Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






А б в г д





 

10. Розташуйте географічні координати точок на одному з меридіанів у послідовності зростання їх віддаленості від південного полюса:

А 40° пд. ш.; Б 80° пн. ш.; В 60° пн. ш.; Г 70° пд. ш.
   
   
   
   

 

11. Розташуйте географічні координати точок на екваторі у послідовності зростання їх віддаленості від нульового меридіана у східному напрямку:

А 140° сх. д.; Б 180° д.; В 50° зх. д.; Г 20° сх. д.
   
   
   
   

 

12. Географічна широта:
1 спрощено її можна визначити як кутову відстань точки від початкового меридіана; 2 кут між площиною екватора і прямовисною лінією до точки на земній поверхні; 3може набирати значень від 0° до 90°; 4 має однакові значення для усіх точок, що лежать на одній паралелі; 5може набирати значень від 0° до 180°; 6має однакові значення для усіх точок, що лежать на одному меридіані.  

13. Скільки становитиме менший двохгранний кут між меридіанами 64° зх. д. і 118° сх. д.?

 
     

 

     
     

Місцевий, поясний час, лінія зміни дат

Земля обертається навколо своєї уявної осі із заходу на схід, тобто здійснює свій рух у напрямку проти ходу годинникової стрілки (мал..). Проміжок часу за який планета здійснює один повний оберт навколо своєї осі називають добою, а тому обертання навколо осі ще називають добовим обертанням. Однак варто знати, що науковці розрізняють зоряну і сонячну добу.

Зоряна доба проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зірки (найвищим положенням її над горизонтом) над меридіаном точки спостереження. За зоряну добу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Вона дорівнює 23 год. 56 хв. 04 с.

Сонячна доба проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра Сонця через меридіан точки спостереження. У зв’язку з тим, що Земля одночасно з добовим рухом здійснює рух навколо Сонця, сонячна доба довша від зоряної і дорівнює 24 годинам. У практичних цілях користуються саме сонячною, а не зоряною добою.

Кожен меридіан на будь який конкретний момент часу займає своє відмінне від усіх інших меридіанів положення відносно сонця (мал. …). Такий час на меридіані в конкретний момент називають місцевим або середнім сонячним часом. Чітко фіксуються у добовому русі два положення відносно сонця. Момент коли меридіан розміщений точно напроти сонця, тобто сонце для спостерігача на Землі перебуває у найвищій точці (кульмінує), називають полуднем або точно 12 годиною дня за місцевим часом. Наприклад, якщо Грінвицький меридіан перебуває точно напроти сонця, то на ньому 12 год. за місцевим часом, на меридіані 1° зх. д. у цей момент 11 год. 56 хв., а на меридіані 1° сх. д. – 12 год. 04 хв.

Друге чітко фіксоване положення меридіана відповідає 24 годині (півночі) – коли меридіан знаходить строго з протилежної сторони від сонця.

Оскільки за 24 години Земля робить повний оберт, то за одну годину кут повороту становитиме 15° (360°: 24 год.). Звідси можна встано­вити, що на 1° наша планета повер­тається за 4 хвилини (60 хв.: 15°). Цих даних достатньо, щоб можна було визначити місцевий час на конкретний момент на будь-якій довготі. З іншої сторони знаючи різницю у місцевому часі між двома пунктами на земній поверхні, можна знайти різницю їх геогра­фічних довгот чи реальну довготу одно з пунктів за другою відомою довготою. Тому місцевий час здавна використовували для встановлення географічної довготи перебування суден у океані чи інших географічних об’єктів

Однак користуватись місцевим часом для відліку часу у повсякденному житті незручно. Тому цю проблему вирішили шляхом запровадження поясного часу. Вико­ристання його запропоноване ще в 1876 р. канадським інженером С. Фле­мінгом, а вперше почали користуватися поясним часом з 1883 року в США. Вже у 1884 році він був прийнятий Міжнародним астрономічним конгресом. Суть вирішення проблеми відліку часу насамперед полягала у тому, що поверхня земної кулі умовно була поділена на 24 меридіональні смуги, що простягаються від одного до другого полюса, а довготному напрямі вони мали б простягатись на 15°. У межах такої смуги місцевий час на меридіанах, що розмежовують ці смуги відрізняється на 1 год, а тому їх назвали годинними поясами.

Відлік поясів почали від нульового меридіана, а тому пояс, що мав би простягатися від 7,5° зх. д. до 7,5° сх. д. назвали нульовим. Пояс східніший від нього назвали першим, наступний – другим і так до двадцять третього, який прилягає до нульового із заходу. Однак межі поясів насправді йдуть строго вздовж меридіанів тільки у межах відкритого океану, де немає територіальних володінь держав. На суходолі вони враховують простягання державних кордонів чи адміністративних одиниць у великих за територіями країнах, а тому точно знати за часом якого годинного поясу живе кожен конкретний населений пункт можна тільки з картою годинних поясів.

