Приклади бібліографічного опису 1 page

Начально-методичний посібник

до виконання рефератів, розрахунково-графічних,

Курсових і кваліфікаційних робіт

Полтава – 2012

Начально-методичний посібник до виконання рефератів, розрахунково-графічних, курсових і кваліфікаційних робіт. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 60 с.

Рецензент: М.Б. Нікулін, доцент кафедри комп’ютерної інженерії, кандидат технічних наук, доцент.

Затверджено науково-методичною

радою університету

Протокол № __ від _______ 2012 р.

У авторській редакції

ЗМІСТ

ВСТУП

Начально-методичний посібник до виконання рефератів, розрахунково-графічних, курсових і кваліфікаційних робіт (далі – НМП) розроблений на підставі: Закону України «Про вищу освіту»; Наказу МОНМС України № 384 від 29.03.12 р. «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації»; Наказу МОН України № 161 від 02.06.93 р. «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»; Постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 20.01.98 р. «Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні»; Наказу МОН України № 83-5/1259 від 29.12.93 р. «Рекомендацій про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України»; Наказу МОН України № 48 від 23.01.04 р. «Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців»; Наказу МОН України № 774 від 30.12.05 р. «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; Наказу МОН України № 943 від 16.10.09 р. «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу»; Наказу МОНМС України № 969 від 21.10.10 р. «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»; Національного класифікатору України: «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005; Національного класифікатору України: «Класифікатор професій» ДК 003:2010; Положення про державну атестацію у ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка; Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка і т. ін.

На підставі зазначеного НМП визначається процедура оформлення та порядок захисту розрахунково-графічних, курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських кваліфікаційних робіт (проектів) відповідно до стандартів вищої освіти, навчальних планів і програм навчальних дисциплін із підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

1. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТІВ, РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНИХ РОБІТ, КУРСОВИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ)

1.1. Вимоги до змісту рефератів і РГР

Реферати, аналітичні огляди і т. ін. – індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню та розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем, змістових модулів (блоків змістових модулів) навчальних дисциплін, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

Розрахунково-графічна робота (РГР) – індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням набутих теоретичних знань. Метою виконання РГР є перевірка ступеня засвоєння визначених тем, змістових модулів (блоків змістових модулів) навчальних дисциплін. В загальному випадку, структура завдань РГР повинна передбачати формалізовані завдання рівнозначної складності, вирішення яких потребує уміння застосовувати інтегровані знання програмного матеріалу навчальної дисципліни. Значну частину РГР можуть складати програмні продукти, розрахунки, що супроводжуються графічним матеріалом (в тому числі з використанням комп’ютерної графіки), який відповідає вимогам чинних керівних документів. Виконання задач повинно супроводжуватися поясненнями та висновками.

Тематика рефератів і РГР визначається у робочих навчальних програмах, які входять до складу навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін (НМКД). Дана тематика повинна постійно оновлюватись та відповідати сучасним тенденціям.

В загальному випадку, структура рефератів і РГР передбачає: титульний аркуш, зміст, перелік скорочень і умовних позначень, вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки. Зазначені структурні елементи мають наступні зміст та порядок оформлення.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ. Приклад його оформлення наведений на рис. А.1 і А.2.

ЗМІСТ. В ньому подаються назви структурних елементів роботи та номери сторінок, на яких вони містяться. Всі сторінки роботи, від титульної до останньої, нумеруються арабськими цифрами без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

ВСТУП. Даний елемент розкриває основні положення роботи: актуальність, короткий аналіз стану розробки (наукової) проблеми (задачі), мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, опис загальної структури роботи, ключові слова.

