Технічні правила переносу

1. Не можна переносити прізвище, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали, або інші умовні скорочення, що до них відносяться:

Т.Г. Шевченко (а не Т.Г.//Шевченко); В.А. Симоненко (а не В.А.//Симоненко);

гр. Кравченко (а не гр.//Кравченко); тов. Васильченко (а не тов. // Васильченко);

акад. (проф., доц.) Глушков (а не акад. (проф., доц.) // Глушков).

Примітка. Якщо імена та звання подаються повністю, то прізвища (а також імена по батькові) можна переносити:

Ліна // Костенко і Ліна Василівна // Костенко, академік // Вернадський.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 2003 р. (а не 2003//р.), 70 га (а не 70//га), 50 см³ або50 куб. см (а не 50//см³ або 50//куб. см), 100 г (а не 100//г).

Примітка. Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 2004 // рік, 100 // грамів.

3. Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити:

5-й (а не 5//-й), 8-го (а не 8//-го), 10-му (а не 10//-му).

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу:

вид-во, тов-во, ф-т, ун-тет, і т. д., і т. ін. тощо.

5. Не можна переносити у наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Міркуймо так! Скільки варіантів переносу має іменник розповсюдження? Для того, щоб правильно перенести таке велике за кількістю літер слово, треба проаналізувати його будову й звернути увагу на фонетичні явища, закріплені орфографічно.

Отже, треба пам’ятати:

· у слові аж три префікси роз-, по-, в- і кінцевий приголосний префікса роз- не можна відривати;

· поділ слова для переносу бажано робити між префіксами: по//в;

· буквосполучення дж (чергування д - дж у корені) не можна розривати, бо це один звук;

· Подвоєні літери -нн- (на означення подовжених приголосних) можуть переноситися двояко: -ння і -н-ня.

Варіанти переносу:

роз-по-всю-дже-ння,

роз-по-всю-джен-ня.

Вправи

Вправа 1. Поділіть подані слова на склади. Визначте кількість складів у словах.

Соловей, якір, рядно, сукня, клімат, солярій, лекція, вівторок, юшка, червень, кінгуру, рибка, книжка, індик, диктант, вітрина, історик, річка, поема, митець, співак, рибалка, яровина, довіра, цибуля, герой, єпископ, зілля, бактерія, Київ, війна, байрак, хокей, лялька, столиця, мисливець, підсумок, веселий, будівельник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 2. Поділіть подані слова на склади. Зазначте, які склади відкриті, а які закриті.

Картина, робота, ешелон, берег, система, історія, сервіз, епоха, ярмарок, п’ятниця, сім’я, радість, жираф, турист, аудиторія, баян, буря, айсберг, рима, талія, калорія, канкан, радіус, м’яч, мисливець, сніг, кінцівка, конкурс, пляма, поїздка, кремній, девіз, миш’як, бандероль, журнал, криниця, під’їзд.

Увага! Пригадайте основні правила складоподілу. У словах система (си-стема), історія (і-сто-рі-я) перший склад відкритий, оскільки приголосні [ст] обидва глухі й належать до другого складу. У слові п’ятниця (п’я-тни-ця) перший склад відкритий, оскільки серед двох приголосних другим приголосним є сонорний [н] і він разом з попереднім [т] належить до наступного складу. У слові сервіз (сер-віз) перший склад закритий, оскільки приголосні [рв] обидва сонорні й тому належать до різних складів. У слові під’їзд (пі-д’[йі]зд) перший склад відкритий, оскільки приголосні [дй] дзвінкий і сонорний, тому належать до наступного складу тощо.

Зразок: картина - кар-ти-на (1-й скл. закр., решта - відкр.).

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 3. Поясніть, за якими правилами слова поділені на склади.

Знай-те, дав-но, вір-ші, бал-ка, плу-ги, то-плю, ме-да-льйон, згас-ло, мор-ква, ро-сла, ві-ді-гра-ти-ся, чай-ник, шко-ла, пан-ський, гра-флю, віль-но, ніч-ний, тіль-ки, де-да-лі, буй-но-ї.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 4. Поділіть, подані слова для переносу.

Бойовий, прекрасний, безхмарний, двоскладовий, новела, ґудзик, чорнобривий, низько, сільський, погоджувати, архітектура, підземний, бур’ян, осінь, зайчик, знайомий, станьте, знання, ремонт, подзвін, книга, медальйон, концерт, пісня, житло, ходжу, сильний, роз’єднати, імміграція, Лук’ян, підбити, роз’єднати, картинний, узбіччя, надзвичайний, раджу, краєзнавство.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести

1. Склад - це

А наголошена частина слова

Б частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря

В значуща частина мови

Г незмінна частина слова, що має лексичне значення

2. Склади є

А закриті

Б відкриті, ненаголошені

В відкриті, закриті, наголошені, ненаголошені

Г відкриті, наголошені

3. Один склад мають усі слова в рядку:

