Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ХІД СВЯТА





Тихо звузить мелодія вальсу. Доги із кінофільму "Мій ніжний і ласкавий звір". Ведуча стята повідомляє про початок.

Ведуча : Шановні учні! Сьогодні ви присутні на дуже цікавому святі, яке називається "Бал героїв світової літератури". Ви познайомитесь з відважними, допитливими, закоханими героями книг різних письменників і поетів світу.
Бо лише світовий літературі це дано. герої всесвітньої літератури мандрують на повітряних кулях і досліджують таємниці природи, вміють дорожити друзями, вміють мріяти і любити. Отже, ласкаво запрошуємо вас на цей чудовий бал літературних героїв. зустрічайте їх оплесками. (Звучить "Полонез"М. Огінського і в зал заходять, дотримуючись ритму "полонезу", герої. Вони стають колом, змінюється музика. Звузить мелодія вальсу і герої балу танцюють вальс. Після цього ведуча запрошує їх на сцену і розпочинається дійство).
Ведуча : Шановні учні! Зарубіжна література надзвичайно цікавий предмет. В курсі цього предмету вивчаються різні періоди людської цивілізації, починаючи з біблійних часів, з древньої Греції аж до сьогоднішнього дня. Отже, наші герої, які прибули на бал будуть самі про себе розповідати.
/Ведуча виводить на середину сцени дві красиві жінки - матір і доньку; звертається до них запитанням: "Хто ви, прекрасні пані?" І вони починають розповідь про себе. (Розповідь міфу про Деметру і Персефону. Його слід подати в скороченому варіанті)./
Ведуча : Ось і відбулось перше знайомство з героїнями одного з давнегрецьких міфів "Деметра і Персефона". (продовжує далі ведуча). А хто це у нас такий з виглядом бенкетника?
(Звертається до залу: "Можливо ви знаєте?" Деякі здогадались і почали вигукувати, що це Том Сойер)
(Ведуча: виводить на середину сцени цього хлопчика (він у відповідному одязі, з відром і великим пензлем), надає йому слово.)
Хлопчик : Я справді Том Сойер - герой роману Марка Твена "Пригоди Тома Сойера". Я великий бешкетник, але дуже справедливий. Я маю гарних друзів - Гекльбєррі Фінна і Беккі. Неодмінно прочитайте і заведіть собі таких друзів як у мене. Шановна пані, (звертається до ведучої) оскільки я дуже непосидющий, то запрошую всіх до танцю, (літературні герої танцюють танець "Летка-йенка").
Ведуча: Я продовжую знайомити вас з героями балу.
(Виводить на середину сцени Пеппі Довгупанчоху і водночас запитує учнів чи знайома їм ця героїня. Зал зашумів - значить знайома)
Пеппі Довга панчоха: Книгу про мене написала шведська письменниця Астріл Ліндгрен, яка прожила дуже довге життя і тільки зовсім недавно померла. Ця книга автобіографічна, тобто образом Пеппі письменниця змалювала себе в дитинстві. Я так як Том Сойер теж не дуже слухняна та ще й розсіяна, неуважна. Я завжди не встигаю і часто підвожу друзів, але злого нічого не роблю.
(Підходить до Тома Сойера, протягує йому руку і запрошує його стати її другом. Том погоджується і вони двоє виходять на середину і демонструють кілька акробатичних номерів.)
Ведуча : Правда цікаві книги писали зарубіжні письменники. Для дітей взагалі є дуже багато книжок. Особливе місце серед цієї кількості книг належить казкам.
/(А які ви казки знаєте? - звертається до залу із запитанням. Учні піднімають руки і називають)./
Ведуча : Отож, запрошую на середину сцени казкових героїв. (Виходить Попелюшка).
Попелюшка : Я героїня казки французького казкаря Шарля Перро. Звуть мене Попелюшка. Нелегка доля в мене була. Але добра фея мені допомогла і моє життя змінилось.
(Увазі учнів пропонуєтеся сценка з казки як готувались до балу названі сестри Попелюшки і як фея допомогла їй. Після цього на екран проектуються кадри з кінофільму "Попелюшка" - останні фрагменти))
Ведуча : Учні, запрошуємо вас подивитись ще одну інсценівку і відгадати, яка це казка.
(Сценка з казки "Снігова королева", Андерсена. Бажано взяти той момент, коли Герда потрапила до палацу Снігової королеви і побачила Кая. Після перегляду учні в залі можуть назвати про яку казку йде мова. Ведуча стверджує, що це дійсно казка "Снігові королева", яку написав Ганс Крістіан Андерсен, датський письменник)
