Аналіз витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції з урахуванням передбачених норм.

Даний прийом економічного аналізу дозволяє виявити ознаки можливих відхилень від нормального технологічного процесу, створення необлічених лишків як сировини, так і готової продукції. Технологічний процес виготовлення продукції базується на дотриманні норм витрат сировини на одиницю продукції з урахуванням нормативів втрат продукції при виробництві та нормативів одержання відходів при виробництві.

Для виявлення ознак розкрадань, скоєних шляхом виготовлення і збуту необліченої продукції, достатньо порівняти такі економічні показники, як: виконання плану виробництва продукції, витрати матеріалів, сировини та електроенергії на одиницю продукції у порівнянні з нормативами; собівартість виробництва продукції у порівнянні з плановою собівартістю.

При застосуванні оперативними співробітниками міліції методу оперативно-економічного аналізу необхідно мати на увазі, що кількість економічних показників, які відображають господарську діяльність підприємства в різних формах обліку і звітності, дуже велика. Тому необхідно відбирати тільки ті показники, які відповідають меті аналізу.

Економіко-правовий аналіз - це комплексне дослідження господарської діяльності підприємства (або галузі в цілому) в розрізі регламентуючих її діючих нормативних актів з метою виявлення причин злочинів та умов, які сприяють здійсненню злочинних намірів. Це дослідження, безумовно, включає в себе прийоми оперативно-економічного аналізу, але арсенал його значно ширший. Економіко-правовий аналіз, як і оперативно-економічний, ґрунтується на виявленні можливих протиріч між обліковими і техніко-економічними показниками діяльності підприємства.

Основними напрямками економіко-правового аналізу, який повинен стати провідним у діяльності підрозділів, на які покладені завдання боротьби з економічною злочинністю, є такі:

а) здійснення комплексних досліджень причин економічних злочинів та умов, які сприяють скоєнню розкрадань, безгосподарності, посадових та господарських злочинів;

б) розробка пропозицій щодо збереження майна підприємств шляхом правових, організаційних і економічних заходів;

в) участь у розробці проектів законодавчих і нормативних актів, які регламентують соціально-правові відносини в галузі зберігання майна державних підприємств та підприємств недержавних форм власності;

г) прогнозування злочинних проявів в економіці держави;

д) здійснення координації з відомчими науковими установами, державними органами і громадськими організаціями в розробці комплексних заходів, спрямованих на боротьбу зі злочинами у сфері економіки.

На основі економіко-правового аналізу повинні розроблятися рекомендації працівників служб органів внутрішніх справ, щодо виявлення шляхів і способів створення лишків матеріальних цінностей і способів їх розкрадання, щодо використання доцільних методів документування, а також раціональної організації оперативного обслуговування підприємств галузі. Такі рекомендації спрямовані на надання допомоги оперативним працівникам у виявленні різних протиріч, невідповідностей у системі показників, що характеризують діяльність підприємства. Викриття цих протиріч дозволяє висовувати обґрунтовані версії про можливі ознаки розкрадань та інших корисливих зловживань. Рекомендації можуть бути використані для збору, систематизації та оцінки доказів по кримінальній справі, для внесення пропозицій щодо усунення обставин, які сприяють скоєнню злочинів.

Діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури і суду спрямована, як правило, на попередження розкрадань та інших корисливих злочинів по конкретній кримінальній справі. В матеріалах, які надсилаються у відповідні інстанції, міністерства, відомства, вказуються недоліки у роботі підприємства, що сприяли конкретному правопорушенню. У більшості випадків пропоновані заходи щодо усунення цих недоліків мають частковий характер, тобто стосуються тільки того підприємства, на якому був викритий злочин. Комплексне дослідження діяльності підприємств дозволяє викривати криміногенні фактори в масштабі певної галузі народного господарства. Більш того, економіко-правове дослідження конкретної галузі передбачає розробку спеціально-кримінологічних заходів, спрямованих, насамперед, на виявлення та усунення негативних процесів у технології і організації виробництва, в обліку і реалізації продукції.

Ефективність застосування аналітичних методів в роботі підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю забезпечується правильним вибором структурної ланки системи органів МВС, в якій доцільно використовувати вищезазначені методи аналізу, тому що їх застосування вимагає відповідної кваліфікації оперативних співробітників, наявності штатних можливостей для реалізації результатів аналізу тощо.