А лоб, кисть, шия

Б рись, барс, звір

В орел, гриф, шпак

Г ніс, зуб, вії

4. Односкладовими є всі слова в рядку

А яма, банк, йод

Б гість, хміль, джміль

В вхід, Оля, спис

Г рись, олія, двір

5. Однакова кількість складів у всіх словах рядка

А післязавтра, накреслити, шкільний

Б іграшка, оцінка, відповідь

В запитання, корисний, навчити

Г майданчик, підручник, словник

6. Тільки відкриті склади є в усіх словах рядка

А просити, учениця, відібрати

Б дорога, прибрати, олівець

В собака, вулиця, зошит

Г тополя, малюнок, правило

7. Три склади має кожне слово в рядку

А надія, країна, мрія

Б оаза, алея, ієна

В Греція, олія, зброя

Г арена, лінія, змія

Д умова, ялина, Італія

8. Два склади має кожне слово в рядку

А щедрий, сьомий, Везувій

Б вишня, слива, алича

В фея, шия, іній

Г заєць, тигр, жираф

Д трава, оса, ягода

9. Не можна поділити для переносу кожне слово в рядку

А учень, артист, онук

Б овес, ізюм, інжир

В їжак, олень, овал

Г язик, буряк, якір

Д урок, маяк, ярок

10. Складоподіл і перенос не збігаються в усіх словах рядка

А оцінка, учениця, Київ

Б какао, какаду, ананас

В озеро, Одеса, лінія

Г отара, овечка, трава

Д опеньки, кошик, осока

11. Не можна переносити за складоподілом усі слова в рядку

А акула, Португалія, столиця

Б апостроф, літера, абетка

В арахіс, горіх, акація

Г ювілей, іменини, позиція

Д Індія, океан, цунамі

12. Помилково позначено перенос у кожному слові рядка

А за-співав, ра-джу, пок-лав

Б бур’-ян, зац-ві-ли, на-дір-ва-ти

В пі-діг-рі-ти, ві-дга-дав, роз-бу-джу

Г ві-дда-ли, ві-дго-мін, на-ді-сла-ти

Д за-вод-жу, ґед-зі, кіл-ьце

13. Правильно вказано місця переносу в кожному слові рядка

А на-дзви-чай-ний, не-стрим-ний, під’-їзд

Б над-зем-ний, ку-ку-ру-дза, га-зоп-ро-від

В во-до-грай, ви-ско-чив, на-го-ро-джу

Г нес-по-ді-ва-но, від-пу-сти-ти, роз-в’я-за-ти

Д пе-ре-кла-сти, до-ріж-ка, зах-во-рі-ти

14. Правильно поділено на частини для переносу кожне слово в рядку

А дере-во, при-йти, бу-джу

Б рай-он, при-тримати, Дні-про

В відкри-ти, книж-ка, заход-жу

Г каз-ка, при-датний, мрі-я

15. Мають варіанти переносу всі слова рядка

А гектар, розкрити, земелька

Б ластівка, Латвія, стежка

В ялинка, заграти, садівництво

Г люстерко, сестричка, доводжу

Д хворостина, блюдце, щодня

Наголосом називають посилення голосу на одному із складів слова.

Голосний звук і склад, на який падає наголос, називають наголошеним, а всі інші звуки та склади - ненаголошеними.

Кожне повнозначне слово, що складається з двох і більше складів, має наголос. Службові ж частини мови (прийменник, сполучник, частка), як правило, не наголошуються. Приєднуючись до попередніх або наступних наголошених слів, вони утворюють т. зв. фонетичне слово:

вчѝся ж, хай чита̀є, він і вона̀.

Більшість слів нашої мови має один наголос - основний. У складних і складноскорочених словах, крім основного, виділяють ще додатковий або побічний наголос. Він позначається спеціальним значком [а̀]:

вѝщезга̀даний, мѝмово̀лі, двадцятѝп’ятѝтѝсячний.

Увага! Складні слова, що пишуться через дефіс, мають лише основні наголоси:

з ді̀да-пра̀діда, ба̀тько-ма̀ти, не сього̀дні-за̀втра, сві̀тло-зелѐно-жо̀втий.

Наголос буває:

· словесний (у словах) - виділення одного зі складів слова за допомогою посилення голосу;

· логічний (у реченні) - виділення посиленням голосу в реченні найважливішого за змістом слова;

· емфатичний (виразовий) - характеризує не смислове, а емоційне значення слова.

Словесний наголос

В українській мові словесний наголос динамічний, вільний і рухомий.

Наголос називають динамічним (силовим), бо наголошений склад звучить сильніше, виділяються більшою напруженістю артикуляції.

Український наголос кваліфікують як вільний (різномісцевий), бо він постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у французькій мові (наголос завжди на останньому складі), чеській та естонській (на першому складі), польській (на передостанньому).

Отже, в одних словазх він може бути на першому складі (Су̀мщина, по̀значка, вѝсоко, шѝроко, глѝбоко), в інших - на другому (навча̀ння, сино̀нім, шофѐр, індустрі̀я, низькѝй, ходжу̀, кому̀, роблю̀, була̀, було̀, булѝ), на третьому чи й на останньому (сантимѐтр, постамѐнт, гастроно̀мія, некроло̀г, чотирна̀дцять, беремо̀, живемо̀, донестѝ).

В українській мові наголос рухомий, тобто при змінюванні слів він може переходити з одного складу на інший: сестра̀ - сестро̀ю - сѐстри, садѝти - саджу̀ - са̀дять.