Методичні рекомендації

Проаналізувавши існуючі підходи до розуміння основ (принципів) процесу, визначте, що для них є загальним і чим відрізняється розуміння принципів у теорії кримінального процесу від того, як розуміють принципи (основи) в інших галузях права. Якщо ви не виявите особливої змістовної відмінності, визначитеся чи виправдано це. Тут слід повернутися до матеріалу першого семінару і, виходячи з розуміння вами сутності кримінального процесу та його цілей, вирішити дане питання. Логічним завершенням рішення буде висновок про те, хто і чому зобов'язаний реалізовувати основи (принципи) процесу. Вам вже відомо, що можна виділити процес, заснований на змагальному початку і на публічному. За кожним з цих почав лежить певний інтерес. Змагальний процес виник як форма захисту приватного інтересу, в основі публічного - захист загального інтересу. У цьому, насамперед, необхідно розмежовувати основи (принципи) і початок, тому що в багатьох випадках, говорячи про основи (принципи), стверджується, що принцип - це початок, що відбиває сутність процесу. Чи можна розглядати ці поняття як однорівневі? Чи є публічність, як втім, і змагальність, основами (принципами) процесу? Чи можна основу (принцип), що відображає сутність одного початку, переносити в кримінально-процесуальну форму, засновану на іншому? Важливість основ кримінального процесу для організації кримінально-процесуальної діяльності обумовлює необхідність їх нормативного закріплення. Але з приводу способів закріплення існують різночитання, і вони вам повинні бути відомі. Який з двох ви вибираєте - зміст основ має бути закріплено в одній нормі або зміст основи виводиться шляхом тлумачення змісту ряду норм? Вибране вами рішення продумайте з позицій того, продуктивний чи такий підхід для організації діяльності, здійснюваної декількома суб'єктами. Чи має право правопріменітель конструювати зміст основи шляхом тлумачення. Відповідаючи на ці питання, ви обов'язково зверніться до виявлення практичного значення основ (принципів). Найчастіше стверджують, що основи (принципи) процесу системно організовані, тобто це елементи однієї системи. Але що є об'єктивною основою подібного твердження? На це питання належить дати відповідь вам. Після того як ви доведете це, необхідно виділити критерії, використовуючи які можна було б стверджувати, що певне положення є основою процесу. Отримане теоретичне знання пропонується закріпити, аналізуючи такі положення, як змагальність і презумпція невинності. Чи можна їх віднести до числа основ (принципів) кримінального процесу? Під кутом зору виділених вами критеріїв вивчайте матеріал, що говорить про зміст окремих основ (принципів).

Будь-яка класифікація умовна, особливо якщо мова йде про основи. У літературі зустрічаються різні класифікації. Ви можете запропонувати свої, але при цьому повинні вказати основу для відповідного поділу та об'єднання основ в групи. Сподіваємося, що вам у цьому допоможе вже вивчений матеріал. Після виділення підстави ви повинні вказати, які конкретно основи (принципи) входять в кожну групу і чому. Виконана робота дозволить глибше зрозуміти сутність кримінального процесу.

У процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінально-процесуального права поділяють за юридичною силою джерела, в якому їх закріплено; залежно від поширеності на функціональні частини кримінально-процесуальної діяльності; залежно від поширеності на галузі права; залежно від організаційної побудови кримінального процесу та ін.

У КПК України 2012 року міститься глава 2 «Засади кримінального провадження», де в ст. 7 перераховуються усі 22 принципа кримінального процесу. Але не дивлячись на це, в ст. 7 КПК України передбачено, що засади кримінального провадження, передбачені главою 2, не є вичерпними.

Іноді до засад кримінально-процесуального права відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. Однак, їх не можна вважати засадами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що не врегульована нормами права.

Основа законності в кожній галузі права стоїть на чолі шеренги принципів. Згадайте, що ви говорили про цей принцип, вивчаючи інші галузі права. Чи є особливість кримінальної процесуальної основи (принципу) законності? Якщо так, то в чому вона проявляється. І в даний час є автори, які стверджують, що в кримінальному процесі існує принцип офіційності, а в дужках вони пишуть - публічності, або навпаки. І аргументи знаходять у чинному законі. Оцініть їх. Інша група авторів, більш численна, свідчить про необхідності виділення подібного принципу, так як він суперечить принципу змагальності, робить ілюзорним рівність сторін, без чого немає змагальності. Більше того, принцип публічності для цих авторів - основна компонента тоталітарного радянського кримінального процесу. Аналізуючи аргументи, наведені авторами для вирішення питання про можливість існування в сучасному кримінальному процесі принципу публічності, згадайте свої рішення про співвідношення початку і принципу процесу, про можливість виведення змісту принципу шляхом тлумачення низки норм, застосуйте критерії, використання яких дозволяє віднести положення до системи принципів. Якщо ви вважаєте, що процес України публічний, то чи буде теоретичне обгрунтування необхідності введення в законодавство принципу активності органів держави при розслідуванні і розгляді кримінального провадження? В даний час в КПК України положення про всебічності, об'єктивності та повноти дослідження не закріплено як принцип, хоча деякі дослідники знаходять його у змісті різних статей КПК України.

Перед прийняттям КПК України дискусія розгорнулася навколо питання включення до нього принципу всебічності, повноти і об'єктивності дослідження поряд з принципом змагальності. Перемогли прихильники змагальності кримінального процесу. Змагальність і всебічність, повнота і об'єктивність не можуть регламентувати одночасно кримінальну процесуальну діяльність. Вивчаючи різні джерела, виявите, який зміст вкладається в поняття «презумпція невинності». Чи не свідчить воно про те, що мова йде про інши принципи - здійснення правосуддя тільки судом? Адже тільки суд від імені держави може визнати особу винною у вчиненні злочину, назвати його злочинцем. З презумпції невинуватості виводять слідства: тягар доведення не може бути покладено на підозрюваного; винність повинна бути доведена органами держави; відмова обвинуваченого від дачі показань не є доказом його провини; визнання обвинувачуваним провини не може бути достатньою підставою для прийняття рішення; недоведена винність рівнозначна доведеної невинності; висновок про винність не може бути заснований на припущеннях. Вважається, що з презумпції невинності, випливає правило про тлумачення сумнівів на користь підозрюваного. Можливо, це наслідки реалізації інших принципів? Якщо так, то яких? Для вирішення питання про те, чи є презумпція невинності принципом процесу, використовуйте критерії віднесення положення до системи принципів. Якщо ви прийшли до негативної відповіді, то виникає інше питання - де і в якості чого може використовуватися в процесі презумпція невинності? Вам потрібно визначити місце змагальності в кримінальному процесі. Вирішення цього питання прив'язуйте до стадій досудового розслідування та судового розгляду. У підсумку ви повинні зрозуміти, коли і чому необхідно вдаватися до змагальності у процесі, заснованому на публічному початку.

У гл. 2 КПК України в якості принципів вказані також наступні положення: повага до людської гідності (ст. 11); забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12); недоторканність житла чи іншого володіння особи (ст. 13); таємниця спілкування (ст. 14); невтручання у приватне життя (ст. 15); недоторканність права власності (ст. 16); свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї (ст. 18); заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення (ст. 19); забезпечення права на захист (ст. 20); доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень (ст. 21); забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст.24); мова, якою здійснюється кримінальне провадження (ст. 29) та ін.

У чому їх суть? Зверніть увагу на те, що багато чого із зазначеного в Конституції України закріплено в якості прав особистості. Перераховане оцініть з позицій того, чи можна всі ці положення відносити до принципів кримінального процесу. Принцип і право - одне і те ж? При вирішенні цього питання використовуйте ваше розуміння того, що таке кримінальний процес і що слід розуміти під принципом (основою) процесу. Розкриваючи зміст забезпечення права на захист, зверніть увагу, що основна суть цього положення виражена в слові «забезпечення». Хто повинен забезпечити реалізацію даного положення і яким чином?

Література до семінарського заняття №2:

1. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.

2. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.

3. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.

4. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. – Ст.131.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91.

7. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 62. – Ст. 2509.

8. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року //Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №41-45. – Ст. 529.

9. Басай В.Д. Розумність строків як початок кримінального провадженняУкраїни // Прикарпатський юридичний вісник. – 2012. - Випуск 2. - С. 193-199.

10. Волошина В.К. Поняття та зміст принципу нерозголошення відомостей досудового розслідування за новим КПК України // Митна справа. - №6(84). – 2012. – С. 117-122.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. - Т. 1 / О.М. Бандурка. Є.М. Блажівський, Ю.М. Грошевий, Ю.М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація. В.П. Пшонки. А.В. Портнова. - Харків: Право. 2012. - 768 с.

13. Кримінальний процесуальний кодекс України: структурно-логічні схеми і таблиці, типові бланки та зразки процесуальних документів: науково-практичний посібник / [авт. кол.: Андрєєв Р. Г., Блажівський Є. М., Гошовський М. І. та ін.]. – К.: Алерта, 2012. – 736 с.

14. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) / Рожнова В.В.,
Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін. – К.: НАВС, 2012. – 280 с.

15. Кучинська О. Поняття принципів кримінального процесуі їх основні ознаки // Вісник Львів. ун-ту. - Серія юрид. - 2011. - Вип. 53. - С. 383–388.

16. Молдован А.В. Кримінальний процес України: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2013. – 368 с.

17. Навроцька В. Поняття принципу (засади) кримінального процесу // Вісник Львів. Ун-ту - Серія юрид. - 2009. - Вип. 48. - С. 304–311.