Основна частина складається з двох або трьох розділів теоретичного та практичного характеру. Розділи можуть включати підрозділи, пункти, підпункти. Зміст розділів повинен відповідати темі роботи та повністю розкривати її. Кожен розділ повинен завершуватись висновком. Структура та зміст основної частини визначаються специфікою навчальної дисципліни, з якої виконується реферат або РГР, та освітньо-кваліфікаційними вимогами до фахівця з відповідного напряму підготовки та спеціальності. Практичний розділ містить опис виконання дослідницького завдання та узагальнення його результатів, розробки навчально-фахових матеріалів, розрахунково-графічні матеріали і т. ін.

Під час розробки графічних матеріалів обов’язковим є виконання вимог нормативних документів щодо використання стандартизованих умовних позначень і правил оформлення блок-схем алгоритмів. Деякі положення існуючих стандартів наведені у Додатку Б.

ВИСНОВКИ. У висновках, згідно з поставленими завданнями, стисло і систематизовано висвітлюються основні результати дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ укладається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Більш детальна інформація наведена у Додатку В або у Бюлетені ВАК України № 3 за 2008 рік видання. В загальному випадку, до складу РГР даний елемент не входить.

ДОДАТКИ. Зазвичай вони не входять до реферату або РГР. Вони містять матеріали, які допомагають конкретизувати, доповнити, проілюструвати основний зміст роботи, а також більш повно та докладно розкрити мету та шляхи реалізації реферату або РГР. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки за винятком літер: Ґ, Є, І, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами після першої великої букви симетрично щодо тексту сторінки, наприклад: «Додаток А».

1.2. Вимоги до оформлення рефератів і РГР

Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами симетрично до набору. Кожна структурна частина починається з нової сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Текст реферату і РГР повинен відповідати орфографічним і стилістичним нормам сучасної технічної та літературної мови. Вони виконуються українською мовою (за окремими винятками, обумовленими специфікою фахової підготовки студента) і оформлюється згідно до вимог з урахуванням вимог діючих стандартів щодо оформлення технічної та конструкторської документації (ДСТУ 3008-95). Обсяг реферату і РГР визначається специфікою навчальної дисципліни та, в загальному випадку, вказується викладачем. Реферат друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) від 25-ти до 30-ти рядків на сторінці та не менше 40 знаків в рядку: шрифт – Times New Roman – 14; інтервал – 1,5; відступ абзацу – 1 см. Відступи (поля) на сторінці: зверху, знизу – 20 мм, зліва – 25 або 30 мм, справа – 10 мм.

Якщо, на таблиці, рисунки та формули повинні бути посилання в тексті, то їх нумерують арабськими цифрами в межах розділу, тобто записується номер розділу та порядковий номер таблиці (рисунку, формули). Таблиці та рисунки необхідно розміщувати на тих же сторінках, що й посилання в тексті на них. Допускається розміщувати їх на попередній або наступній сторінці. Повторне посилання в тексті починається зі слова «див.» в дужках, наприклад: «… (див. рис. 1.5) …». Якщо необхідно розмістити таблицю на кількох сторінках, то на кожній з них до назви таблиці додається слово в дужках «(продовж.)», а на останній відповідно «(закінчен.)».

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що зустрічаються в проекті вперше, варто приводити безпосередньо під формулою. В разі проведення двох або більше розрахунків за одним математичним виразом, повний чисельний розрахунок можна привести тільки в одному випадку після формули, а в інших – просто записати готовий результат. Після результату розрахунку повинна вказуватися одиниця виміру. Приклад оформлення формул, рисунків і таблиць наведений в Додатку А.

Посилання на список використаних джерел виконується у квадратних дужках відповідно до порядкового номера джерела в списку, наприклад: «... згідно [4], одержуємо...».

Креслення повинні мати стандартну рамку, штамп або його спрощену форму (за узгодженням з викладачем). Вони виконуються олівцем або тушшю на ватмані, кальці, міліметровому папері або комп’ютерним способом на аркуші формату, який вказується викладачем. Вимоги до оформлення окремих графічних частин можуть додатково конкретизуватись викладачем.

