Виникнення та суть грошей

Вартість може лише проявитися у вигляді мінової вартості, тобто певної кількісної пропорції, в якій один товар обмінюється на інший. Мінова вартість - єдино можлива форма вираження вартості. В умовах розвинутої товарної (ринкової) економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші являють собою загальну форму, в якій виражаються вартості всіх товарів. Гроші не є результатом суб'єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об'єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості - мінової вартості. Ф орми вартості:

1. Проста або випадко­ва форма вартості. Історично обмін виступави у вигляді обміну одного товару на інший.. Спочатку це був випадковий, епізодичний обмін у первісних людей. Але вже в цій формі вираження вартості (вартість вівці вира­жалася через вартість сокири), яка отримала назву простої або випадкової, ми бачимо, що товари в обміні відіграють різну роль. Один товар виражає свою вартість по відношенню до другого товару й тому знаходиться у відносній формі вартості (вівця). Другий же товар, споживна вартість якого служить засобом вираження вартості першого товару, знаходиться в еквівалентній формі вартості (сокира). Товар-еквівалент - не породження природи, не продукт домовленості між людьми, не винайдений державною владою. Він є результатом стихійних дій товаровиробників. Обмінюючи продукти своєї праці, вони виражають їхню вартість єдино можливим способом - через інші товари, які в силу цього й виступають в еквівалентній формі.

2. Повна або розгор­нута форма вартості. На зміну простій формі вартості приходить повна або розгорнута форма вартості. В ній товару, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоять багато інших товарів-еквівалентів, через які він може виразити свою вартість. Обмін стає регулярним явищем. Разом з тим мінові пропорції все більшою мірою починають визначатися вартостями товарів, тому що обмін перестає бути обміном подарунками, як переважно при простій формі вартості, а набуває характеру ділових господарських стосунків, в основу яких закла­дається затрачена праця. Проте, коли в обмін систематично у великих кількостях ста­ли надходити продукти праці, виникли певні труднощі.

3. Загальна форма вартості. У результаті потреб обміну стихійно появ­ляється один товар, у якому починають вимі­рювати свою вартість усі інші товари. Повна або розгорнута форма вартості поступається місцем загальній (еквівалентній) формі вартості. Товар, за яким закріплюється властивість безпосередньо обмі­нюватися на будь-який інший товар, отримав назву загального еквівалента (худоба, ракушки тощо).Але були недоліки: 1) товар-еквівалент, набувши подвійної споживної вартості з одного боку, як загаль­ний еквівалент повинен постійно знаходитися в обміні, а з іншого, як звичайна споживна вартість вилучатися з обміну й надходити в споживання. 2) в силу першої суперечності, а також через інші причини товар-еквівалент часто змінювався. Це викли­кало серйозні труднощі в обміні. 3) недоліком загальної форми вартості було й те, що товар, який виступав загальним еквівалентом, виконував цю роль на відносно невеликій території.

4. Грошова форма вартості. Поступово, де людство дійшло в своєму розвитку до викорис­тання в обміні товару-еквівалента, ця роль почала закріплюватися за металом - бронзою, залізом, а потім сріблом і золотом. Так з'являється грошова форма вираження вартості. Грошова форма вартості відрізняєть­ся від загальної лише тим, що роль загального еквівалента в ній міцно закріплюється за одним товаром - золотом, яке й стає справжніми грішми.З олото, як показує попередній аналіз, не є грішми за своєю природою. Воно стає ними лише в результаті тривалого історичного процесу розвитку товарного виробництва, обміну й форм вартості, впродовж якого людство перепробувало в цій якості різні товари й зупинилося на золоті, що як благородний метал має унікальні властивості, є трудомістким, має високу вартість.