Поясний час з наукової точки зору – це час, який за значенням відповідає місцевому часу на середньому меридіані поясу, який має довготу у градусах кратну числу 15. Так у країнах, які живуть за часом нульового поясу годинники відображають місцевий час нульового меридіана, у першому – 15 ° сх. д, у другому – 30° сх. д. і т. д. Номер годинного поясу у східній півкулі відповідає кількості годин, на які поясний час у них відрізняється від часу нульового поясу (Гринвіцького меридіану). Так, у 5-му поясі поясний час відповідає місцевому на меридіані 75° сх. д. (15°*5).

Місцевий час на Гринвіцькому меридіані вважають не тільки поясним часом нульового поясу, але ще і всесвітнім часом, оскільки за ним звіряють час в усіх державах світу.

Ще одне важливе питання, яке потрібно було вирішити, це те який саме меридіан має започатковувати нову добу. Було вирішено, що найкраще закріпити цю роль за меридіаном 180°, який в основному проходить просторами Тихого океану або перетинає відносно невеликі малозаселені території суходолу. Однак, оскільки ділянки суходолу належать певним державам, то лінія початку нової доби тут подекуди значно відходить від меридіана 180° (в окремих місцях навіть на 10° довготи). Цю лінію, яка першою зустрічає нову добу, назвали лінією зміни дат. Така її назва пов’язана з тим, що перетинаючи лінію зміни дат у напрямку із заходу на схід, ми потрапляємо ніби у вчорашній день, тобто отримуємо можливість прожити ще раз у одному і тому самому календарному дні. Так, наприклад, якщо ми вирушимо з населеного пункту, який розміщений декілька кілометрів на захід від лінії зміни дат, о 12-й годині дня 22 грудня і через пів години потрапимо у поселення, що розміщене східніше лінії зміни дат, то переконаємось, що на годинниках там буде 12 год. 30 хв., але не 22, а 21 грудня.

 

Перетинаючи лінію зміни дат у напрямку із сходу на захід ми опинимось у новому дні, проминувши одну цілу добу. Отже, на земній кулі в один і той самий момент часу завжди існує дві дати, які розділені лінією зміни дат. Однак саме місцевий час меридіану 180° започатковує нову добу, перетинаючи уявну лінію у космічному просторі, яка розміщена у цей конкретний момент протилежно до сонця на іншому боці Землі. У момент її перетину місцевий час стає на цьому меридіані становить 24 години або 0 годин нової доби. Рухаючись далі у східному напрямку меридіан 180° ніби «витягує» за собою нову добу. Тому коли він займе положення напроти сонця, яке відповідає 12 годині дня за місцевим часом, то у цей момент рівно на половині земної кулі буде нова дата, а на другій половині – стара.

У дванадцятому годинному поясі годинники відображають місцевий час меридіана 180°, а лінія зміни дат ділить його на дві відмінні за відліком часу частини. Так, щоб встановити поясний час у частині цього поясу, яка лежить західніше лінії зміни дат, потрібно до всесвітнього часу додати 12 годин, а у частині поясу, що розташовано східніше неї – треба від всесвітнього відняти 12 годин. У тринадцятому поясі потрібно вже від часу на Гринвічі вже віднімати 11 год, 14-му – 10 год. і т. д.

З 1990 року Україна живе за поясним часом другого годинного поясу, який відрізняється від всесвітнього на дві години. Тобто, нова доба починається в Україні на дві години раніше, ніж у Лондоні. Разом з нашою державою у другому поясі розміщені такі країни, як Фінляндія, Румунія, Болгарія, Греція та ін.

Середній меридіан другого годинного поясу — 30° східної довготи проходить у кількох кілометрах західніше міста Києва і ділить територію України на дві майже рівні частини. Поблизу крайньої східної точки України у Луганській області день настає на 40 хвилин раніше, а поблизу міста Чоп Закарпатської області, біля західного кордону, на 31 хвилину пізніше, ніж на тридцятому меридіані. Отже, на всій території України зручно користуватися поясним часом другого годинного поясу, який ще називають східноєвропейським, а у нашій державі – київським.

В останню неділю березня стрілки годинників переводять на одну годину вперед. Запроваджується так званий «літній» час. З кінця жовтня Україна знову переходить на поясний час. Тобто, впродовж цього весняно-літньо-осіннього періоду ми живемо за часом меридіана 45° сх. д., який віддалений від крайньої східної точки України на відстань близько 360 км. Запровадження «літнього» часу дає можливість змістити початок робочого дня і повніше використати світлу частину доби. Ми переводимо стрілки годинника разом з іншими сусідніми державами, що дуже важливо для узгодження роботи залізничного та авіаційного транспорту.

Date: 2015-07-17; view: 1013; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию