Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Тест із підтеми





1. Земля обертається навколо своєї осі:

Аіз заходу на схід; Бзі сходу на захід.

2. Проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зірки над меридіаном точки спостереження:

Асонячною добою; Бзоряною добою.

3. Яка доба триває довше?

Асонячна; Бзоряна.

4. Час на меридіані на даний момент називається середнім сонячним або:

А поясним; Б місцевим; В всесвітнім.

5. Земля у своєму добовому обертанні за одну годину повертається на:

А 24°; Б 15°; В 4°.

6. Земля у своєму добовому обертанні на один градус повертається за:

А 24 хв.; Б 15 хв.; В 4 хв.

7. Місцевий час здавна використовували для встановлення географічної:

А широти; Б довготи.

8. Для зручності відліку часу на Землі виділили смуги різницею довгот у 15°, які назвали:

А годинними поясами; Б часовими поясами.

 

 

 

9. Нульовий годинний пояс із заходу межує із:

А першим; Б двадцять третім.

10. Скільки всього годинних поясів виділяють на земній кулі?

А 12; Б 23; В 24.

11. На один градус Земля повертається за:

А 4 хвилини; Б 15 хвилин; Г 12 хвилин; Б 24 хвилини.

12. За одну годину Земля повертається на:

А 4°; Б 15°; Г 12°; Б 24°.

13. Час, що відповідає місцевому на меридіані за довготою кратною 15, на даний момент нази­вається:

А поясним; Б всесвітнім; В середнім сонячним.

14. Тільки на Гринвіцькому меридіані час на даний момент називається:

А поясним; Б місцевим; В всесвітнім.

15. Лінія зміни дат зазвичай співпадає з меридіаном:

А 90° східної довготи; Б 0° довготи;В 180° довготи.

16. У дванадцятому годинному поясі годинники відображають місцевий час меридіана:

А 90° сх. довготи; Б 0° довготи;В 180° довготи.

17. З 1990 року Україна живе за поясним часом, який відрізняється від всесвітнього на:

А одну годину; Б дві години;В три години; Г десять годин.

18. Поясний час в Україні відповідає місцевому на меридіані:

А 15° сх. д.; Б 0° довготи;В 30° сх. д.; Г 45° сх. д.

19. На скільки відрізняється Київський «літній» час від часу в Лондоні?

А дві години; Б три години;Г чотири години; Б десять годин.

20. Київський «літній» час відповідає місцевому на меридіані:

А 45° зх. д.; Б 0° довготи;В 30° сх. д.; Г 45° сх. д.

21.Встановіть відповідність між поняттями та їх визначеннями чи деякими особливостями:

1зоряна доба;

     

2сонячна доба;

3добове обертання;

4місцевий час.

Аобертання Землі навколо уявної осі;

Бпроміжок часу між двома послідовними проходженнями центра Сонця через меридіан точки спостереження;

В час на меридіані в конкретний момент, який характеризує його розміщення відносно сонця;

Гвперше почали користуватися цим часом з 1883 року в США;

Дпроміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зірки над меридіаном точки спостереження.

22.Встановіть відповідність між меридіанами та їх особливостями :

1меридіан 180° довготи;

     

2меридіан 45° східної довготи;

3гринвіцький меридіан;

4меридіан 30° східної довготи.

Амісцевий час на ньому визначає київський «літній» час;

Бмісцевий час на ньому визначає поясний час другого годинного поясу, який називають східноєвропейським або київським;

В коли лінія зміни дат започаткує нову добу, то на цьому меридіані місцевий час становитиме 18 годин;

Гмісцевий час на ньому називають всесвітнім;

Дперетинаючи його у напрямку із заходу на схід, необхідно відняти один календарний день, а в зворотному напрямку — додати.

23.Встановіть відповідність між різницями довгот двох населених пунктів і різницею у місцевому часі між ними:

     

1довготи відрізняються на 5°;

2довготи відрізняються на 8,75°;

3довготи відрізняються на 18,25°;

4довготи відрізняються на 18,75°.

А1,13 години; Б35 хвилин; В 1,25 години; Г1/3 години; Д73 хвилин.

 
 
 

24.Розташуйте часові відтинки у послідовності від найбільшої їх тривалості до найменшої:

Ачас повертання Землі на 15° ;

Бзоряна доба;

Вмісцевий час на конкретному меридіані;

Гсонячна доба.

 

 
 
 

25.Встановіть послідовність настання сходу сонця на тій самій паралелях, але точказ різною довготою:

А15° східної довготи;

Б145° східної довготи;

В85° західної довготи;

Г25° західної довготи.

26. Місцевий час:

1 на кожному меридіані завжди різний; 2 у будь якій точці паралелі однаковий; 3відповідає 18-й годині, коли меридіан знаходить строго з протилежної сторони від сонця; 4 знаючи різницю у цьому часі між двома пунктами на земній поверхні, можна знайти різницю їх геогра­фічних довгот; 5відповідає 12-й годині, коли меридіан знаходиться строго напроти сонця; 6знаючи різницю у цьому часі між двома пунктами на земній поверхні, не можна дізнатися реальну довготу одного з пунктів за другою відомою довготою.
   
 
27. Поясний час:
1 використовується для визначення довготи будь якого меридіана; 2 відповідає місцевому часу на середньому меридіані поясу, який має довготу у градусах кратну числу 15; 3знаючи поясний час конкретного поясу і номер іншого годинного поясу, можна визначити його у цьому поясі; 4 у тринадцятому годинному поясі відрізняється на 11 годин від всесвітнього; 5у двадцять другому годинному поясі відрізняється на три годин від часу на нульовому меридіані; 6у восьмому годинному поясі відповідає місцевому на меридіані 125° сх. д.
   
28. Лінія зміни дат:
1 завдяки ній на земній кулі в один і той самий момент часу завжди існує тільки одна дата; 2 нею служить Гринвіцький меридіан; 3подекуди значно відходить від меридіана 180° довготи; 4 перетинаючи її у напрямку із заходу на схід, отримуємо можливість прожити ще раз у одному і тому самому календарному дні; 5перетинаючи її у напрямку із сходу на захід опинимось у новому дні, проминувши одну цілу добу;
   

6коли Гринвіцький меридіан займе положення напроти сонця, яке відповідає 12 годині дня за місцевим часом, то у цей момент рівно на половині земної кулі буде нова дата, а на другій половині – стара.

   
   
       

29. Всесвітній час:

1 це місцевий час будь якого меридіана; 2 відповідає місцевому часу тільки Гринвіцького меридіана; 3відповідає часу початку нової дати на меридіані 180° довготи; 4 коли у десятому годинному поясі 11 годин, то він становить 2 год;
   

5коли у за київським поясним часом 21 година, то він становить 19 годин;

6коли місцевий час на меридіані 162° сх. д. 15 год. 48 хв., то він становить 4 год. 12 хв.

 
   
 

30.На скільки хвилин відрізнятиметься місцевий час на двох меридіанах, якщо різниця довгот їх становить 13°?

31.На скільки градусів відрізнятимуться довготи двох меридіанів, якщо різниця у місцевому часі між ними становить 4 год. 32 хв.?

   
32.Скільки градусів становитиме довгота меридіану, якщо на ньому місцевий час становить 23 год. 18 хв., а у нульовому поясі на цей момент 15 год. 42 хв.?
   
33.Скільки градусів становитиме довгота меридіану, якщо на ньому місцевий час становить 18 год. 10 хв., а у другому годинному поясі на цей момент 7 год. 14 хв.?
   
       
   

34.На скільки хвилин місцевий в околицях крайньої західної точки (22,25º сх. д.) України відрізняється від київського поясного часу?

   

35.На скільки хвилин поясний час в Україні відрізняється від місцевого часу в околицях Харкова (36,25º сх. д.)?

 

   

36.Скільки градусів становить довгота міста в Україні у якому місцевий час становив 14 год.46 хв., у момент коли за київським «літнім» було 15 год. 10 хв.?

 

Річний рух Землі та його наслідки. Тропіки і полярні кола

Земля – це планета Сонячної системи, а отже, як і всі інші, рухається навколо Сонця. Орбіта Землі має форму еліпса, якийблизький до кола. В одному з його фокусів знаходиться Сонце. Тому відстань від Землі до Сонця змінюється протягом року від 147 млн км — у перигелії (найближчій до Сонця точці орбіти) до 152 млн км — в афелії (найвіддаленішій точці орбіти). Найближче до сонця Земля перебуває в січні, найдальше – у липні.

Земля рухається по орбіті з заходу на схід з середньою швидкістю близько 30 км/с. Увесь шлях за рік вона проходить за 365 діб 6 год. 9 хв. 9 с.

Вісь добового обертання Землі нахилена до площини її орбіти під кутом 66,5°. Впродовж року, перебуваючи у різних точках орбіти, вона спрямована у тому самому напрямку («дивиться» північним полюсом на Полярну зірку). Це призводить до найважливіших географічних наслід­ків — зміни пір року, а також тривалості дня і ночі на всіх широтах, окрім екватора.

Якби земна вісь була перпендикулярна до площини орбіти, то день завжди на всіх широтах був би рівним ночі, сонячні промені на екваторі опівдні падали б завжди прямовисно, а з віддаленням від нього до полюсів зменшу­вався б до 0.

Оскільки північний полюс завжди спрямований на Полярну зірку, то за кутом, під яким її видно на різних паралелях північної півкулі можна встановити географічну широту паралелі. Тобто ці кути рівні за величиною. Тому у північній півкулі, визначивши кут під яким видно полярну зірку, встановлюють географічну широту точки.

Нахил земної осі до площини орбіти із збереженням її орієнтації в просторі зумовлює різний кут падіння сонячних променів у різні пори року. Це в свою чергу спричиняє відмінності у нагріванні земної поверхні на тих самих широтах, а також зміну тривалості дня і ночі на всіх широтах, окрім екватора.

Найбільшу кількість сонячної енергії отримує територія у тому випадку коли сонячні промені падають під прямим кутом до площини горизонту, тобто прямовисно. Таке положення сонця на небосхилі називають сонцем у зеніті. Займати його сонце може тільки опівдні за місцевим часом на територіях широти яких близькі до екватора. Дві найбільш віддалені від екватора паралелі, на яких тільки один день у році сонце буває у зеніті називають тропіками. На північному тропіку (тропіку Рака) – паралелі 23,5° північної широти промені опівдні падають прямовисно тільки 22 червня. Саме у цей день, коли вісь Землі північним кінцем найбільше нахилена до Сонця, називають днем літнього сонце­стояння.

22 грудня північний кінець земної осі найбільше відвернутий від Сонця. Тоді небесне світило перебуває у зеніті на південному тропіку або тропіку Козерога (23,5° південної широти). Це день зимового сонцестояння.

Для розуміння причин різної тривалості дня на різних широтах доцільно скористатися поняттям термінатор, під яким розуміють лінію, яка відокремлює освітлену (світлу) частину небесного тіла від неосвітленої (темної) частини. Термінатор Землі мало відрізняється від лінії, яка утворена перетином земної кулі площиною, яка проходить через її центр, тобто завжди приблизно половина кулі Землі є освітленою, а друга половина – затемненою.

Проаналізуємо орієнтацію уявної площини, лінія перетину із земною поверхнею якої близька до термінатора.У дні сонцестоянь вісь Землі утворює з нею найбільший кут – 23,5°, а тому тривалість ночі і дня на широтах, де вони змінюються упродовж однієї доби, бувають найбільшими чи найменшими за тривалістю.

 

Так, 22 червня найдовший день у північній півкулі. На широтах між паралелями 66,5° і 57° пн. ш. у цю дату спостерігаються так звані білі ночі. Так називають такі короткі ночі, коли смеркання після заходу сонця відразу переходить у світання перед його сходом, а отже темної ночі взагалі немає. На паралелі 66,5° пн. ш. у день літнього сонцестояння сонце не заходить взагалі. Північ­ніше цієї паралелі воно може не заходити або не сходити впродовж декількох діб, а на північному полюсі – півроку.

Таку ніч або день, які тривають одну добу і більше, називають полярними. А паралель 66,5° пн. ш., яка розділяє частину півкулі, де впродовж року усі доби мають звичайні, хоч і різної тривалості, ніч і день з тією, де бувають полярні дні і ночі, називають північним полярним колом. У день зимового сонцестояння на північному полярному колі і північніше нього сонце не сходить, тобто триває полярна ніч.