Ведуча : Шановні учні! В курсі зарубіжної літератури є твори, які розповідають про історію нашого народу, Історію України. Написали ці твори французький письменник Проспер Меріме і називається драма "Богдан Хмельницький", Микола Гоголь - російський письменник написав повість "Тарас Бульба". Це твір про Запорізьку Січ, про козаків, про гетьманів і кошових.
(Ведуча запрошує: Ну, ж бо Тарасе, покажи нам своїх синів! (Йде сцена зустрічі Тараса Бульби з синами)
Ведуча : А скажи-но, Тарасе, якими козаками були твої сини.
Тарас Бульба: Сини мої були красивими і виразними козаками, (сини емітують бій). Остап бив ляхів наліво і направо, аж поки на нього не накинули зашморг. А молодший мій син Андрій схибив. Заради конання до польської панночки зрадив Україну і матір.
(Тарас Бульба Андрієві: "Зрадив ти Україну, синку. Немає тобі за це прощення! Я тебе породив, я тебе і вб'ю!(Т. Бульба вбиває свого сина Андрія)
Ведуча : Ось бачите, учні, як відважні козаки любили свою Вітчизну. Заради неї не було прощення й синові. (Йде танець "Гопак"). (Раптом на середину сцени виходить хлопчик в одязі принца з глобусом в руках).
/Ведуча до залу : Учні! Чи знайомий вам цей герой? Хто він? (якщо діти мовчать ведуча говорить сама)./
Ведуча : Це, діти, маленький принц, з казки-притчі Антезана Екзюпері "Маленький принц". Нехай він сам розповість про себе.
Маленький Принц : Я мешканець планети-астероїда В-612. Сталось так, що я опинився перед льотчиком-землянином, який зазнав аварії в пісках Сахари. З льотчиком ми подружились. Я допомагав льотчику як міг. Я розповідав йому про мою загублену у Всесвіті планету. І ось я потрапив на вашу планету, на Землю. Тут я зустрівся в різними людьми: добрими, мудрими, лихатими, діловими. Я витримав багато випробовувань на Землі; навчився мудрості; отримав звання людини. Але я повертавсь на свою планету, до улюбленої Троянди. Тому, що кожен відповідає за свою планету і за тих, кого він приручив.
(Він же, маленький принц, виконує пісню із репертуару Ассоль "Маленький принц" - Кто тебя выдумал, звездная страна ?)
Ведуча : Є ще у нас гості. Ось погляньте на цього красеня-лицаря. Це герой роману шотландського письменника Вальтера Скотта.
Лицар : Я Айвенго, лицар, позбавлений спадку. Я повернувся з Палестини, де хрестоносці намагалися звільнити Гроб Господень від сарацинів. Я кохаю леді Ровену, але мій батько має намір видати її заміж за іншого. Я- романтичний герой.
Ведуча : Айвенго є втіленням честі і вірності своєму слову і своєму монархові. Учні! У світовій літературі є багато творів, в яких порушується тема кохання. Про юне кохання написав свою трагедію англійський драматург В. Шекспір. Називається вона "Ромео і Джульєтта". Ці герої наші гості.
(Виходять Ромео і Джульєтта) Вони демонструють сценку із дії від слів Джульєтта "Як ти зайшов сюди і до слів "Я б зважився такий здобути скарб"). (Виконуєтеся пісня із репертуару Едіти П'єхи "Где-то єсть город тихий, как сон")
Ведуча : Учні! Але не тільки прозові і драматичні твори є в світовій літературі. Світова література багата й на поезію. Видатними зарубіжними поетами є Джордж Байрон, Адам Міцкевич, Йоганн Гете, Олександр Пушкін, Марина Цвітаєва, Борис Пастернак. І ще дуже-дуже багато інших поетів.
Ведуча : Послухайте, будь ласка, романс із кінофільму "Іронія долі або з легким паром" на слова Марини Цветаевої.
(Звучить романс під гітару у виконанні старшокласниці)
Завершальна частина
Ведуча : Шановні учні! Ви мали сьогодні можливість познайомитися з її величністю - світовою літературою. Перед вами постачали герої з різних творів письменників різних країн. Були тут і казкові герої і юні закохані. Це, звичайно, маленька часточка із всієї скарбниці світової літератури. Читайте книги, роздумуйте над прочитаними сторінками збагачуйте свою мову і свій кругозір. А зараз всіх гостей балу запрошую на вальс.
(Всі герої танцюють на сцені. Після цього до танців приєднуються всі присутні в залі.)