3. Методи дослідження облікових даних.

Розслідування та доказ злочинних дій тих чи інших осіб, спрямованих проти майна підприємства, пов'язане із застосуванням ряду спеціальних методів документальної перевірки. Використання відповідних методів дослідження облікових даних для виявлення корисливих зловживань залежить від способу маскування злочинцями цих даних при скоєнні злочину.

Розкриття замаскованих злочинів здійснюється шляхом виявлення в облікових документах таких обставин:

а) протиріччя в змісті окремого документа;

б) протиріччя між даними кількох взаємопов'язаних документів;

в) відхилення облікових даних, що містяться в документах, від звичайного порядку руху майна.

Відповідно до цього методи дослідження облікових даних поділяють на три групи:

1. Метод дослідження окремого документа,

2. Методи дослідження кількох документів, які відображають певну господарську операцію або взаємопов'язані операції.

3. Методи дослідження облікових даних, які відображають рух однорідного майна.

Документальна перевірка господарських операцій і процесів є одним із головних методів документального контролю. Вона здійснюється на підставі аналізу первинних документів, облікових регістрів та звітності з метою установлення законності, доцільності та до­стовірності господарських операцій у діяльності підприємства.

Аналіз документів може проводитися суцільним і вибірковим способом. При суцільному способі досліджуються дані про всі проведені за певний період господарські операції, які відображені в первинних документах, бухгалтерських регістрах та звітах. Цей спосіб перевірки господарських операцій використовується при викритті корисливих зловживань у разі необхідності встановити повну суму заподіяної шкоди.

При вибірковому способі перевіряються та аналізуються дані про окремі господарські операції за місяць, квартал, рік. У разі встановлення корисливих правопорушень необхідно здійснювати суцільну перевірку.

І. Метод дослідження окремого документа застосовується для виявлення протиріч у змісті документа між окремими зафіксованими у ньому даними, а також з метою визначення дійсності документа (наявність усіх потрібних реквізитів).

Дослідження окремого документа здійснюється за допомогою таких прийомів, як перевірка документів по формі, нормативна перевірка і арифметична перевірка.

При перевірці документів по формі визначається повнота і правильність заповнення реквізитів, які характеризують кількісну та якісну сторону господарської операції. Крім того, перевіряється наявність незастережених виправлень, підчисток та дописувань тексту, достовірність підписів відповідних посадових та матеріально відповідальних осіб.

Ознаками підчистки документів можуть бути порушення структури паперу, псування ліній захисної сітки або штрихів тексту, розходження чорнила у записах.

Ознаками дописок тексту є відмінності шрифту, почерку, чорнила тощо.

Про підробку підписів свідчать наявність штрихів, конфігурації підпису і таке інше.

Нормативна перевірка полягає в зіставленні фактичних даних з установленими нормативами, кошторисами, тарифами, розцінками, які містяться в даному документі.

При арифметичній перевірці даних документа установлюється правильність підсумкових показників як по горизонталі (в наряді і на оплату праці перевіряється правильність множення обсягу виконаної роботи на розцінку), так і по вертикалі (правильність підрахунку по рядках у платіжно-розрахунковій відомості).

Арифметична перевірка дає можливість виявити зловживання, приховані неправильними арифметичними діями.

Застосування методу дослідження окремого документа дає можливість оперативному співробітнику чи ревізору виявити підроблені документи, які є ознакою таких злочинів, як розкрадання майна підприємства і службова підробка.

На практиці бувають випадки, коли відображені в окремому обліковому документі дані не містять у собі яких-небудь протиріч. У той же час зіставлення даних кількох документів, що відображають ті чи інші господарські операції, може призвести до вияв­лення невідповідностей (протиріч). Для виявлення таких невідповідностей застосовуються методи дослідження кількох документів, що відображають взаємопов'язані господарські операції, а саме методи зустрічної перевірки і взаємного контролю.

II. Метод зустрічної перевірки полягає у зіставленні різних примірників документа з метою встановлення їх тотожності.

Ефективність застосування цього методу обмежена ситуаціями, коли, по-перше, всі примірники документа є в наявності в підприємстві (або підприємствах), але в змісті даних цих примір­ників встановлені певні протиріччя (відхилення); по-друге, коли в одному підприємстві або організації примірники документа збережені, а в іншому, пов'язаному з ним підприємстві, відсутні з яких-небудь причин. Отже, зустрічна перевірка може бути використана лише при визначенні достовірності тих господарських операцій, які оформлені документами, що складаються в кількох примірниках. Застосовуючи цей метод, органи внутрішніх справ або ревізорські апарати можуть виявити ознаки приписок щодо перевезення вантажів автотранспортом, ознаки розкрадання матеріальних цінностей при надходженні їх від постачальника в торговельну мережу, а також корисливих зловживань при закупівлі заготівельником сільськогосподарської продукції в індивідуальних здавальників і таке інше.

Таким чином, при зіставленні різних примірників документа можна виявити протиріччя, що свідчать про скоєння злочину, розкриття якого здійснюється оперативно-слідчим шляхом.

Існує багато господарських операцій, які оформлюються документами в одному примірнику, наприклад, видача готівки з каси підприємства за розхідним касовим ордером або за розрахунково-платіжною відомістю, оформлення закупівлі сільгосппродукції закупівельною відомістю тощо. Такі операції не можуть підлягати зустрічній перевірці. Стосовно них використовується метод взаєм­ного контролю.

Метод взаємного контролю полягає в зіставленні облікових даних, що містяться у різних взаємопов'язаних документах, в яких прямо або опосередковано відображається господарська операція.

Порівняно з методом зустрічної перевірки метод взаємного контролю має ширшу сферу застосування. Він може бути ефективно використаний при викритті ознак корисливих зловживань як у ви­падках оформлення господарських операцій документом, складеним в одному примірнику, так і в разі правильного оформлення документа. Це досягається тим, що взаємний контроль змісту різних документів здійснюється шляхом аналізу і зіставлення окре­мих даних, повторюваних у різних документах, що відображають взаємопов'язані господарські операції. Наприклад, сума грошей, виданих з каси підприємства за видатковим касовим ордером, зіставляється з даними журналу реєстрації касових ордерів і даними касової книги та касового звіту.

Метод взаємного контролю може бути застосований для зіста­влення даних різних систем обліку - бухгалтерського, оперативного, статистичного. У практичній діяльності органів внутрішніх справ по виявленню і попередженню корисливих злочинів зіставленню можуть підлягати:

• бухгалтерські документи, які відображають надходження товарно-матеріальних цінностей, і розрахункові документи, тобто документи, які відображають оплату підприємству-постачальнику відвантажених матеріальних цінностей;

• бухгалтерські документи, які характеризують господарську операцію і не бухгалтерські документи (документи відділу кадрів, відділу з претензійної роботи, лабораторій тощо);

• бухгалтерські документи, які відображають рух матеріальних цінностей, у порівнянні з даними «чорнових записів» матеріально відповідальних осіб, інші документи неофіційного обліку;

• дані бухгалтерського обліку і дані оперативного та статистичного обліку;

• дані первинних та зведених документів і дані бухгалтерських облікових регістрів;

• бухгалтерські документи, які відображають видачу матеріальних цінностей та грошових коштів, і документи, які є підставою для нарахування і видачі грошових коштів або видачі матеріальних цінностей.

Використовуючи метод взаємного контролю на практиці, необхідно мати на увазі, що він допомагає не тільки викрити ознаку корисливих зловживань, а й підтвердити або спростувати ознаку скоєння злочину. Більш того, за його допомогою можна встановити коло осіб, що брали участь у протиправних діях чи причетні до цього, або, навпаки, спростувати версію про співучасть у злочині окремих працівників.

Методи дослідження окремого документа або кількох документів, що відображають взаємопов'язані господарські операції, дозволяють викрити лише певне коло корисливих зловживань. У практичній діяльності органи внутрішніх справ зустрічаються із випадками, коли протиріччя в даних документах є свідченням відхилень від звичайного порядку руху товарно-матеріальних цінностей. Прикладом може бути ситуація, коли кількість залиш­ку товару на певну дату і надходження товару протягом певного строку менша, ніж його витрата за вказаний період. Це свідчить про відображення «незвичайної» операції, тому що не можна ви­тратити матеріальних цінностей більше, ніж їх було на складі. Причиною цього протиріччя може бути помилка в обліку або створення на складі лишків товару.

Такі відхилення можна виявити шляхом використання методів аналізу облікових даних, які відображають рух однорідних матеріальних цінностей, а саме: методу відновлення кількісно-сумового обліку, методу контрольного зіставлення залишків і методу зворотної калькуляції.