1.3. Захист і оформлення результатів виконання рефератів і РГР

Реферат або РГР виконується у встановлені викладачем терміни. Вони повинні бути здані у зшитому вигляді на перевірку не пізніше ніж за тиждень до дати захисту. Результатом перевірки може бути призначення реферату або РГР до захисту або повернення на доопрацювання.

РГР призначається до захисту, якщо вона відповідає варіанту завдання, достатньою мірою розкриває визначену тему, свідчить про свідомий та самостійний підхід студента до її виконання. Допускаються несуттєві помилки у висвітленні окремих питань або задач та його оформленні. В цьому випадку, в звіті відмічаються зауваження викладача. У процесі захисту студент обґрунтовує рішення, що приймаються, відповідає на поставлені запитання. Захист звіту передбачає стислу доповідь студента до 10 хв. За результатами захисту студент отримує диференційовану оцінку, яка виставляється за результатами захисту з урахуванням повноти та якості опрацювання завдання, здатності студента захищати виконану роботу, рівня якості оформлення текстової та графічної частин, а також реальності та адекватності отриманих результатів. Оцінка фіксується на титульному аркуші та завіряється підписом викладача.

Загальними критеріями оцінки якості виконання реферату або РГР є:

– рівень складності (виходячи з її структури, постановки мети і завдань, системності; повноти виконання мети і завдань роботи);

– наукова культура та грамотність написання тексту;

– оцінка якості та доцільності системи ілюстративних матеріалів;

– правильність оформлення таблиць, рисунків, списку використаних джерел, додатків;

– самостійність у плануванні роботи та виконанні її завдань;

– рівень володіння змістом, якість презентації під час захисту.

Конкретизація критеріїв оцінювання якості здійснюється з урахуванням специфіки галузі знань, напряму підготовки, спеціальності.

Реферат або РГР повертаються на доопрацювання, якщо вони не відповідають варіанту завдання (темі), мають суттєві помилки або встановлений факт плагіату. Студент виконує нову роботу за попередньо затвердженою темою, керуючись зауваженнями викладача, та здати звіт повторно на перевірку. Студент, що не подав РГР (реферат) або не захистив її у визначені терміни, вважається таким, що має академічну заборгованість.

Якщо при виконанні роботи у студента виникають ускладнення, він може звернутися до викладача за консультацією.

1.4. Вимоги до змісту курсових робіт (проектів)

Курсова робота (КР) – самостійне навчально-наукове дослідження визначеної проблеми (задачі), що виконується з однієї або кількох навчальних дисциплін одного спрямування під керівництвом викладача на основі набутих студентом знань та умінь.

Курсовий проект (КП) – творче індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка нового продукту (пристрою, обладнання, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів тощо або їх окремих частин). КП виконується самостійно під керівництвом викладача згідно з технічним завданням на основі набутих студентом знань та умінь.

КР і КП є нормативними видами самостійної навчально-дослідницької роботи студентів та, згідно з наказом МОН України № 161 від 2.06.1993 р. «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування у комплексному вирішенні конкретного фахового завдання. Вони спрямовані на виявлення здатності студента до самостійного осмислення проблеми, творчого, критичного її дослідження; до аналізу та систематизації наукових джерел; до застосування отриманих знань для вирішення практичних завдань за фахом, що складає критеріальну основу оцінки рівня виконаних робіт.

КР (КП) виконуються, починаючі з ІІ-го курсу навчання, що передбачено стандартами вищої освіти та навчальними планами з окремих спеціальностей. КР (КП) на ІІ-му і ІІІ-му курсах, як правило, носять теоретичний характер і спрямовані на оволодіння первинними навичками дослідницької роботи переважно з інформаційними матеріалами, яка не повинно зводитися до реферування наукових джерел. Такі роботи повинні містити самостійний аргументований виклад матеріалу відповідно до зазначеної мети. При цьому студент має продемонструвати володіння способами відбору, групування та узагальнення інформації, навчитися знаходити невирішені проблеми і дискусійні питання у досліджуваному полі, визначати підходи до їх вирішення. КР (КП) на інших курсах, крім теоретичного дослідження проблеми, містить емпіричне дослідження, практичні матеріали, творчі та технічні об’єкти, які засвідчують здатність студента до використання фахових знань у вирішенні типових завдань з професійної діяльності.

Матеріали КР (КП) можуть бути використані для подальшої навчально-дослідницької роботи студента – розробки кваліфікаційних робіт.

В загальному випадку, структура КР (КП) передбачає: титульний аркуш, завдання (технічне завдання), реферат, зміст, перелік скорочень і умовних позначень, вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки. Зазначені структурні елементи мають наступний зміст.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ і ДОДАТКИ, а також основна частина оформлюються відповідно до п. 1.1 даного НМП.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ оформлюється за формою Н-6.01 згідно Наказу МОНМС № 384 від 29.03.12 р. приклад оформлення наведений на рис. А.3. Формат бланка має параметри: А4 (210 297 мм), 2 сторінки.

ЗАВДАННЯ (ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ) на КР (КП) повинно містити: вихідні дані, які відповідають вказаному викладачем варіанту; перелік питань, що повинні бути розроблені; перелік графічного матеріалу, терміни виконання, підписи студента, викладача.

РЕФЕРАТ має обсяг 0,5-1 сторінки та повинен стисло відображати загальну характеристику та основний зміст проекту: відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість рисунків, таблиць, креслень, додатків і бібліографічних найменувань за списком використаних джерел; мету роботи (проекту), використані методи та отримані результати (характеристика об’єкту проектування, нові якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо); рекомендації щодо використання або (та) результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікації, акти про впровадження тощо); перелік ключових слів (до 20).

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. Загальний обсяг його не повинен перевищувати 1-1,5 сторінки.

Обсяг КР (КП) становить 30-50 сторінок. Приклади оформлення деяких структурних елементів КР (КП) наведено в Додатку А.

1.5. Тематика КР (КП)

Тематика КР (КП) визначається у робочих навчальних програмах, які входять до складу НМКД. Вона повинна постійно оновлюватись та відповідати меті вивчення визначеної навчальної дисципліни. В окремих випадках допускається корегування теми, що не призводить до зміни об’єкта та предмета курсового дослідження. Скорегована тема КР (КП) фіксується протоколом засідання кафедри, витяг з якого подається до навчального відділу.

Студент має право обрати тему КР (КП) з числа визначених кафедрою або ж запропонувати на розгляд кафедри власну тему з обґрунтуванням актуальності її розробки. Кінцеве рішення щодо визначення теми залишається за викладачем (керівником). В даному випадку, кількість тем не менше ніж на 20÷50% повинна перевищувати кількість студентів. Також студент має право самостійно обрати наукового керівника КР (КП) з числа професорсько-викладацького складу кафедри, на базі якої заплановане виконання цього виду навчально-дослідницької роботи. Викладач (керівник) може відмовити студентові у здійсненні наукового керівництва у разі, якщо: 1) кількість студентів, роботами яких він керує, перевищує заплановане йому навантаження на цей вид навчальної роботи; 2) студент звернувся пізніше встановленого кафедрою терміну обрання теми курсового дослідження та наукового керівника. При цьому, тему курсового дослідження та його наукового керівника визначає завідувач кафедри.

Списки студентів із зазначенням тем КР (КП) та складу відповідних викладачів (керівників) подаються деканатами факультетів до навчального відділу університету за встановленою формою упродовж 5-го навчального тижня поточного семестру та затверджуються у визначеному чинними нормативними вимогами порядку. КР (КП), теми яких не відповідають затвердженим, до рецензування та захисту не допускається.

