Види і напрями діяльності підприємства

Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку [1]. Підприємц і — це люди, які займаються підприємництвом.За видами господарської діяльності:Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.До надзвичайної діяльності відносять операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (втрати та їх покриття від стихійного лиха, пожежі і т.д.). Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.Під операційною діяльністюрозуміють основну діяльність, а такожінші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою. Основна діяльність – це операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. (Для торговельного підприємства - операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого – придбання матеріалів, сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії – формування портфелю інвестицій). Інвестиційна діяльність –це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових(необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.Фінансова діяльність –це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.Надзвичайна діяльність – це операції або події, які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регулярно (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо).

Основні напрями діяльності підприємства: маркетинговий (вивчення ринку товарів, послуг); виробничий (обгрунтування обсягу випуску продукції відповідно до потреб ринку, забезпечення матеріально-технічними ресурсами тощо); післяпродажний сервіс (організація гарантійного ремонту, сервіс-ного обслуговування клієнтів);
інноваційний (науково-технічні розробки, технологічна підготовка виробництва) економічний (планування, облік, звітність, ціноутворення, зовніш-ньоекономічна діяльність, фінансування); соціальний (управління персоналом — професійна підготовка кад-рів, створення належних умов праці та відпочинку працівників).

6. Конкурентна політика підприємств Формування конкурентної політики відбувається в умовах економічної нестабільності, кризового стану виробничих галузей, нерозвиненості інфраструктури, тиску з боку сильних конкурентів, у тому числі іноземних. Усі ці фактори чинять певний вплив на утворення відповідних конкурентоспроможних ринкових структур.Конкурентні стратегії - це стратегії, що дозволяють компанії зайняти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найбільшу з усіх можливих стратегічну перевагу перед конкурентами. Конкурентні стратегії з позиції лідера ринку можуть бути різними: - підвищення попиту - залучення нових споживачів, пошук нових можливостей використання товарів; - завоювання частки ринку - завоювання споживачів конкурентів, завоювання конкурентів, завоювання відданості споживачів; - підвищення продуктивності - вдосконалення структури витрат, вдосконалення асортименту продукції, підвищення цінності; - оборона позиції - підвищення цінності, вичікувальна оборона, оборона з превентивними заходами.Розробка стратегії дозволяє підприємству приймати ефективні управлінські рішення в усіх сферах діяльності підприємства, пов'язаних з його розвитком на перспективний період.

7. Механізм державного і економічного регулювання діяльності підприємства. Державне регулювання підприємництва - це система правових, організаційних, адміністративних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спрямованих на створення сприятливих умов для становлення та розвитку підприємництва (сприятливого підприємницького середовища) і на його підтримку, а також управління державним сектором економіки для забезпечення ефективності та конкурентноздатності національної економіки. Механізм державного регулювання підприємництва включає: o систему державного регулювання процесів, що відбуваються у підприємницькому середовищі (роздержавлення і приватизація, конкуренція і монополізм, банкрутство тощо) і які безпосередньо його формують;o систему державного регулювання та підтримки підприємництва (безпосередньо як об'єкта регулювання) Держава може бути:1) гальмом розвитку підприємництва, коли воно створює вкрай несприятливі умови для розвитку підприємництва або навіть забороняє його;2) стороннім спостерігачем, коли держава прямо не протидіє розвиткові підприємництва, але водночас і не сприяє його розвитку;3) прискорювачем підприємницького процесу, коли держава веде постійний і активний пошук заходів для залучення до підприємницького процесу нових економічних агентів.Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва має стати система його державної підтримки, створення якої нині проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах соціально-економічного життя суспільства: розвитку вітчизняного виробництва, виходу з кризи, підвищення зарплати та пенсій, життєвого рівня населення, збереження системи освіти, охорони здоров’я, культури тощо.Економічний зміст державної підтримки полягає в розробці та реалізації системи державних програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва.