Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання

Хоча лікування серцево-судинних захворювань призвело до нещодавнього незначного зниження на глобальному рівні кількості серцевих нападів та смертей взагалі (127), кількість діагнозів серцевих хвороб не вщухає і за деякими регіональними дослідженням перебуває в стані підйому (128) та набирає темпи істотного посилення (129).

За даними всесвітньої організації охорони здоров'я ішемічна хвороба серця займає провідні позиції в структурі причин смертності на глобальному рівні (130). Було виявлено, що в той час як тут існують генетичні фактори, які грають свою роль, 90% цих смертей заподіяні «факторами ризику, спричиненими способом життя (131)», а серцево-судинні захворювання в загальному широко розглядаються як такі, яких можна уникнути при умові урегулювання способу життя. Якщо коротко, то встановлено тісні зв’язки цих хвороб з харчуванням, яке включає високий вміст жирів, курінням, алкоголем, ожирінням, високим рівнем холестерину, діабетом та іншими факторами ризику, які дозволяють нам розширити діапазон причин серцево-судинних хвороб і якщо ми будемо вивчати їхній вплив глибше, то побачимо, що виявляється найбільш глибокий вплив часто пов'язаний не лише з абсолютним доходом, а й з відносним соціально-економічним статусом.

Всесвітня організація охорони здоров'я в загальному дає зрозуміти, що на глобальному рівні, низький соціально-економічний статус спричиняє найбільше захворювань і зазвичай є найбільш значним фактором ризику, який до цих хвороб призводить (132).

124 Посилання: As obesity rates rise, chief heart surgeon sees more high-risk patients in operating room, Caitlin Heaney, 2012 р. (http://thetimes-tribune.com/lifestyles-people/as-obesity-rates-rise-chief-heart-surgeon-sees-more-high-risk-patients-in-operating-room-1.1379223)

125 «Психосоціальний» у даному випадку визначається як такий, який включає в себе аспекти як соціальної так і психологічної поведінки; їх взаємозв’язок (http://medical-dictionary.thefreedictionary.com/psychosocial).

126 Десять найбільш поширених причин смертності, ВООЗ, 2013 р.

(http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/index.html)

127 «Тенденції серцево-судинних захворювань, раку та інсультів», Бюро інформації з питань народонаселення США (http://www.prb.org/Articles/2002/USTrendsinHeartDiseaseCancerandStroke.aspx)

128 «Кількість серцево-судинних захворювань збільшиться на 25% до 2020», Belfast Telegraph, 2012 р.

(http://www.belfasttelegraph.co.uk/news/local-national/northern-ireland/heart-disease-to-rise-25-by-2020-16177410.html)

129 «Нові статистичні дані по серцево-судинним захворюванням та інсультам в Європі», Science Daily, 2012 р

(http://www.sciencedaily.com/releases/2012/09/120929140236.htm)

130 Атлас серцево-судинних захворювань та інсультів (англ. «The Atlas of Heart Disease and Stroke»), ВООЗ та Центр по контролю і профілактиці захворювань в США, Частина 3, Всесвітній тягар ішемічних серцевих захворювань

131 Там же.

132 Там же, Розділ 11:«Соціально-економічний статус»

Це, з однієї сторони, відображає прямий економічний зв'язок з виникненням захворювань. Немає ніяких доказів, які б доводили, що генетичні відмінності між регіональними групами можуть бути відповідальними за ці відхилення. Очевидним же є те, як брак купівельної спроможності приводить людей до способу життя, який включає багато таких факторів ризику.

Дослідження опубліковане в Американському журналі епідеміології (англ. «American Journal of Epidemiology») в 2009 році під назвою «Соціально-економічне становище та ішемічна хвороба серця» (англ. «Life-Course Socioeconomic Position and Incidence of Coronary Heart Disease») засвідчує, що чим довше особа перебуває в бідності, тим більша ймовірність, що у неї будуть розвиватися серцево-судинні захворювання (133).

У людей, які були економічно неблагополучними протягом усього життя є більша ймовірність того, що вони будуть курити, страждатимуть від ожиріння, будуть погано харчуватися і тому подібне. Ранні дослідженнях епідеміолога др. Ральфа Р. Фрерікса, які особливо зосереджувалися на соціально-економічному поділі в місті Лос-Анджелес (Каліфорнія) показали, що рівень смертності від серцево-судинних хвороб у бідних людей був на 40% вищим ніж у багатих (134).

