Енергія магнітного поля.

При радіоактивних перетвореннях:

а) спостерігається сталість випромінювання;

б) виділяється енергія;

в) відбувається ланцюжок хімічних перетворень одних атомів в інші.

3. Склад радіоактивного проміння (дослідив Резерфорд):

а) α-проміння – це потік позитивно заряджених частинок (це ядра атома гелію). Має високу іонізуючу здатність і малу проникну.

б) β-проміння – це потік негативно заряджених частинок (електронів ядерного походження з різними великими швидкостями). Має більшу проникну здатність і меншу іонізуючу.

в) γ-проміння – це електромагнітні хвилі з дуже малою довжиною хвилі. Має високу проникну здатність і малу іонізуючу.

- позначення електрона;

- позначення протона;

- позначення нейтрона;

- α-частинка.

Види радіоактивних розпадів: α, β, γ.

а) α-розпад – при α-розпаді виникає нове ядро, заряд якого менший на дві одиниці заряду, а масове число менше на чотири одиниці маси. При цьому з ядра вилітає α-частинка і виділяється енергія.

" реакція α-розпаду

Інерціальна система відліку – це система відліку, відносно якої тіло, що рухається поступально перебуває в стані спокою або рухається прямолінійно і рівномірно, якщо на нього не діють інші тіла (або дії інших тіл компенсуються).

Інерція – явище збереження сталої швидкості (зокрема швидкості, що дорівнює 0).

Маса – це фізична величина, яка кількісно характеризує інертні властивості тіла.

Інертність полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла даною силою потрібен деякий час. Чим більший цей час, тим більш інертне тіло.

ЗАДАЧА

Білет №

1. Рівномірний та рівнозмінний рухи. Прискорення, швидкість і переміщення для рівномірного прямолінійного руху.

2. Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи радіотелефонного зв’язку.

3. Експериментальне завдання. Перевірка одного з газових законів. (Закон Бойля-Маріотта).

Прямолінійний рівномірний рух – це рух по прямій лінії з сталою швидкістю.

Швидкість () –це фізична величина, що дорівнює відношенню переміщення до часу t, за який відбулося це переміщення.

, або в скалярній формі:

4. Рівняння прямолінійного руху тіла:

Якщо тіло рухається вздовж осі ОХ, то , якщо проти, то . Проекція переміщення при прямолінійному русі:

5. Графіки прямолінійного рівномірного руху:

а) графік проекції швидкості прямолінійного рівномірного руху;

б) графік координати прямолінійного рівномірного руху.

 

 

 

 

 

 

1. Прямолінійний рівноприскорений рух – це такий рух тіла, при якому його швидкість за будь-які однакові інтервали часу змінюється на однакові величини (- це рух, який відбувається із сталим прискоренням вздовж прямої).

Прискорення(а) – це величина, що дорівнює відношенню зміни швидкості тіла до інтервалу часу, протягом якого ця зміна відбулася.

, або в скалярній формі:

2. Швидкість при рівноприскореному русі.

Миттєва швидкість тіла – це швидкість тіла в даний момент часу в даній точці траєкторії.

- проекція кінцевої швидкості на вісь ОХ

- миттєва швидкість при рівноприскореному русі в скалярному вигляді ( - тіло прискорюється; - тіло уповільнюється)

3. Переміщення при рівноприскореному русі.

, - проекція переміщення при рівноприскореному русі

- переміщення при рівноприскореному русі в скалярному вигляді

4. Графіки прямолінійного рівноприскореного руху:

а) графік прискорення прямолінійного рівноприскореного руху;

б) графік швидкості прямолінійного рівноприскореного руху;

Кінематика – це розділ механіки, що вивчає механічний рух тіла, не розглядаючи причин, які цей рух зумовлюють.

1. Основні поняття механіки:

Механічний рух – це зміна з часом положення тіла в просторі відносно інших тіл.

Основне завдання механіки – визначити координати тіла і його швидкість у будь-який момент часу.

Матеріальна точка – тіло, розмірами якого можна знехтувати в даній задачі. Матеріальна точка є фізичною моделлю.

Тіло відліку – тіло, відносно якого розглядають рух усіх тіл у даній задачі.

Система відліку – це тіло відліку, зв'язана з ним система координат і засіб вимірювання часу.

Траєкторія – лінія, вздовж якої рухається тіло.

Пройдений шлях (l) – довжина ділянки траєкторії.

Переміщення (S) – напрямлений відрізок прямої, який з'єднує початкове і кінцеве положення тіла.

Відносність механічного руху полягає в тому, що вид траєкторії, шлях і переміщення залежать від вибору системи відліку.

Класичний закон додавання швидкостей: швидкість тіла відносно системи, яку вважають нерухомою, дорівнює геометричній сумі швидкості тіла в рухомій системі відліку й швидкості самої системи відліку.

. Пароутворення – це процес переходу речовини з рідкого стану в газоподібний.

Конденсація – це зворотний процес до пароутворення.

Випаровування – це процес пароутворення, який відбувається з вільної поверхні рідини.

Випаровування залежить: від температури, маси (об’єму), від роду речовини, від площі поверхні, від наявності вітру, від зовнішнього тиску.

2. Насичена пара – це пара, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною. При цьому процес пароутворення дорівнює конденсації.

Ненасичена пара – це пара, яка не перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною. При цьому процес випаровування переважає над конденсацією.

Перенасичена пара – це пара, яка перебуває при температурі нижчій за температуру, при якій вона стає насиченою.

Насичену пару можна перевести в ненасичену розширенням при сталій температурі, або нагріванням при сталому об’ємі.

Ненасичену пару можна перевести в насичену стисканням при сталій температурі, або охолодженням при сталому об’ємі.

Закони ідеального газу незастосовні до насиченої пари.

4. Критичний стан речовини характеризується

5. Абсолютна вологість повітря ( ) – це густина водяної пари, яка є в повітрі. Вимірюється в .

Абсолютна вологість повітря () – це тиск водяної пари, яка є в повітрі. Вимірюється у .

6. Відносна вологість повітря () – це відношення абсолютної вологості повітря ( або ) до густини насиченої водяної пари (або тиску насиченої водяної пари ), виражене у відсотках.

– відносна вологість через густину

– відносна вологість через тиск

7. Точка роси () – це температура, при якій водяна пара, що є в повітрі, стає насиченою. При цій температурі виникають роса, іній, туман.

Якщо відома точка роси, то за таблицями визначають абсолютну вологість ( або ). Для заданої температури повітря за тими самими таблицями визначають густину насиченої водяної пари (або ). Далі за формулою визначають відносну вологість.

8. Прилади для вимірювання вологості повітря:

Рентгенівське випромінювання - це електромагнітні хвилі, довжина яких менша за довжину хвилі ультрафіолетового світла (10-9м – 10-11м).

Властивості рентгенівського випромінювання:

а) відкрив Рентген в 1895 р.;

б) виникає при гальмуванні електронних пучків;

в) має високу проникну здатність;

г) іонізує повітря, створює хімічну, біологічну дію;

д) спричинює світіння деяких речовин.

Застосування рентгенівського випромінювання:

а) дефектоскопія, рентгеноструктурний аналіз;

б) в медицині (для встановлення діагнозу захворювання, лікування ракових хвороб);

в) рентгенівська труба створює рентгенівське випромінювання.

Шкала електромагнітних хвиль: низькочастотні коливання, радіохвилі, інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське, гама- випромінювання. Випромінювання з найбільшою довжиною хвилі проявляють більше властивості хвиль, ніж частинок. Випромінювання з найменшою довжиною хвилі проявляють більше властивості частинок, ніж хвиль.

1. Властивості твердих тіл:

а) молекули в твердих тілах розміщені впритул одна біля одної;

б) для твердих тіл важко змінити форму і об’єм;

в) тверді тіла проявляють пружність, пластичність, крихкість, міцність, твердість;

г) для твердих тіл існує далекий порядок в розміщенні молекул.

2. Кристали – це тверді тіла, атоми і молекули яких займають правильні, впорядковані положення в просторі.

Анізотропія кристалів – це залежність фізичних властивостей від вибраного в середині кристалу напряму.

Монокристал – це один кристал.

Полікристалічне тіло – це тіло, яке складається з великої кількості кристалів. Наприклад – метали. Полікристали не проявляють властивості анізотропії.

3.Аморфні тіла – це тверді тіла, атоми і молекули яких не займають правильні положення в просторі. Приклади: пластмаси, скло, смола.

Аморфні тіла відрізняються від кристалічних тим, що вони (аморфні) не мають сталої температури плавлення, і проявляють текучість.

4. Види кристалічних решіток:

а) іонна – це решітка, яка характеризується наявністю у вузлах решітки іонів, між якими діють електричні сили. Приклад: NaCl;

б) атомна - характеризується наявністю у вузлах решітки атомів, між якими діють ковалентні зв’язки (за допомогою електронних пар). Приклад: алмаз;

в) молекулярна – характеризується наявністю у вузлах решітки молекул, між якими діють міжмолекулярні сили. Приклад: лід;

г) металічна – характеризується наявністю у вузлах решітки позитивних іонів, які взаємодіють між собою через вільні електрони.

Білет №

1. Другий закон термодинаміки. Цикл Карно. ККД теплових машин..

2. Лінзи. Головна оптична вісь. Оптичний центр. Побічні оптичні осі. Побудова зображення точки, що лежить на головній і побічній оптичній вісі зібраної лінзи.

3. Задача. Насос двигун якого має потужність 10 кВт піднімає 15 м ³ води на висоту 10 м за 5 хв. Визначити ККД насоса.

1. ІІ закон термодинаміки: Неможливо перевести тепло від холоднішої системи до гарячішої системи, якщо одночасно не відбуваються зміни в обох системах і навколишніх тілах.

Тепловий двигун – це пристрій, в якому внутрішня енергія палива перетворюється в механічну енергію.

Приклади:

1) Парова машина;

2) двигун внутрішнього згоряння;

3) Парова газова турбіна;

4) Реактивний двигун.

8. Принцип дії теплових двигунів.

Будь-який тепловий двигун складається з нагрівника, робочого тіла, холодильника.

 

Нагрівник

Т₁

Q₁

A=Q₁-Q₂

Q₂

Холодильник

Т₂

 

 

9. Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна ( ) – це відношення корисної роботи до затраченої, виражене в процентах.

- ККД через роботу

- корисна робота

- затрачена робота (теплота)

- ККД через кількість теплоти

- кількість теплоти, яку створює нагрівник

- кількість теплоти, яка передається холодильнику.

- максимальне значення коефіцієнта корисної дії ідеального теплового двигуна

- абсолютна температура нагрівника

- абсолютна температура холодильника.

Для всіх теплових двигунів .

 

Лінза – це прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями.

Є збиральні і розсіювальні лінзи.

Збиральна лінза – це лінза, товщина середини якої більша за краї.

Розсіювальна лінза – це лінза, в якої краї товстіші за середину.

Тонка лінза – це лінза, товщина якої набагато менша радіусів кривизни.

2. Основні точки, лінії, площини лінзи.

MN – головна оптична вісь

O – оптичний центр лінзи

F – фокус (є 2)

KL – фокальна лінія (площина; є 2)

Оптична сила лінзи () – це величина, обернена до фокусної відстані лінзи.

- оптична сила лінзи (через фокусну відстань)

Оптична сила лінзи вимірюється у діоптріях.

6. Формула тонкої лінзи.

- відстань від предмета до лінзи

- відстань від зображення до лінзи

- фокусна відстань