III. Відновлення кількісно-сумового обліку матеріальних цінностей застосовується у випадках, коли на підставі первинних документів по прибутку та видатку майна в картках аналітичного (складського) обліку необхідно відновити, а точніше відтворити облік майна за кількісними показниками. Цей метод використовується при виявленні корисливих зловживань як на підприємствах, де облік проводиться за вартістю товарів (груповий облік), в підприємствах торгівлі, так і в підприємствах, де застосовується натурально-вартісний облік руху матеріальних цінностей.

На складах підприємств різних галузей народного господарства матеріально відповідальними особами здійснюється кількісний облік руху кожного виду товару окремо, на картках аналітичного обліку. З метою контролю правильності відображення на картках господарських операцій бухгалтерія підприємства регулярно перевіряє записи в картотеці.

Застосування методу відновлення кількісно-сумового обліку передбачає складання нової картотеки по складу за період перевірки, на підставі матеріалів інвентаризації та прибутково-видаткової документації. Відновленню може підлягати вся картотека або її частина, у зв'язку з чим розрізняють суцільне та вибіркове відновлення кількісно-сумового обліку.

При суцільному відновленні за період перевірки відновлюються записи в картках аналітичного обліку за всіма найменуваннями матеріальних цінностей з наступним відновленням записів на синтетичних рахунках, при вибірковому - відновлюється облік лише окремих матеріальних цінностей.

Оскільки суцільне відновлення кількісно-сумового обліку потребує великих витрат праці і часу, його використовують лише в окремих випадках, а саме:

а) у разі перекрученості аналітичного (складського) і синтетичного обліків;

б) у випадку невідповідності записів на картках аналітичного обліку даним первинних документів, що призвело до приховування корисливих зловживань;

в) у випадку здійснення обліку нових матеріальних цінностей і цінностей, які були в споживанні на тих самих картках аналітичного обліку, і використання цих обставин злочинцями для приховування розкрадань.

Відновлення кількісно-сумового обліку як метод документування та виявлення корисливих злочинів використовується при розслідуванні розкрадань на торговельних та оптових базах різних галузей народного господарства, підприємствах громадського харчування, а також у торгівлі.

Шляхом використання цього методу можуть бути викриті нестачі та лишки матеріальних цінностей, які утворилися за рахунок сумових різниць внаслідок пересортування однорідних товарів, навмисне знищення регістрів бухгалтерського обліку з метою приховування розкрадань майна та інші ознаки корисливих зловживань.

Одним із методів виявлення ознак розкрадань за документами є метод контрольного зіставлення залишків матеріальних цінностей. Цей метод застосовується в торговельних організаціях, вяких видаток (продаж) товарів не документується, що робить неможливим проведення в них повного відновлення кількісно-сумового обліку.

При контрольному зіставленні залишків порівнюються дані про рух товарів за певний інвентаризаційний період, що містяться в таких документах:

а) інвентаризаційний опис на початок періоду (встановлюються залишки товарів, які були в наявності на початок періоду);

б) документи, що відображають надходження товару за цей інвентаризаційний період (накладні, забірні листи, рахунки-фактури);

в) документи, які відображають видаток товарів за цей період (продаж товарів за безготівковим рахунком, у кредит, повернення готових страв на кухню тощо);

г) інвентаризаційний опис на кінець інвентаризаційного періоду (встановлюється фактична кількість товарів).

При зіставленні вказаних документів до залишків товарів, що відображені в інвентаризаційному описі на початок інвентаризаційного періоду, додається кількість товарів, які надійшли за документами протягом інвентаризаційного періоду, а кількість реалізованих (за документами) товарів віднімається від попередньої суми. Якщо на кінець інвентаризаційного періоду кількість товарів перевищує суму залишків і надходжень (протягом періоду перевірки), це може свідчити про приписки майна в інвентаризаційному описі на кінець періоду, про заниження залишків товарів на початок періоду або про наявність товарів, що надійшли, але не оформлені відповідними документами.

Можливості цього методу збільшуються при порівнянні залишків товарів за скорочені інвентаризаційні періоди, оскільки за триваліший період злочинцям легше завуалювати різні зловживання, приховати нестачу товарів, реалізувати необліковані товари тощо.

Різновидом відновлення кількісно-сумового обліку, що застосовується в підприємствах громадського харчування, є метод зворотної калькуляції. Його зміст полягає у визначенні повноти закладання продуктів у страви або вироби, дотримання норм закладки, передбачених збірником рецептур, які містяться в калькуляційних картках. Для цього аналізують дані меню, вимоги на видачу продуктів із комори (складу) на кухню, акта про реалізацію і відпуск виробів з кухні, дані контрольного розрахунку продуктів за нормами закладки на виготовлення страви. За допомогою контрольного розрахунку визначають потребу в сировині за нормами збірника рецептур і порівнюють дані з кількістю продуктів, фактично списаних на виробництво.

Використання цього методу передбачає виявлення ознак розкрадання продуктів або грошових коштів, що скоюються шляхом утворення лишків продуктів або страв, з наступною їх реалізацією. У зв'язку з цим на практиці ефективність застосування методу зворотної калькуляції досягається комплексним використанням таких методів, як: проведення інвентаризації на складі, кухні, роздачі та в касі підприємства; контрольна закупка страв і своєчасне проведення лабораторного аналізу. Результати цих заходів в порівнянні з іншими матеріалами, зібраними в процесі перевірки тих чи інших відомостей, надалі можуть служити доказами по кримінальній справі про розкрадання,

У діяльності підрозділів боротьби з економічною злочинністю, а також у практиці ревізійних апаратів зустрічаються замасковані розкрадання й інші корисливі злочини, які в даних бухгалтерського обліку не відображені. У таких випадках допомагають викрити протизаконні господарські операції методи фактичного контролю, які передбачають перевірку матеріальних цінностей у натурі.

Одним із основних методів фактичного контролю є інвентаризація, за допомогою якої встановлюються фактичні залишки матеріальних цінностей у місцях їх зберігання. Інвентаризація використовується при проведенні багатьох профілактичних і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на попередження та виявлення розкрадань майна підприємств незалежно від форм власності.

Важливим засобом виявлення корисливих правопорушень у галузі будівництва є такий метод фактичного контролю, як контрольний обмір, що полягає в зіставленні звітних даних про виконані обсяги робіт з фактичним обсягом виконаних робіт. Перевірка обсягів та вартості виконаних будівельно-монтажних та ремонтних робіт здійснюється шляхом інструментального обміру їх у натурі і співставлення з даними обліку обсягів виконаних робіт у замовника та підрядної організації - з одного боку, та даними, які містяться у проектно-кошторисній документації. Він часто використовується при проведенні комплексних ревізій у будівництві за участю ревізора та спеціалістів відповідної будівельної організації. Ініціатором проведення контрольного обміру може бути банк, який фінансує будівництво. У такому випадку банк надсилає письмове повідомлення замовнику і підрядчику щодо місця і часу його проведення. Контрольні обміри проводяться за місцем виконання робіт.

Для оперативного працівника, ознаками про необхідність ініціювання проведення контрольного обміру можуть бути дані аналізу фінансово-господарської діяльності будівельних організацій, які вказують на:

• наявність перевитрачання фонду заробітної плати;

• порівняно високий рівень середньої заробітної плати на одного працівника;

• систематичне невиконання квартальних планів виконання робіт;

• наявність великих обсягів незавершеного будівництва тощо.

Серед будов, де найчастіше Застосовується цей вид фактичного контролю, є великі меліоративні спорудження, сільськогосподарські комплекси, об'єкти переробних галузей промисловості та інші великі об'єкти капітального будівництва.

Перед початком контрольного обміру об'єкта аналізується первинна документація: актив прийомки в експлуатацію державними приймальними комісіями виробничих потужностей та об'єктів, бухгалтерські документи про списання будівельних матеріалів, журнали обліку виконаних робіт, наряди робітників, шляхові листи, товарно-транспортні накладні та інші документи.

Контрольний обмір дозволяє перевірити в натурі фактично виконаний обсяг будівельно-монтажних робіт, законність і доцільність списання будівельних матеріалів та заробітної плати, правильність розрахунків із замовником. Крім того, за його допомогою встановлюються факти:

• включення у розрахункові документи, що пред'явлені для оплати банку, робіт та витрат фактично не виконаних або раніше оплачених;

• неправильне застосування розцінок, норм та цін;

• безпідставне збільшення вартості монтажних робіт за рахунок завищення кількості одиниць та ваги обладнання;

• повторне пред'явлення до оплати окремих елементів прямих витрат, які враховані у складі комплексних норм витрат;

• збільшення вартості монтажних робіт за рахунок включення у вартість робіт витрат збільшення вартості монтажних робіт за рахунок, які не відносяться до будівельно-монтажних робіт або виконаних на об'єктах, по яких відсутня проектно-кошторисна документація.

При виявленні завищеної вартості виконаних робіт не допускається залік вартості виконаних, але не включених в акти прийомки робіт.

За результатами контрольного обміру ревізор складає акт і відомість перерахунку вартості робіт. Ці документи є комісійними і підписуються ревізором, представниками замовника та підрядчика.

У разі направлення до слідчих органів матеріалів контрольних обмірів, вони повинні містити:

• супровідний лист з викладеними суті та причин порушень, найменування замовника та підрядника, їх поштові та платіжні реквізити;

• акт контрольного обміру з відомістю перерахунку вартості

робіт;

• письмові пояснення підрядчика та замовника по фактах викритих порушень та висновки ревізора (при необхідності і банку) по них;

• документи, що відображають факти незаконної виплати заробітної плати, премій, неправомірного списання будівельних матеріалів тощо.

До методу фактичного контролю належить також метод контрольної закупки. Він використовується для виявлення обману при відпуску продукції, а також з метою підтвердження або спростування відомостей про розкрадання товарів та грошових коштів у підприємствах торгівлі та громадського харчування.

Для проведення контрольної закупки ініціатор (ревізор, оперативний працівник) як рядовий покупець у присутності не менше двох представників громадськості просить відпустити йому певну кількість товарів. Після того, як товар зважено або відміряно і продавець повернув покупцеві чек про оплату цього товару, оперативний працівник міліції оголошує, що ним проводиться контрольна закупка. У присутності продавця, керівника торгового підприємства та представників громадськості співробітник міліції перевіряє фактичну вагу або міру відпущеного товару, про що складається акт контрольної закупки, який підписується всіма учасниками перевірки.

У підприємствах громадського харчування таким чином проводиться контрольна закупка страв. При цьому серед представників громадськості, які беруть участь у проведенні закупки, повинен бути товарознавець-харчовик. До участі у відборі страв на пробу з метою визначення певних відхилень у вартості, якості тощо залучаються, крім офіціанта, шеф-повар і керівник підприємства громадського харчування. У разі необхідності страви, які були об'єктом контрольної закупки, направляються в харчову лабораторію для дослідження.

Лабораторний аналіз також належить до методів фактичного контролю.

Для виявлення ознак розкрадання сировини, матеріалів та готової продукції, а також для документування шляхів утворення їх лишків на промислових підприємствах широко застосовується метод контрольного запуску сировини у виробництво.

Використання даного методу передбачає визначення дійсної кількості сировини, необхідної для випуску одиниці продукції, а також перевірку правильності застосування норм витрати сирови­ни, відходів та її втрат на різних стадіях технологічного процесу.

Для проведення контрольного запуску сировини у виробництво створюється комісія на чолі з ревізором, до якої входять представники громадськості та технологи

Контрольний запуск проводиться в присутності матеріально відповідальних осіб: майстра та начальника виробничого цеху. За підсумками запуску сировини у виробництво складається акт який підписується всіма членами комісії і матеріально відповідальними особами.

Ефективність цього методу значно підвищується при паралельному проведенні інвентаризації сировини і матеріалів на складі та інвентаризації продукції на складі готової продукції.

У практиці діяльності органів внутрішніх справ та ревізорських підрозділів по захисту майна підприємств від злочинних посягань зустрічаються ситуації, коли основною причиною створення нестач та лишків матеріальних цінностей є недовіз або недовантаження товарів при їх надходженні від постачальників, або, навпаки, при їх відвантаженні споживачам.

Для підтвердження таких відомостей оперативний працівник або ревізор може провести комісійну прийомну або комісійне відвантаження матеріальних цінностей, про що складається відповідний акт. Цей акт підписується всіма членами комісії та матеріально-відповідальною особою.

При необхідності матеріали про комісійну прийомку та відвантаження можуть бути надіслані за письмовим запитом до органу дізнання або досудового слідства правоохоронних органні що розслідує кримінальну справу про розкрадання майна підприємства.