Враховуючи наш початковий тезис, для того, щоб простежити зв'язок соціальної системи з поширенням хвороб і пов’язаними з нею факторами ризику, нам потрібно розглянути прямий зв'язок між стресом та купівельною спроможністю. Почнемо з останнього, що є більш простим. Очевидним є те, що шкідливі для здоров’я звички з’являються в середовищі з низьким рівнем доходів, через відсутність коштів для кращого харчування (135), медичної допомоги (136) і освіти (137). Наприклад, в магазинах найдешевшою є їжа різних видів з високим вмістом жирів та солей, що є факторами ризику для здоров’я та яка призводить до серцево-судинних захворювань.

Варто зазначити, що наша соціально-економічна модель виробляє товари основані на купівельній спроможності певних демографічних груп. Рішення про виробництво продуктів харчування низької якості приймається в інтересах прибутку, а оскільки широка більшість населення планети є відносно бідною, немає нічого дивного в тому, що для того щоб зайняти цей сегмент ринку, якість повинна бути зменшена задля досягнення конкурентних переваг. Іншими словами, для кожного соціального класу існує свій ринок і природним є те, що чим нижчий соціальний клас тим нижча якість товарів. Ця реалія є прикладом прямого зв’язку соціальної системи з причинністю серцево-судинних захворювань. В той час як поінформованість щодо відмінностей між різною якістю продуктів харчування може допомогти людям з низьким рівнем доходів в процесі прийняття рішень харчуватися краще, фінансові обмеження властиві їх становищу можуть просто зробити таке рішення складним, якщо не неможливим оскільки, знову ж таки, такі продукти в середньому є більш дорогими.

В епоху, де виробництво їжі і харчування людини є добре зрозумілим науковим явищем, так само як і те, що в цьому питанні працює, а що ні – що в цілому є корисним, а що ні – ми повинні задатися питанням чому існує величезна кількість методів навмисного

133 Life-Course Socioeconomic Position and Incidence of Coronary Heart Disease, American Journal of Epidemiology, April 1, 2009 р. (http://aje.oxfordjournals.org/content/early/2009/01/29/aje.kwn403)

134 Heart Disease Tied to Poverty, New York Times, 1985 р. (http://www.nytimes.com/1985/02/24/us/heart-disease-tied-to-poverty.html)

135 Цитата з дослідження «Чи можуть американці з низьким рівнем доходів дозволити собі здорове харчування?» (англ. «Can Low-Income Americans Afford a Healthy Diet?»):

«Багато спеціалістів з харчування вірять, що американці, незалежно від рівня доходів, мають в цілому доступ до поживної їжі, що складається з різних видів круп, пісного м’яса, а також свіжих овочів та фруктів. В дійсності ж, ціни на продукти харчування встановлюють значний бар’єр для багатьох споживачів, які намагаються дотримуватися хорошого збалансованого харчування за доступною ціною» (http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2847733/)

136 Посилання: Medical costs push millions of people into poverty across the globe, WHO

(http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2005/pr65/en/index.html)

137 Посилання: Education Gap Grows Between Rich and Poor, Studies Say, NewYork Times, 2012 р.

(http://www.nytimes.com/2012/02/10/education/education-gap-grows-between-rich-and-poor-studies-show.html?pagewanted=all)

виробництва нездорової їжі і шкідливих індустріальних методів взагалі. Причиною цього є те, що людське здоров’я не є метою харчового виробництва і ніколи ним не було через ізольований інтерес до отримання прибутку. Ми поговоримо про цей розлад стимулювання властивий ринковій економіці в пізніших есе.

Фактор стресу

Давайте тепер розглянемо роль стресу. Стрес має більший ефект на серцево-судинні захворювання ніж вважалося раніше, не згадуючи навіть той статистичний факт, що люди з низьким рівнем доходів мають тенденцію мати схильність до куріння та алкоголізму, високий кров’яний тиск та, як правило, нехтують своїм тілом та здоров’ям в постійній боротьбі за доходи та власне виживання. В той час як ці фактори є абсолютно очевидними і, знову ж таки, як виявляється, пов’язані з неминучою стратифікацією, яка властива ринковій економіці (138), найбільш шкідлива форма стресу набуває форми психосоціального стресу, тобто стресу який впливає на чийсь психологічний стан в зв’язку з соціальним середовищем.

Професор департаменту епідеміології і охорони здоров’я в університетському коледжі Лондона Майкл Мормот провів два важливих дослідження, які стосуються зв’язку соціального статусу зі здоров’ям (139).

Дослідження, в якому у якості суб’єктної групи виступала британська система державної служби показало, що градієнт якості здоров’я в індустріалізованих суспільствах не лише зображує низький рівень здоров’я у малозабезпечених людей та високий рівень здоров’я у решти інших. Вони також зображують рівень соціального поширення захворювань, який Ви можете побачити коли пройдетеся від вершини соціально-економічних сходів до їх підніжжя, а також те, що типи хвороб, якими хворіють люди, при цьому будуть в середньому змінюватися.

Наприклад, на найнижчих щаблях ієрархії люди мають вчетверо більший рівень смертності від серцево-судинних захворювань порівняно з людьми, які знаходяться на найвищих щаблях. Навіть в країні з універсальною охороною здоров’я, чим гірший фінансовий статус людини та її позиція в ієрархії, тим гірше в середньому буде її здоров’я. Причина є по суті психологічною оскільки, як виявляється, чим більш стратифікованим є дане суспільство тим гірший стан його здоров’я в загальному, а особливо його нижчих класів (140).

Ця модель з роками підтвердилася багатьма іншими дослідженнями, включаючи збірку глибоких наукових досліджень, що проводилися Річардом Вілкінсоном та Кейт Пікет. В своїй роботі «Рівень настрою – чому рівність це краще для всіх» (англ.«The Spirit Level Level – Why Equality is Better for Everyone»), вони вивчили сотні епідеміологічних досліджень, які стосуються цього питання та які відображають як більш нерівні суспільства увіковічують широкий спектр проблем пов'язаний з їхнім здоров’ям, як фізіологічним так і психологічним.

138 Класова стратифікація є незмінною частиною сучасної соціально-економічної моделі, завдяки тому, що створена система стимулювання, що нерівномірно розподіляє доходи, стратегічно підтримує верхні яруси ієрархії. Так, наприклад, в 2007 році, керівники 365 найбільших компаній США отримували в більш ніж 500 разів більшу зарплатню ніж їхній середньостатистичний робітник. Це все також пов’язано з практикою макроекономічної грошової політики, яка структурно нагороджує багатих та карає бідних через систему банківського відсотку. (Багаті отримують відсоток прибутку з інвестицій в той час як бідні, за відсутності інвестиційного капіталу, беруть позики для більшості великих покупок виплачуючи борговий відсоток. В абстракції, через такий механізм бідні змушені віддавати свої гроші багатим).

139 Джерело: Whitehall Study I & II, (http://www.ucl.ac.uk/whitehallII/)

Дивіться також: Epidemiology of socioeconomic status and health, M. Marmot

(http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10681885)

140 Там же.

Крім того, серцево-судинні захворювання, деякі види раку, хронічні захворювання легенів, шлунково-кишкові захворювання, болі в спині, ожиріння, високий кров’яний тиск, мала тривалість життя та багаті інших проблем, як тепер стає зрозумілим, також пов’язані з соціально-економічним статусом в широкому розгляді, а не лише тільки з факторами ризику (141). Існує соціальна градація якості здоров’я в суспільстві і то, де ми знаходимося по відношенню до інших людей має потужний психосоціальний ефект. Ті, хто знаходиться вище нас мають в середньому краще здоров’я в той час як ті, хто знаходиться нижче нас мають в середньому гірше здоров’я (142).

Фактично, статистичне порівняння здоров’я суспільства між країнами з високим рівнем нерівності доходів (як, наприклад, в Сполучених Штатах Америки) і тими, в яких рівень доходів є більш рівним (як, наприклад, в Японії) оголює цілком очевидну правду (143). Тим не менше, такі в загальному на перший погляд «фізичні» хвороби це лише частина кризи охорони здоров’я згенерованої нерівністю, яка, знову ж таки, є сама по собі лише наслідком, що витікає з прямої незмінної стратифікації, яка властива нашій глобальній соціальній системі.