РОЗДІЛ ІI. Вербалізація концепту «страх » в англомовному художньому тексті.

Емоційний концепт страху може бути представленим як поняття, що відтворює ситуацію, в якій суб’єкт переживає певну емоцію. Наші дослідження свідчать про те, що його вербалізація відтворюється за допомогою різнорівневих одиниць.У наступному розділі ми робимо спробу проаналізувати лексичні особливості номінації різних аспектів концепту страх на матеріалі оригінальних художніх творів американських та британських авторів.

2.1. Особливості передачі номінативного простору «страх» в англомовному художньому тексті

У семантиці різнорівневих мовних засобів вираження емоційного концепту страх відбивається концептуальне сприйняття страху як ланки причинно-наслідкового ланцюга, який включає три події, що розгортаються у певних просторовочасових координатах: 1) загроза, 2) власне емоція, 3) реакція.

Наприклад:

“I didn’t bring it up – it came up,” – denied Mr. Cruickshank. “If this gentleman hadn’t ordered ‘old and ginger’ I shouldn’t have given young Wayne a thought” [48; 12]

саме у цій репліці виникає загроза для героя твору (Трентона) – бути викритим, бо він замовив напій, який він замовляв раніше – 20 років тому, і саме цим він викликав підозру.

“I guess I’ve started something, gentlemen” said Floyed Trenton, with an amused laugh. “I don’t know what the hell you are talking about, but maybe it’s good enough excuse to ask you to name drinks” [48; 13]

у цьому моменті прослідковується власне емоція. Трентон намагається захистити себе, він бреше та нервує, а тому він промовляє слова із “an amused laugh” (здивованою посмішкою). Далі, за О.Є. Філімоновою, спостерігається третя ланка причинно-наслідкового ланцюга - реакція головного героя, яка представлена у наступному прикладі:

“ Floyed Trenton’s blood seemed to thicken in his veins like glue, so that his arteries ceased functioning, leaving him paralyzed. This was piling it on with a vengeance! The realization that added peril was of his own making did nothing to alleviate his inward alarm. Fortunately, he was not called upon to speak, for Mr. Cruickshank continued.” [48; 20]

Структура номінативного простору «страх» включає ядро, представлене лексемою fear, перехідну зону та декілька шарів периферії. Перехідна зона знаходиться між центром та периферією. [26; 83] Зазначена зона представлена другорядними засобами вираження категорії страх. Іменні лексеми anxiety, apprehension, fright, dread, terror представляють страх через базовий концепт, наприклад, terror – intense dread, fright or fear (дуже сильний страх), apprehension – anticipation, mostly of things unfavourable, dread or fear at the prospect of some future ill. (почуття страху, тривоги чи занепокоєння, що викликано майбутньою бідою). Наприклад:

“ The paleness of death rushed over the face of Wells. He stared at her for a moment in unutterable fear and horror. Then he seemed to shrink and collapse. His limits trembled. He staggered and sank into a chair. ” - [48; 84]

У даному прикладі прослідковується структура номінативного простору «страх», де є ядро «unutterable fear and horror», та іменникові лексеми, які представляють страх через базовий концепт: “death”, “trembled”.

До ближньої периферії входять одиниці, які відрізняються за значенням від семантики ядра та перехідної зони: dismay - a sudden complete loss of courage and firmness in the face of trouble or danger; overwhelming and disabling terror; a sinking of the spirits; consternation (сильне почуття страху, занепокоєння та збентеження, що викликане чимось неприємним чи несподіваним). Дальня периферійна зона складається з одиниць, які втрачаючи ряд основних сем, залишають лише одну з них у якості родової та набувають при цьому інших ознак. Маргінальний шар периферії номінативного простору страх (жах) перехрещується з іншими просторами. У цій зоні розташовуються елементи, у яких родова ознака ‘fear’ відноситься до периферії їхньої смислової структури, характеризуючи новий денотат; to nerve — to force to be brave enough to do something difficult or dangerous (примусити бути сміливим для здійснення чогось важкого чи небезпечного).

Розглянемо наступний приклад:

“ Her parted lips disclosed the pearly teeth within, her eyes were frozen with horror, and fixed immovably on the face of the figure bending down over her. No wonder she was paralyzed; for a more demoniac face than that by her bedside could not exist out of Hades. ” – [43; 51]

У цьому прикладі до ближньої периферії входять одиниці: frozen with horror – застивши у стані страху; she was paralyzed – паралізована страхом.

До маргінального шару відносяться також архаїчні номінації страху типу fearedness (obsolete) - condition of being frightened or afraid (стан переляку). Розглянемо у прикладі:

“ Trenton felt that the blood in his veins had frozen solid. He had been about to voice another warning, but the words never materialized. He stood as though petrified, not daring to turn – yet. It seemed to him that an age passed before he was master of himself, but actually the period was infinitesimal. A rapid thaw affected his veins, and in another moment his blood seemed to be rushing though his body like molten lava. ” [48; 31]

У даному прикладі головний герой переживає стан переліку: the blood in his veins had frozen solid – кров у його венах застила; he stood as though petrified – він мовби перетворився на камінь; his blood seemed to be rushing though his body like molten lava – кров пересувалась по його венам немов розтоплена лава.

Більшість компонентів номінативного простору “страх” організовуються у синонімічні ряди, що розділяють інформаційну структуру поля на тематичні сектори, які витлумачуються як парцели. [19; 41] Парцели розглянутого простору утворюються на основі принципу інваріантності; об’єднання одиниць у парцелу забезпечує одна з видових, субкатегоріальних сем їхніх значень. Семантика одиниць окремої парцели спирається на єдину концептуальну структуру як частину загальної інформаційної конфігурації страх (жах). Серед реконструйованих парцел виявлено такі: стан страху: afraid - filled with fear (наповнений страхом), експірієнцер страху: fearer - one who is always afraid or nervous (той, хто постійно боїться або нервує); симптом страху: to slink - to move somewhere quietly and secretly, especially because you are afraid (рухатись тихо та потайки, особливо через переляк), риси характеру: to brave - to endure or face something / somebody without showing fear (витримувати або протистояти комусь або чомусь, не виказуючи страху), агенс: to nerve - to force to be brave enough to do something difficult or dangerous (примусити бути сміливим для здійснення чогось важкого чи небезпечного). Види діяльності: alarmism - persistent tendency or habit to raise alarm needlessly (постійна тенденція чи звичка безпідставно піднімати тривогу), загроза: intimidation - a process of frightening or threatening someone into making them do what you want (залякування чи погроза з метою примусити когось робити те, чого ви бажаєте) та результати діяльності: exploit — a noble or heroic deed (шляхетний або героїчний вчинок).

“Nigel Stacey trembled in every fat limb. He knew that the iron fetters which “Mr. Nemesis” had forged were gradually and slowly enfolding him in their deadly grip. At this very minute the mysterious “Mr. Nemesis” was watching…. Stacey knew that he dared not attempt to leave Netherton. All his recently formed plans went sky-high. He sank into chair, weary and exhausted, as though he had just walked twenty miles. He was still aching every limb from the effects of his alarming experience of the night.” [48; 153]

Найджел Стейсі у даному випадку – експірієнцер страху, той хто постійно нервує на протязі роману. Стан страху виражається наступними іменними лексемами: he trembled in every fat limb – (кожен його член тіла тремтів). Симптом страху – як проявляється страх персонажу – He trembled in every fat limb. He sank into chair, weary and exhausted, as though he had just walked twenty miles. He was still aching every limb from the effects of his alarming experience of the night. Загроза у даному випадку представлена Містером Немезіом, він його боїться більш за все, бо він не знає на що очікувати надалі. He knew that the iron fetters which “Mr. Nemesis” had forged were gradually and slowly enfolding him in their deadly grip. Результат діяльності невідомого Містера Немезісу є те, що Найджел переживає емоцію страху – “ He sank into chair, weary and exhausted, as though he had just walked twenty miles. He was still aching every limb from the effects of his alarming experience of the night.” – (він занурився у крісло, стомлений та виснажений, немов він тільки но пройшов двадцять миль. Його тіло, кожна його кінцівка, все ще боліла, як результат його вчорашньої пригоди.)

Виявлення цілісної семантичної структури позначень емоцій, а отже, й змісту відповідних емоційному консепту, здійснюється під час аналізу використання їхніх номінантів у різного типу словосполученнях. Так, конвенційні словосполучення на позначення консепту страх (жах) з’являються завдяки реалізації номінантами страху здатності вступати у синтаксичні відносини з одиницями інших номінативних просторів англомовної картини світу. Актуалізуючись у контексті, досліджувані одиниці збагачуються новими семами, які уточнюють, деталізують їхній основний зміст (Т.М. Сиромятникова). Виявлені асоціативні семи відбивають різні аспекти буття, у термінах яких осмислюється страх. Так, під час аналізу конвенційних атрибутивних словосполучень установлено, що страху приписуються такі категорії буття, як:

розмір: great/the greatest fear – наприклад: назва книги:

«The Great Fear: Stalin's Terror of the 1930s»;

“I looked into her eyes and I saw great sadness there, and great fear. I also saw acceptance, and understood that Lisette knew that her death had arrived.” - [52; 119]

“ I was shaking and felt enormous anxiousness, fear and depression after every night I had been drinking.” - [45; 291]

“ The biggest fear for Julie was to lose control; if she started experiencing emotions she was afraid it would become too much, and she feared she would feel overwhelmed and out of control. For passive people like Julie, there is often a huge dread of being caught out and looking stupid; therefore confrontation is avoided at all costs.” [49; 52]

висота: high anxiety,

“More errors are activated on difficult tasks, and at earlier stages in learning, by high anxiety or drive level.” [43; 12]

глибина: the deepest fear / deep-seated fear, сила: strong fear,

“Especially into the heart of darkness, when deep feares and horrors break open, when we see into the face of evil.” [40; 58]

“I saw another young man who was deeply afraid he was gay. He spent his days wondering if other people saw him as gay, if his fantasies made him gay, or if his way of dressing meant he was secretly gay. His mirror-fear was that he wasn't gay. His deep fear was that if he weren't gay, there wouldn't be anything special about him. So his conscious fear of homosexuality was really a mask for his deep fear that he didn't have anything to offer the world.” [41; 237]

циклічність: daily fear (сфера фізичного знання про страх);

“Every day, almost every hour, faced her with new and terrible situations.”

“The times when Julie's father came home late, she often felt fear that a big argument would take place and, many times, one did. Often, she also feared that he would never come home.” [49; 52]

ірраціональність: irrational fear; необґрунтованість: groundless fear,

“With no medical diagnosis, he felt low, anxious, and frustrated; he felt completely hopeless about his future.” - With no medical diagnosis, he felt low, anxious, Fear and Self-loathing in the City: A Guide to Keeping Sane in the Square Mile by Michael Sinclair and frustreated; he felt completely hopless about his future.

До того ж страх може бути

раптовим:

“ She said nothing at all. Her face suddenly went as pale as death, and Harry Hamilton, with a straled cry, caught her as she was collapsing in a dead faint. Pamela was looking in her eyes opened wide and round. ” [48; 118]

“ Gay Wentworth's pale face flushed, a sudden terror ran through his frame, as he asked - "what, what would u institute? Have a care madam; do not trifle with me " [39; 521]

“Over Sir Lionel's face there came a flash of horror, sudden, sharp, and overwhelming. He staggered and shrank back ”. [47; 114]

“ Bob lay motionless and pale and I suddenly filled with fear ”. [49; 12]

невимовним: unspeakable horror;

“ Trenton felt that the blood in his veins had frozen solid. He had been about to voice another warning, but the words never materialized. He stood as though petrified, not daring to turn – yet. It seemed to him that an age passed before he was master of himself, but actually the period was infinitesimal. A rapid thaw affected his veins, and in another moment his blood seemed to be rushing though his body like molten lava. [48; 31]

“ Stacey could not reply for a moment. To him, in his present jittery condition, there were all the elements of black magic in this situation. He already received ample evidence that ‘’Mr. Nemesis” was something more tangible than a mere name. ” - [48; 102]

гримучим, паралізуючим: paralyzed with fear

“ Floyed Trenton’s blood seemed to thicken in his veins like glue, so that his arteries ceased functioning, leaving him paralyzed. This was piling it on with a vengeance! The realization that added peril was of his own making did nothing to alleviate his inward alarm. Fortunately, he was not called upon to speak, for Mr. Cruickshank continued.” [48; 14]

“The earlier shocks were as nothing compared with the bludgeon-like force of the mental blow which hit Floyed Trenton as he felt the detective’s hand on his shoulder. For one devastating moment he believed that Inspector Cromwell had been playing with him – that Cromwell had recognized him from the first moment. Time seemed to stand still. He puffed at his cigar, but the action was entirely, mechanical.” [48; 15]

“ Trenton felt that the blood in his veins had frozen solid. He had been about to voice another warning, but the words never materialized. He stood as though petrified, not daring to turn – yet. ” [48; 31]

“ It was a bolt from the illimitable blue. Floyed Trenton felt strangely numb and cold as he stood facing the elderly, wizened-faced street cleaner who, of all people in Netherton, had recognized him!” [48; 53]

нестриманим: an uprush of fear (сфера знання про фізіологічний бік переживання страху).

Композиція якісних та кількісних ознак емоції, виявлених у результаті аналізу її англомовних репрезентантів, дозволяє зафіксувати образне вираження страху у вигляді цілісної сутності і набором статичних і динамічних параметрів. У мікроконтекстах (М.О. Краеавський), в яких одиниці на позначення консепту страх (жах) виступають як об'єкти перехідних дієслів, емоція страх чи її форми виявляються найбільш яскраво усвідомленими у ролі статичної сутності» пацієнса, що зазнає фізичного або психологічного впливу. Під час розгляду дієслівних словосполучень виявилося те, що страх можна відкинути: dismiss/dispel, перебороти: conquer/overcome, втихомирити, умиротворити: calm/soothe, заспокоїти, пом'якшити allay/alleviate.

Спостереження за фразеологічними даними з позицій аксіологічної значущості страху в англомовній картині світу дає підстави твердити про превалюючи негативну цінність емоції, наприклад, to strike terror into somebody’s heart (лякати, залякувати когось), fear kills more than illness (страх вбиває більше за хворобу). Значно менше висвітлюється адаптивна цінність емоції, наприклад: It’s good to fear the worst, the best will safe itself (потрібно боятися гіршого, а сподіватися на найкраще). Саме тому позитивна сема, яка відображає надзвичайну значимість страху в житті англомовної спільноти, знаходиться на периферії страх.

Представлений лексичними засобами сучасної англійської мови, слот загроза містить інформацію про причину або джерело небезпеки, наприклад:

“The riddles, both of them, were unanswerable. The only fact that thwacked into Stacey’s mind fevered brain with all stunning force of a Joe Louis punch was that somebody unknown, calling himself Mr. Nemesis, knew something. The coincidence of the cherub-faces killer, as black and trained as hell itself, came back at him like a thousand gibbering devils from the nethermost inferno ” де загроза виражена одиницею Mr. Nemesis (містер Немезіс) парцели загроза номінативного простору “страх”.

Підслот стан страху виражається лексичними, морфологічними та лексико-синтаксичними засобами англійської мови. [8; 24] Якісні ознаки емоції страх, акумулюючись у вузлу такий, що характеризує підслот стан страху, стосуються таких параметрів, як “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Різний ступінь інтенсивності емоції страх автором художнього прозового твору може передаватися імпліцитно - семантикою номінантів страху або експліцитно - шляхом залучення інтенсифікаторів. У тлумаченнях лексем scared - frightened of something та terrified - very frightened спостерігається наявність однакового компоненту frightened, який підсилюється інтенсифікатором “very” у семантиці лексеми terrified.

2.2. Тропічні засоби вираження емоційного концепту «страх» в англомовних художніх текстах

Тропічні засоби вербалізації консепту страх (жах) у розглянутих текстах містять лексеми-репрезентанти концептів, що англомовною свідомістю пов’язуються з консептом асоціативним зв’язком. Асоціативний простір страх (жах) формується шляхом проектування на його структуру таких не емоційних концептів-корелятів, як

жива істота:

“Her quarry had already passed the first docking bays, and Nyx felt fear rising in her gut.” [50; 114]

“As he dipped his long, black snout toward her hand, she could feel the fear rising in her throat.” [50; 111]

“He felt fear rising within him but stood his ground, picked up a large stick, and backed up the dog.” [42; 114]

людина:

As soon as I scratched the items off the list without doing them, fear spoke up. “If you scratch them off without doing them, they may never get done,” it said. [41; 251]

тварина:

“He felt fear like the color red, a sharp pain in his hip, an insect boring into his ear.” [42; 97]

рослина:

“This fear stemmed from the few times that her parents' arguments had in fact resulted in violence. ” [37; 196]

природний феномен:

“We saw the same dynamic at work following the terrible tsunami that swept across the Indian Ocean on December 26, 2004.” [44; 101]

“I tried to focus my power again while keeping attacking men at bay on the growing structure, but a wave of fear and terror blanketed the area.” [44; 71]

речовина:

“Digital pop can cool the burning heart, neutralize the acid indigestion of too much information (TMI), and release the gaseous fear that even proactive multitasking won't make life manageable.” [38; 178]

“He will follow in her footsteps, silence the children with gaseous fear.” [45; 25]

Відчуття

“Floyed Trenton felt strangely numb and cold as he stood facing the elderly, wizened-faced street cleaner who, of all people in Netherton, had recognized him!” [48; 61]

“The only fact that thwacked into Stacey’s mind fevered brain with all stunning force of a Joe Louis punch was that somebody unknown, calling himself Mr. Nemesis, knew something.” [48; 62]

“Then he went cold from head to foot; he experienced the curious sensation of being stone cold over every inch of his skin, and boiling hot inside”. [48; 62]

Висновки

Психологи зазначають, що люди виражають свої ємоції різним способом, через різні експресивні канали. Так, у спортсменів та висококваліфікованих робітників домінючою ємоційно-експресивною характеристикоє є канал руху (спрямованість дій, їх темп, амплітуда, злитність). Аналогічно поводять себе і студенти під час лекцій. Однак під час хвилювання, коли здаються екзамени та заліки, ці канали змінюються і домінючими стають мовленєвий і мімічний канали.Також існують і індивідуальні відміності при вираженні емоцій. Так, для одних людей типовими є мовленнєві та інтонаційні канали, тоді як для інших – підвищення голосу та прискорення темпу мовленння. Жести та інші невербальні прояви емоцій також є характерними для людини. У мовленні за допомогою лінгвістичних засобів ми намагаємось якомога точніше передати все розмаїття емоційних станів людини, у тому числі і емоції страху.

У нашій роботі ми виходили з положення про наявність у свідомості людини певних ментальних конструкцій, які формуються у ході ознайомлення з об’єктивною дійсністю. Це є психічні та культурні утворення, що охоплюють всі сфери життя і діяльності людини, ті із них, що співвідносяться із емоційними аспектами буття людини, можна вважати емоційними концептами.

Завданням наного дослідження було визначення поняття емоційного концепту страху та встановлення засобів його вербалізації у художніх творах сучасних американських та британських авторів.

Результати нашої наукової розвідки можна звести до наступних положень:

1) Емоційний концепт страху може бути представленим як поняття, що відтворює ситуацію, в якій суб’єкт переживає певну емоцію. Наші дослідження свідчать про те, що його вербалізація відтворюється за допомогою різнорівневих одиниць.

2) Асоціативний простір емоційного концепту “страх” формувався у матеріалі, що досліджувався шляхом проектування на його структуру таких не емоційних концептів-корелятів, як

жива істота:

“Her quarry had already passed the first docking bays, and Nyx felt fear rising in her gut [38; 14]

людина:

“As soon as I scratched the items off the list without doing them, fear spoke up. “If you scratch them off without doing them, they may never get done,” it said. [43; 41]

тварина:

“He felt fear like the color red, a sharp pain in his hip, an insect boring into his ear.” [47; 124]

рослина:

“This fear stemmed from the few times that her parents' arguments had in fact resulted in violence. ” [47; 16]

природний феномен:

“We saw the same dynamic at work following the terrible tsunami that swept across the Indian Ocean on December 26, 2004.” [44; 160]

“I tried to focus my power again while keeping attacking men at bay on the growing structure, but a wave of fear and terror blanketed the area.” [44; 100]

речовина:

“Digital pop can cool the burning heart, neutralize the acid indigestion of too much information (TMI), and release the gaseous fear that even proactive multitasking won't make life manageable.” [38; 44]

відчуття:

“Floyed Trenton felt strangely numb and cold as he stood facing the elderly, wizened-faced street cleaner who, of all people in Netherton, had recognized him!” [48; 24]

Зазначені концепти складають компаративний слот досліджуваного емоційного концепту, вузли якого здатні розширювати компоненти слотів загроза та реакція на основі зв’язку подібності або суміжності з такими аспектами буття, як жива та нежива природа. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких тропів, як

епітет:

“ Ivan the Terrible ” Ivan IV Vasilyevich earned his epithet for the fear he inspired in his subjects and enemies. In this example, the epithet takes the form of the byname “the Terrible.”

метафора:

“ When a Latin says he is sick with fright, he is really sick. ” [47; 251]

“ Fear is a beast that feeds on attention ” - As a child, one likely has fears that could be unexplained. It happens to everyone: the four-year-old afraid of the toilet, the six-year-old that can’t sleep without a night light or blanket, or even the sixteen-year-old afraid of spiders. Many of these fears pass on as they grow older, but some don’t. This phrase explains that fear only grows if one gives into it.

метонімія:

“ She handed him the crushed sheet of paper which she had all day hidden against her terrified breast ” [49; 47]

“ Drop in body temperature, physical agitation, increase in rate of heartbeat. ” [49; 50]

порівняння:

“Dont you know how your fear appeared? Your fear is like a desert, dark placeand courage is like fire.” [50; 79]

“ A shudder passed up and down Nigel Stacey’s well-padded spine, and the whole bed shook as though an earthquake had struck the house. ” [48; 29]

оксюморон:

“And the unfortunate one's heart is being pounded by an awful terror and

grievous fear, while the fortunate one is gazing at and observing strange things as a delightful lesson, with a pleasent fear and loving knowledge.” [43; 45]

У текстах, що досліджувались, при описі емоції страху було вжито переважно середні (40%); та короткі речення (43%), що створювало атмосферу дієво-динамічності, швидкої переміни стану та настрою і разом із лексичними засобами сприяло швидкому переходу читача до почуття напруги, а подекуди страх.,серед них структурно преважали прості речення – 47%; складносурядні становили 32%, складнопідрядні - 21%.

.

СПИСОК ВИКОРАСТАННИХ ДЖЕРЕЛ:

Науково-критична література

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык. – М.: Флинта: Наука 2002. – 384 с.

2. Арутюнова Н. Д. Логико-коммуникативная функция и значение слова//

3. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической сематике языка/А. П. Бабушкин. – Воронеж: Изд.-во Воронеж. гос. Ун-та, 1996. – 104с.

4. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного контенту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект. (на мат. суч. англомовн. худ. прози): Дис. … канд. філол. наук: 10. 02. 04 – Донецьк, 2005. – 253 с.

5. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления психических ситуаций). – М.: Изд-во Моск. университета, 1984. – 200 с.

6. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / пер. С англ. А. Д. Шмелева под ред. Булыгиной. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 780 с.

7. Владович Я. Писательский минимум - М.: Издательство «Альбион» - 2013 – 213 с.

8. Вокарчев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Вокарчев. – М: Филологические науки, 2001 - № 1. – С. 64-72

9. Воробьева О. П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия// Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена. – 1995. – 246 с.

10. Залевская А. А. Введение в психолингвистику. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т., 2000. – 382 с.

11. Кравченко Ю. Е. Психологические аспекты воздействия художественного текста // Языковое сознание: устоявшееся и спорное. XIV Международный симпозиум по психолингвистике и теории коммуникаций. Тезисы докл. – М., 2003. – С. 131 – 133.

12. Кухаренко В. А. Интерпретация текста. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. 2-е издание. – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.

13. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М.: Смысл, 1999. – 287 с. 14. Маслова В. А. Параметры экспрессивности текста// Человеческий фактор в -языке: Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1991. – С. 179 – 204.

14. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова: опыт психолингвистического исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж. университета, 1990. – 108 с.

15. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. – Запоріжжя: Прем’єр, 2008. – 332 с.

16. Раздієвська Т. В. Нариси з концептуального аналізу та лінгвістики тексту. Текст-соціум-культура-мовна особистість: моногр. / Т. В. Раздієвська; Ін-т мовознавства ім. О. О. Поебні НАН України. – К.: Інформ.-аналіт. Агенство, 2012. – 491 с.

17. Селіванова О. Принципи концептуального аналізу // Актуальні проблеми металінгвістики / О. Селіванова – Київ, Черкаси: Брама, 1999. – С. 11-14.

18. Степанов Ю. С. Константы / Степанов Ю. С. – Словарь русской культуры. Опыт исследования. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. – 824 с.ъ

19. Телия В. Н. Механизмы экспрессивной окраски языковых единиц // Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1991. – С. 36-66.

20. Шаховский В. И. Лингвистическая теория эмоций — М.: Гнозис, 2008. — 416 с.

21. Шкловский В. И. Эмоции в языке и сознании: биологический аспект// Языковое сознание: устоявшееся и спорное. XIV Международный симпозиум по психолингвистике и теории коммуникаций. Тезисы докл. – М., 2003. – С. 31 – 312.

22. Abbot V., Black J. and Smith E. The Representation of Scripts in Memory // Journal of Memory and Language. – 1985, № 24. – p.179-199.

23. Bull. N. Experimental investigation of the body-mind continuum in effective states. – Journal of Nervous and Mental Desease, 1951 – 512 p.

24. Eibl-Eibesfeldt I. Similarities and differences between cultures in expressive movements. – Nonverbal communication. – Cambridge, MA, Cambridge University of Nebraska Press, 1972. – 691 p.

25. Prieto-Pablos, J. The Paradox of Suspense – London, Poetics, 1998 - 113 p.

26. Parnee Liamputtong, Jean Rumbold Knowing Differently: Art-based and Collaborative Research Methods – New York, Nova Science Publishers, 2008 – 149 p.

27. Tomkins S. S. Affect, imagery, consciousness. Vol. I. The positive affects. – New York, Springer, 1962. – 580 p.

28. Thompson J. The psychology of emotions. – New York, Plenum, 1988 – 487 p.

29. Walton, Kendall L. Mimesis as Make-Believe: On the Foundations of the Representational Arts – Cambridge, Harvard University Press, - 1990 – 680 c.

Словники та довідкові видання

30. Ахманова А. С. Словарь лингвистических терминов - Москва: Советская энциклопедия, 1969. – 608 c.

31. Єлісєєв І. А. Словник літературознавчих термінів - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2002. – 320 с.

32. Тураєв С. В. Словник літературознавчих термінів - М.: «Просвітництво» 1974. – 503 с.

33. Ярцева В. Н. Большой энциклопедический словарь «Языкознание» - Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 685 с.

34. Abrams M.H. A Glossary of literary terms. 11^th edition – Stanford, Cengage Learning – 2015 – 367 p.

35. Collin’s Cobuild English Language Dictionary. – William Collins Sons & Co Ltd, Glasgo, 1988. – 1703 p.

36. Longman Dictionary of English Language and Culture. – Lnd.: Longman, 1992. – 1528 p.

Досліджувані тексти

37. Doxey M.: Egyptian Non-Royal Epithets in the Middle Kingdom – London: London Press. 2007. – 216 p.

38. Dunks Slam: No-Brainers: Language in Your Life, the Media, Business, Politics, and, Like Whatever – Oxford: Knopf Doubleday Publishing Group. 2005. – 320 p.

39. Ellen Gruber Garvey Writing with Scissors: American Scrapbooks from the Civil War to the Harlem Renaissance – New York: Oxford University Press. 2012. – 987 p.

40. Fisher A. Steven W.: The Art of Managing Everyday Conflict. – New York: Oxford University Press 2010. – 429 p.

41. Gardener Daniel: The Science of Fear: How the Culture of Fear Manipulates Your Braian – Penguin. 2008 – 368 p.

42. McFadden Jim: Fear Factor: Everyone Has It, You Can Master It – Missisippi: University Press of Mississippi. 1983 – 165 p.

43. Mills Henry: Harper’s New Monthly Magazine (49) – New York: Oxford University press. 2011. – 87 p.

44. Mossbridge Julia: The Perpetual Science of Your Soul’s – London: New World Library, 2002 – 163 p.

45. Oras Elisa: Life without Fear – London: New World Library, 2003 – 291 p.

46. Patternson David: Herbew Language and Jewish Thought – New York: Oxford University Press 2001. – 324 p.

47. Russell Sharman: Knowcking on Heaven’s Door – London: Skyhorse Publishing Inc. 2016 – 280 p.

48. Victor Gunn Footsteps of Death – Glasgow & London: White Circle Collins Publishing, 1943. – 182 p.

49. Henrik Dahl Juve Air Wonder Stories – New York: Stellar Publishing Corp. 1929. – 96 p.

50. Young P. Th. Motivation and emotion. A survey of the determinants of human and animal activity. N.Y.; London, 1961 (2)

51. William Shakespeare, Midsummer-night’s dream, - London: Stellar Publishing Corp. 1930 – 195 p.

52. Weeks, W. H. The American Scrap Book and Magazine of United States Literature, 1862 – 134 p.