, що пропозиція створює рівний собі попит (Ж Б Сей) Таким чином, якщо Y- сукупний дохід, Е- сукупш витрати, то загальна рівновага передбачає тотожність У Е Оскільки кожний виробник готовий придбати рівно на стільки грошових одиниць товарів, на скільки він взмозі продати своєї продукції, тому для нього попит І пропозиція тотожні

Y-C+S

С - споживання, S - заощадження, Сукупш витрати складаються з споживчих витрат(С) І витрат на Інвестиції (І) Е=С+І

Якщо врахувати, що частина доходу використовується не для споживання а для заощадження, то проблема рівноваги на товарному ринку зводиться до досягнена рівності заощаджень І Інвестицій

За думкою прихильників класичної школи заощадження І Інвестиції являються функцією від процентної ставки Гнучка зміна норми відсотку під впливом конкуренції продавців грошового капіталу або його покупців призводить до досягнення рівноваги заощадженнь І Інвестицій, а значить І до рівняння сукупного попиту І сукупної пропозиції на товарному ринку

Заощадження - це зростаюча фунувдя від банківського проценту S = f(г)

Інвестиції - це спадна функція від банківського проценту І~ і(г) Таким чином гнучка змша норми процента під дією конкуренції продавців грошового капіталу І його покупців неминуче призводить до досягнення рівноваги заощаджень та Інвестицій, а відповідно до зрівшшя сукупного попиту та сукупної пропозиції на товарному ринку

В класичній моделі неспівпадання попиту І пропозиції на ринку пращ не може бути стійким, оскільки конкуренція між робітниками веде до зниження заробітної плати, якщо має місце безробіття, конкуренція ж між наймодавцями веде до збільшення заробітної плати у випадку дифщиту трудових послуг на ринку Тому в умовах досконалої кокуренції ринкові сили діють в напрямку відтворення рівноваги І повної зайнятості