Протокол розв’язування адрес ARP

Обмін усередині окремої логічної мережі, яка є частиною IPмережі, здійснюється так саме, як і в глобальній IP-мережі, тобто з використанням IP-адреси. При цьому виникає необхідність втановлення відповідності між IP-адресою і фізичною адресою (MAC-адресою) пристрою. Ця процедура має назву розв’язування адрес. Її функції реализуються спеціальним п ротоколом разв’язування адрес (Address Resolution Protocol, ARP), який затверджено в документі RFC 826.

Протокол ARP формально складається з двох частин.

Одна частина протокола визначає фізичні адреси при посиланні ARP-запита (служебового пакету), друга відповідає на ARP-запипти від інших пристроїв мережі. У свойому функціонуванні протокол ARP передбачає, що кожний присрій знає як свою IP-адресу, так і свою фізичну адресу.

Для того, чтоб зменьшити кількість посилань ARPзапитов, кажний пристрій в мережі, який використовує протокол ARP, повинен мати спеціальну буферну пам’ять. У цій пам’яті зберегаються відомості про пари IP- і фізичних адресо інших пристроїв в мережі. Кожного разу, коли пристрій получае ARP-відповідь, він зберегає у цей пам’яти дані про зв’вязок адрес. Як що такі дані є, то немає потреби надсилати ARP-запит. Така буферна пам’ять має назвау «ARP-таблиця».

В ARP-таблиці можуть бути як статичні, так і динамічни записи.

Динамічні записи додаються і вилучаються автоматично.

Кожний запис має свій потенційний час існування. Після того як запис був додан до таблиці, йому надається часовий таймер.

Як що запис не використовується протягом першіх двох хвилин, він вилучається. Як що навпоки - час його існування становить 10 хвилин.

Статичні записи можуть бути додані користувачем й будуть залишитися в таблиці до перезавантаження комп’ютера.

17. Загальна структура Інтернету. Методи і проколи маршрутизації. Безкласова міждоменна маршрутизація.