Південне полярне коло має широту 66,5° пд. ш. На ньому у день літнього сонцестояння 22 червня спостерігається полярна ніч, а коли на північному полярному колі полярна ніч, то на південному полярний день (22 грудня).

Отже, на широтах між полярними колами і полюсами полярні дні і ночі тривають від декількох діб до декількох місяців (пів року на полюсах). Решту року на цих широтах (крім полюсів) спостерігається звичайна зміна дня і ночі впродовж доби. На широтах близьких до полярних кіл улітку спостерігаються білі ночі, які можуть фіксуватися упродовж декількох діб.

Що ж відбувається з тривалістю дня і кутом падіння сонячних променів у інші дні між днями сонцестоянь? Після 22 грудня у північній півкулі день починає збільшуватися. Це пов’язано з тим, що уявна площина близька до термінатора розвертається завжди у сторону сонця, а тому кут, який вона утворює з віссю Землі, зменшується. 21 березня – ця площина займає таке положення, що вісь Землі повністю опиняється у ній, термінатор у цю дату розділяє всі паралелі практично навпіл. День на усіх широтах Землі (крім полюсів) майже рівний ночі. Тому цю дату називають днем весняного рівнодення. Насправді тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, меншою. Це пов’язано з тим, що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диску (а не його центру), а також з явищем деякого викривлення напрямку поширення світлових променів при проходженні їх повітрям атмосфери.

З 21 березня до 22 червня кут між віссю Землі і площиною близькою до термінатора знову зростає, сонце в зеніті переміщується на північний тропік. При русі Землі по орбіті від літнього до зимового сонцестояння 23 вересня планета проходить точку осіннього рівнодення.

В усі інші дні, крім рівнодень на всіх широтах, окрім екватора, день і ніч мають різну тривалість впродовж року. Між широтами 66,5° пн. ш. і 66,5° пд. ш. протягом доби завжди буває день і ніч.

Сонце у дні рівнодень перебуває у зеніті над екватором. Північна і південна півкулі у ці дні освітлені однаково, вони отримують однакову кількість тепла. На паралелях між тропіками сонячні промені опівдні падають прямовисно (сонце перебуває в зеніті) двічі на рік. На екваторі це повторюється через пів року, на паралелях близьких до тропіка – у дати близькі до днів сонцестояння.

Отже, для спостерігача на Землі складається враження, що Сонце руха­ється впродовж року між тропіками. Північніше північного і південніше південного тропіків Сонце ніколи не буває у зеніті.

Однак впродовж року змінюється не тільки тривалість дня і висота сонця над горизонтом, але й напрямки за якими сонце сходить і заходить. Тільки у дати коли дні рівні ночі сонце на усіх широтах сходить на сході та заходить на заході. На екваторі, день і ніч завжди тривають по 12 годин, сонце відповідно також кожної доби сходить на сході та заходить на заході. На інших широтах північної півкулі чим більша тривалість дня від 12 годин тим більше напрямок сходу сонця відхиляється у північному напрямку, а чим менший 12 годин – тим більше відхиляється у південному. У південній півкулі навпаки.

Зі зміною висоти Сонця над горизонтом змінюються пори року (астрономічні пори року починаються у дні сонцестоянь – літо і зима, а осінь і весна – з днів рівнодень), сезонні ритми природи. Вони проявляються у зміні температур, вологості повітря та інших метеорологічних елементів, у режимі водойм, у житті рослин, тварин і т. д.

У результаті нахилу осі обертання до площини орбіти та річного руху на Землі утворилося п’ять поясів освітлення, обмежених тропіками і полярними колами. Вони відрізняються висотою полуденного Сонця, тривалістю дня, а відповідно й тепловими умовами.

Жаркий пояс лежить між тропіками, займаючи близько 40%земної поверхні. Помірні пояси (два) розташовуються між тропіками і полярними колами. Загальна площа помірних поясів складає 52%земної поверхні. Холодні пояси (два) — до півночі від північного і до півдня від південного полярних кіл, загальною площею 8% земної поверхні.

Пояси освітлення – основа кліматичної і природної зональності.








Date: 2015-07-17; view: 280; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.012 sec.) - Пожаловаться на публикацию