Логічний аналіз при роботі над змістом

При аналізі змісту літературного твору використовуються формально-логічні закони: тотожності, протиріччя, виключеного третього та достатньої підстави. Ці закони визначають внутрішні істотні зв'язки між поняттями, явищами, процесами, подіями і взагалі між будь-якими фактами, відображаються у нашому мисленні. Будь-якадумка в процесі міркування повинна бути тотожна самій собі. Два несумісних один з одним судження не можуть бути одночасно істинними, принаймні одне з них необхідно брехливо. Два суперечливих судження не можуть бути одночасно хибними, одне з них необхідно істинне. Будь-яка думка визнається дійсною, якщо вона має достатню підставу.
На наступному етапі перед редактором стоїть завдання не менш складна: проаналізувати та оцінити зміст твору з точки зору відповідності смислової організації фактичного матеріалу предмету, що розглядається в творі, виду літератури, жанру твору, цільовим призначенням і читацького адресою видання, так як вимоги до смислової організації тексту і внетекстових елементів у кожному випадку будуть свої.
У процесі читання редактор повинен виявити логічні зв'язки між поняттями і фактами, а потім перевірити правильність цих зв'язків.
Питання достовірності фактичного матеріалу літературного твору пов'язується, з одного боку, з пошуком фактичних помилок (помилковий фактів і неточностей і, з іншого, - з самі процесом осягнення істини. Перед редактором стоїть завдання визначити достовірність окремих фактів і твору в цілому.
Способи перевірки фактичного матеріалу досить різноманітні. Це осмислення змісту, логічний аналіз, який передбачає встановлення реальних зв'язків і відносин між фактами, а також коментування, аргументація. Зіставлення, порівняння фактів і багато інших операцій, які є серйозною розумовою роботою. Це і підрахунки, і звірка матеріалів з авторитетними джерелами,, що вимагають головним чином уважності, зосередженості, ретельності.
При аналізі змісту твору потрібно визначити доцільну ступінь точності фактичного матеріалу в кожному конкретному випадку. Коли у редакторській практиці використовується поняття "точність", мається на увазі не синонім достовірності, а інше значення цього слова - та чи інша ступінь відповідності дійсності. Матеріалтвору може бути достовірним, але неточним, а неточність у свою чергу може призвести до помилкових даних.
Доречність фактичного матеріалу залежить від його логічної значущості, ступеня достовірності, точності, науковості, новизни, а також від психологічної, естетичної та емоційної насиченості. Поняття "доречність фактичного матеріалу" пов'язується з прогнозованим впливом на читача не лише на раціональному, але і на емоційному рівні.