Принципи типології книги.

Принципами називають керівні ідеї, основні правила поведінки в процесі певної діяльності. Про

необхідності встановлення принципів типології книги як умови її успішної розробки першим написав І.Г. Морген-штерн1. На його думку, потрібно виділити чотири принципи типології книги.

Перший - соціальна детермінованість пропонованих схем класифікації. Враховуючи соціальний і конкретно-історичний характер книги, потрібно встановлювати хронологічні межі типологічного дослідження. Поняття "сучасна книга", на думку І.Г. Моргенштерна, слід обмежити книжковим потоком в межах одного року. Вивчаючи типологічні підрозділи, слід виявляти причини соціального характеру, суспільні потреби, що вплинули на формування та розвиток певних видів, типів і форм організації інформації.

Другий принцип - логічна обгрунтованість пропонованих схем. Слід дотримуватися певних правил логіки, зокрема по відношенню до поділу обсягу поняття, до класифікації (єдності підстави розподілу і т. д.).

Третій принцип - відповідність пропонованих схем потребам всіх галузей книжкової справи. Потрібно більше уваги приділяти розробці універсальної (загальної) типології книги, яка б враховувала типологічні характеристики книги, що цікавлять фахівців різних галузей книжкової справи: редакціопно-видавничого, книготорговельного, бібліотечного, бібліографічного та ін Галузеві типологічні класифікації повинні враховувати загальні типологічні схеми, деталізувати їх або доповнювати, але не суперечити їм.

Четвертий принцип - відображення в схемах головних, істотних елементів книги. Потрібно визначити, що є для книги головним і істотним, а що - випадковим і несуттєвим, властивим лише окремим явищам. Останні особливості необов'язково враховувати в типологічних схемах.

Запропонований перелік принципів розширив А.А. Гречи-хін. На його думку, серед принципів типології книги мають бути принципи комунікативності і діяльність1. Перший з них означає необхідність розгляду книги як засобу соціальної інформаційної комунікації, з урахуванням особливостей соціальної інформації та діалектичної єдності змісту і знакової форми книги. На наш погляд, цей принцип краще назвати соціально-коммуника-ційно-інформаціопним підходом, охарактеризованих вище. А "принцип діяльності" можна сформулювати як діяльнісний підхід, що означає необхідність враховувати те, що книга є результатом суспільної діяльності і призначається для обслуговування її потреб.

Умовами успішної розробки проблем типології книги є виконання зазначених принципів, чітке визначення основних її понять (категорій) та облік тих суспільних потреб, на задоволення яких вона спрямована.