Спеціальні методи економічного аналізу та задачі, які вирішуються за допомогою цих методів.

Тема 3. Використання прийомів дослідження документальних даних та методів фактичного контролю господарської діяльності в практиці органів внутрішніх справ

Методи виявлення та документування злочинів.

Успішне розкриття злочинів багато в чому залежить від своєчасного виявлення їх ознак, наукового і практичного знання природи скоєння злочинів. Філософи відзначають, що все в природі, предметах (речах) та відносинах взаємопов'язане і передає певну частину інформації про себе іншим явищам. Ця теза є методологічним обґрунтуванням того, що в світі немає абсолютно невідомих діянь і, отже, будь-яке діяння можна пізнати за прямими або опосередкованими ознаками, що залишаються як у матеріальних предметах, так і у свідомості окремих осіб.

В умовах економічної реформи стиль і методи роботи відповідних підрозділів органів внутрішніх справ потребують постійного вдосконалення. Ефективність боротьби з розкраданнями та іншими корисливими злочинами на етапі переходу економіки держави до ринку визначається насамперед тим, наскільки ефективно апарати Державної служби боротьби з економічною злочинністю використовують можливості не тільки оперативно-розшукових заходів, а й гласних методів документування та виявлення злочинів.

Гласні методи виявлення та документування злочинів, спрямованих проти майна підприємств, можна об'єднати в три групи, а саме:

· спеціальні методи економічного аналізу;

· методи дослідження документів;

· методи фактичного контролю за господарськими операціями.

Спеціальні методи економічного аналізу та задачі, які вирішуються за допомогою цих методів.

У спеціальній економічній та юридичній літературі виділяються такі види аналізу господарської діяльності, як економічний, оперативно-економічний і економіко-правовий. Ці види аналізу відрізняються як за методикою, так і за завданнями. Разом з тим, у них спільна основа - використання (тією чи іншою мірою) економічних показників господарської діяльності підприємств.

Економічний аналіз як галузь економічної науки — це знаряддя управління підприємством і контролю за його діяльністю. За допомогою економічного аналізу оцінюються результати роботи і досягнутий рівень розвитку підприємства, викриваються резерви виробництва та визначаються шляхи їх раціонального використання тощо. Аналіз господарської діяльності здійснюється економічною службою підприємства. Його зміст визначається конкретним завданням.

Джерелами економічного аналізу є:

а) планова інформація, яка міститься в різних планах, додаткових завданнях, кошторисах;

б) облікова інформація, до якої належить бухгалтерська, статистична й оперативно-технічна звітність, а також дані поточного обліку;

в) позаоблікова (періодична) інформація, яка ґрунтується на даних актів відомчих ревізій, актів та матеріалів перевірок, що здійснюються іншими органами контролю (податковими інспекціями, Міністерством фінансів, установами банків тощо);

г) нормативно-довідкова інформація, яка міститься в довідниках, інструкціях, держстандартах і таке інше.

Підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю одержують відомості про оперативну обстановку на об'єктах шляхом використання оперативних та слідчих можливостей. Офіційні гласні матеріали і канали одержання інформації, як правило, ігноруються. Причина цього полягає в поверховому знанні економіки, особливостей обліку матеріальних цінностей та грошових коштів, технології виробництва, порядку зберігання й реалізації продукції. Таке становище не дозволяє правильно оці­нювати стан зберігання майна підприємств, цілеспрямовано планувати як профілактичну, так і оперативно-розшукову роботу.

Оперативно-економічний аналіз - це комплексне дослідження показників господарської діяльності підприємства, яке базується на принципі відповідності техніко-економічних показників і подальшої оцінки результатів діяльності підприємства з урахуванням оперативної інформації. За допомогою оперативно-економічного аналізу можуть вирішуватися різні завдання, наприклад:

а) оцінка оперативної обстановки щодо зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів;

б) визначення об'єктів першочергового обслуговування;

в) виявлення у діяльності підприємства криміногенних ділянок;

г) виявлення ознак можливих розкрадань та інших корисливих зловживань;

д) визначення причин та умов, що сприяють утворенню необлічених лишків матеріальних цінностей, а також безгосподарності, скоєної розкраданням, інших корисливих правопорушень;

ж) вирішення певних оперативно-розшукових завдань, планування оперативно-розшукових заходів для виявлення та розкриття корисливих злочинів проти майна підприємств тощо.

Оперативно-економічний аналіз включає кілька прийомів (елементів), які дозволяють виявити ознаки негативних сторін діяльності підприємства. До таких прийомів слід віднести такі:

1. Аналіз виконання плану виробництва продукції у порівнянні з аналізом виконання плану їх реалізації (див. таблицю 1 ).

Таблиця 1.

Аналіз виконання плану виробництва і реалізації продукції

В основу цього аналізу покладений принцип відповідності даних, що характеризують виконання плану виробництва продукції і її реалізацію. Іншими словами, виконання плану виробництва продукції повинне забезпечувати виконання плану її реалізації державі, виконання інших договорів та угод. Порушення цього принципу необхідно розглядати як ознаку скоєння корисливих правопорушень. Дані таблиці 4 свідчать про те, що при виконанні плану виробництва продукції заводом залізобетонних конструкцій на 105,0% він не забезпечив виконання плану реалізації продукції на 10,0 млн грн. або на 5,3%. Причини невиконання можуть бути різні: помилки в обліку, приписки у виконанні плану виробництва, реалізація продукції не державі на підставі держзамовлення, а стороннім замовни­кам за вищими цінами «на відповідних умовах» і таке інше.

2. Аналіз виконання плану обсягу перевезень вантажів полягає у визначенні різниці між звітним обсягом перевезень вантажів і розрахунковою потужністю вантажного парку автомобілів підприємства.

Використовуючи умовні позначки (Qqb - фактичний обсяг пе­ревезень, Qp - розрахункова потужність автопарку), розглянемо можливі результати аналізу:

а) рф < Qp - фактичний обсяг перевезень менший від розрахункової потужності автопарку, що не дає підстав для поглибленого аналізу діяльності підприємства;

б) 0ф = Qp - фактичний обсяг перевезень вантажів дорівнює розрахунковому навантаженню всього парку автомобілів, що також не становить протиріччя між техніко-економічними показниками діяльності підприємства,

в) 0ф > Qp - фактичний обсяг перевезень перевищує розрахункову потужність автопарку підприємства. Остання ситуація, вияв­лена шляхом аналізу показників діяльності автотранспортного підприємства, може вказувати на ознаку скоєння корисливих зловживань.

Фактичний показник обсягу перевезень вантажів у звітних документах підприємства являє собою суму обсягів вантажів, перевезених кожним водієм і відображених у шляхових листах. Розрахункова потужність підприємства визначається як економіко-математична залежність техніко-експлуатаційних показників за звітний період, а саме: загальної вантажопідйомності автопарку, часу роботи автомобілів на перевезенні вантажів, середньотехнічної швидкості, кількості робочих днів, середньої відстані, часу простою автомобілів під навантаженням і розвантаженням та іншими. Усі ці показники відображені у річному звіті автотранспортного підприємства.

Необхідно мати на увазі, що чим більша різниця між фактичним обсягом перевезень і розрахунковою потужністю автопарку, тим імовірнішим є скоєння корисливих правопорушень. Ця різниця може вказувати на певну величину приписок обсягу перевезень вантажів. Як відомо, такі приписки робляться, як правило, навмисно з метою незаконного одержання заробітної плати та інших грошових виплат або для отримання наднормативних запасних частин, бензину та інших пально-мастильних матеріалів, які пізніше можуть бути незаконно привласнені.