Закон вартості і його функції

Закон вартості — особ­ливий економічний закон (діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між суспільне необхідною працею (затраченою на виробництво товару з урахуванням умов її відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та про­позиції. У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між вироб­никами та їх купівлю на ринку відповідно до суспільне необ­хідних витрат на їх виготовлення.

Закон вартості виражає, по-перше, внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між індивідуальним і суспільне необ­хідним робочим часом. У такому аспекті він набуває вигляду закону сфери безпосереднього виробництва. Згідно із законом вартості мінові пропорції при обміні товарів регулюються сус­пільне необхідними витратами. Змушуючи товаровиробників знижувати індивідуальну вартість їхніх товарів (через поліп­шення організації виробництва, впровадження нової техніки і т.ін.), цей закон є рушійною силою розвитку продуктивних сил. Про приблизне співвідношення індивідуального і суспіль-но необхідного робочого часу багато товаровиробників мо­жуть дізнатися ще до того, як вивезуть товар на ринок.

Другою рисою закону вартості є обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільне необхідної праці. У цьому разі він діє у сфері обміну.

Третя риса закону вартості — наявність сталих зв'язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, за якої здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншо­го. Роль рушійної сили розвитку виробництва закон вартості Четвертою важливою рисою цього закону є наявність ста­лого зв'язку між попитом і пропозицією.

Основні функції закону вартості. Закон вартості є: 1) сти­хійним регулятором товарного виробництва (простого, капі­талістичного), але не відокремлено, а в поєднанні з іншими економічними законами (законами відповідності виробни­чих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, вростанню продуктивності праці тощо — у період Існування товарного виробництва; законами додаткової вартості, се­редньої норми прибутку та ін. — у період розвитку капіталіс­тичного товарного виробництва); 2) рушійною силою сти­хійного розвитку продуктивних сил; 3) основою диференці­ації товаровиробників. За товарної форми виробництва то­варовиробники постійно змушені вдосконалювати нову тех­ніку, технологію, поліпшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, знижувати індивідуальні витрати ви­робництва Хто не робить цього, може швидко збанкрутува­ти; тому за цієї форми організації суспільного виробництва значно прискорюється прогрес у розвитку продуктивних сил. Водночас постійне коливання цін, зміни у ринковій кон'юнк­турі призводять до розорення і витіснення з ринку маси дрібних виробників. У сучасних умовах цей процес зачіпає дрібні, середні та крупні фірми. Поступово посилюється їх майнова диференціація.