 



Ріка життя Біжить ріка життя, пливе приток багато в неї: Одна родинний вир несе, друга сміється з неї. У тій другій вода мутна і зовсім не вабить око: То, певно, людськії гріхи засіли в ній глибоко. Наступна — світла і ясна, немов з джерел карпатських. Це річечка дитячих душ тече так швидко, хвацько. А далі диво-дивина — вода стоїть, як мертва. Що це таке, звідки вона, чому розкрила жерла? Вода ця з наших руйнувань і глумлення з природи. Нехай Господь нас береже в такі потрапить води! Біжить ріка життя, пливе, усе у ній змішалось: Прозоре, світле і мутне, надія лише зосталась.
Ранок Світає... Ген-ген, удалині, срібляста зірка догорає І оживає небосхил, ліловий колір відступає І сонця золотистий пил ласкаво землю огортає. Повітря чисте, як сльоза, і тиша, тиша невимовна Голубить душу, обійма і все навкруг красою повне. Та раптом, звідки не візьмись, легенький вітерець, Немов Амур грайливий, затанцював у травах запашних, Забігав по сріблястих переливах. і ось торкнув легенько очерет, Щоб не злякати виводок качиний і десь побіг вперед, вперед, Щоб сповістить про ранок чинно пташок веселих побудив, В людські оселі завітав він. У небо й землю сповістив, Що день новий — настав ужас. Скажи, хіба любов - це гра? Та ні, й по-іншому не може бути: Любов - це щирість, глибина, Це - коли дихаєш на повні груди. Любов не може буть нова, Вона та перша, що прийшла несміло, вона тендітна, ніжна і крихка, І треба берегти її уміло. Поглянь навкруг - любов у всім: У квіточці, в зернині. і без любові, друже дорогий, Чи був би ти на світі нині! Любов Господь заповідав. Він сам у всьому її бачив, бо без любові світ — це тьма, Яка застелює нам очі. Бо без любові злість навкруг, Велика заздрість душі нищить і якщо ти в цім вирі опинивсь – Тікай мерщій: людині це не личить!
Любов плекайте у собі, щоб в світ вона ішла Упевнено й сміливо, щоб всім несла тепло Скерованих сердець, і жилось на землі Спокійно і красиво! Не тривож мене, любий, у сні, Хай насниться мені синє небо, і волошки в житах, І ромашки в траві, на яких погадаю на тебе.   Хочу довго я снить, бачить очі твої, Завмирають в поцілунках пестливих. Не тривож, не буди мене, любий, зі сну Я у снах хочу бути красивих.   Щоб у них я щоночі з'являлась тобі, Як білява лебідка на хвилі. Не тривож, не буди мене, любий, зі сну Я літаю у мріях щасливих.   Хочу зіркою буть, хочу сонцем світить, Срібним дощиком очі вмивати. Не тривож, не тривож мене, любий, у сні – Лише в ньому так можна кохати. *** Кажуть, що не на рідній землі Не співають пісень солов'ї. Ну, а де ж та рідная земля? Це - Україна люба моя!   Це - кучерявий ліщиновий гай, Це - аромати садів і розмай, Це трави у пояс, волошок поля, Це - Україна люба моя! Чорнеє море й величний Дніпро, Кримські гори й Говерли чоло, Таврійські степи і козацька земля — Це Україна люба моя!   І тільки-но вечір на землю зійде, Так соловей ніжну пісню веде. І душа радіє співам солов'я. Це і є, мій друже, рідная земля!   Степанкова школа Степанкова школа, прекрасна і велична, І в мурах її чути, минулих літ буття. Тут муза фліртувала із юнаком Павличком І мріяли удвох про радощі життя. Тут волю свою два брати гартували - Євген і Роман Іваничуки вони про соборність Тут мрію плекали і гідно й завзято ішли до мети. Тут трійця покутська росла - виростала, І дух вільнолюбний господарем був, І той, хто навчався в цій школі класичній, Ніколи про неї в житті не забув. Й сьогодні тут вміють навчати й творити, Святим дорожити, людей шанувать. Тут завжди на поміч приходить Учитель, І учні уміють його поважать. Рости ж і надалі, предвічная школо, Виховуй лінгвістів, поетів, знавців, По-мудрому, вміло вади у майбутнє Вкраїнських дітей і відважних борців! Людське життя... Яке воно коротке! Як мить - пробігло і нема. І ти спішиш, пірнаєш як в безодню, Та так, що аж п'яніє голова. Ти не щадиш свого здоров'я, Бо є багато що зробить: Продовжить рід, дітей вивести в люди, У праці успіхи здійснить. В будинку гарнім прагнеш жити І в ньому затишок створить. І все біжиш, біжиш - нема коли й спочити - Така вже у людей життєва нить. І є ті ниті гарні й шовковисті, Які в людському морі виграють, А є шорсткі, колючі і тернисті І дуже важко все збагнуть. Та раптом сам себе (питаєш) запитуєш: Чи довго ще летіть, спішить, Чи настав час вже зупинитись, Чи щось іще не встиг зробить? Та голос внутрішній говорить: "Не зупиняйся, треба плить. Є тільки мить між минулим і завтрашнім І ось ця мить нас запрошує жить".

 








Date: 2015-07-17; view: 599; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2018 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию