Стадії формування згуртованої групи. Ознаки згуртованості.

Стадії формування згуртованої групи їх х-ка.

1 Прийняття членами групи один одного Усуваються недовіра і відчуження у відносинах між працівниками, з'являється готовність співробітничати

2 Розвиток комунікацій і розробка механізму прийняття групових рішень Розширення та інтенсифікація комунікацій, відвертого спілкування. Група є здатною до прийняття колективних рішень

3 Формування групової солідарності Зростання довіри і зміцнення почуття групової ідентичності. Члени групи одержують задоволеність від самого факту перебування в ній і допомагають один одному

4 Прагнення до максимізації групового успіху- Раціональне використання індивідуальних здібностей, можливостей і взаємодопомоги, забезпечення неформального колективного контролю за виконанням групових завдань. Переміщення акценту з міжособистісної солідарності і підтримки на загальну справу

можна виділити наступні ознаки згуртованого колективу:

- Хороші міжособистісні відносини (специфіка формальних і неформальних організаційних зв'язків у колективі і співвідношення між ними);

- Демократичний стиль керівництва колективом;

- Оптимальний рівень психологічної сумісності колективу.

Таким чином, хараткерними ознаками згуртованого колективу є підримка, довіра, взаємодопомога, тільки за таких умов можна досягнути ефективність діяльності колективу

35. Конфлікти. Типи конфліктів: між особистістю і групою, внутрігрупові, міжгрупові. Функції конфліктів.

Конфлікт - зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій або поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії.

Типи конфліктів: Внутрігруповий конфлікт. Спрямований на розв'язання існуючих у групі суперечностей.

Конфлікт між особистістю і групою може виникнути, якщо ця особистість займе позицію, що відрізняється від позицій групи. Незважаючи на те що ця людина, думка якого відрізняється від думки групи, піклується про інтереси компанії, його все рівно можна розглядати як джерело конфлікту, тому що він йде проти думки групи.

Міжгруповий конфлікт може мати місце навіть у найбільш кращих організаціях, так як всі вони складаються з безлічі формальних і неформальних груп. Між такими групами можуть виникнути конфлікти. Неформальні групи, які вважають, що керівник відноситься до них несправедливо, можуть міцніше згуртуватися і спробувати "розрахуватися" з ним шляхом зниження продуктивності.

Функції конфліктів - позитивны:
— сигналізування про осередки соціальної напруги — конфлікт дає змогу не тільки з´ясувати невирішені проблеми, а й сприяє відкритому вираженню позицій та інтересів;
— інноваційна — сприяє розвиткові суспільства завдяки трансформації сталих форм, руйнуванню нежиттєздатних структур;
— консолідуюча — полягає в об´єднанні людей, що захищають власні інтереси, у виникненні інтересу до співпраці;
— активізація соціальних зв´язків — конфлікт інтенсифікує, динамізує взаємодію людей, що позитивно позначається на темпах розвитку суспільства;
— комунікативна — їй передує усвідомлення учасниками конфлікту власних та чужих інтересів; реалізується вона через пошук компромісу, взаємопристосування учасників конфліктної ситуації;
— зняття психологічної напруги — часто саме конфлікт є найефективнішим засобом нейтралізації психологічної напруги між його учасниками

негативні функції конфлікту:
— дестабілізуюча — проявляється в порушенні соціального клімату, єдності, стабільності суспільства, окремих його сфер, спільнот, колективів;
— дезінтегруюча — спричиняє послаблення соціальних зв´язків у суспільстві, роз´єднаність, віддаленість його сфер, а також ускладнення пошуку компромісів;
— аксіологічна — втілюється у загостреному сприйнятті, оцінці цінностей, щодо яких спалахнула конфліктна ситуація, намаганні змінити систему пріоритетів тощо.