1.6. Захист і оформлення результатів виконання КР (КП)

КР (КП) у зшитому вигляді подається на кафедру не пізніше, ніж за 10 днів до визначеної деканатом дати захисту, реєструється працівником лабораторії кафедри у спеціальному журналі реєстрації курсових і контрольних робіт.

КР (КП) з позначкою про дату реєстрації передається на оцінювання викладачу (керівнику). У разі порушення студентом зазначених термінів, КР (КП) до захисту не допускається, а дата захисту таких КР (КП) визначається окремо, однак не пізніше останнього дня семестру, у якому заплановане її виконання.

Порядок і процедура захисту КР (КП) визначається кафедрою. В загальному випадку, захист передбачає стислу доповідь студента за виконаною роботою до 10 хв. (аналіз завдання на курсовий проект, результати розрахунку основних параметрів і т. ін.) та відповідей на запитання викладача (керівника). Оцінка виставляється за результатами захисту з урахуванням повноти та якості опрацювання завдання, спроможності студента захищати розроблений проект, рівня якості оформлення текстової та графічної частин, а також реальності та адекватності отриманих результатів. Загальними критеріями оцінки якості виконання КР (КП) є:

– рівень складності виконаної роботи (виходячи з її структури, постановки та виконання мети та завдань, системності);

– наявність всіх складових структурних елементів КР (КП);

– культура та грамотність написання тексту;

– відповідність висновків правилам їх оформлення;

– рівень і повнота використання бази джерел інформації;

– рівень засвоєння етичних норм використання джерел інформації із посиланням на них в основній частині роботи;

– оцінка якості та доцільності системи ілюстративних матеріалів;

– правильність оформлення таблиць, рисунків, додатків, списку використаних джерел;

– самостійність у плануванні роботи та виконанні її завдань;

– дотримання графіка виконання роботи, встановленого викладачем (керівником);

– лаконічність (дотримання вимог до обсягу; доцільність у пропорціях окремих частин роботи; чи багато в роботі необов’язкового, другорядного матеріалу);

– рівень володіння змістом, якість презентації курсового дослідження під час захисту.

Конкретизація критеріїв оцінювання якості виконання курсового дослідження здійснюється кафедрою з урахуванням галузі знань, напряму підготовки, спеціальності, у якій виконується це дослідження.

Оцінка, отримана студентом за результатами виконання та захисту КР (КП), заноситься у відомість обліку успішності студентів за встановленою формою та в індивідуальний навчальний план студента із дотриманням чинних вимог до ведення вказаних видів навчальної документації.

Заповнена відомість обліку успішності з оцінками курсових досліджень студентів навчальної групи передається у деканат факультету в день захисту.

Захищені КР (КП) з зазначеними на титульному аркуші датою захисту та оцінкою зберігаються відповідно до вимог керівних документів ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка.

КР (КП) повертається на доопрацювання, якщо вони не відповідають варіанту завдання, має суттєві помилки, самовільно змінена тема, або є факт плагіату. В цьому випадку, студент повинен переробити КР (КП), керуючись зауваженнями викладача, та здати проект повторно на перевірку.

Терміни захисту КР (КП) визначаються деканатом факультету.

2. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (РОБІТ)

2.1. Види дипломних проектів (робіт)

Кваліфікаційна (атестаційна) робота визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) – це розроблений студентом відповідно до вимог стандартів вищої освіти комплект документації, який включає текстову та графічну (ілюстративну) частини і на підставі публічного захисту якого рішенням державної екзаменаційної комісії йому надається диплом державного зразка про закінчення ВНЗ, отримання визначеного освітнього рівня вищої освіти та здобуття кваліфікації.

Кваліфікація – здатність особи виконувати професійні завдання та обов’язки. Вона вимагає певного рівня освіти та спеціальної підготовки, визначається через назву професії та зазначається в дипломі відповідного ОКР.

Дипломний проект (ДП) – це вид кваліфікаційної роботи випускника визначеного ОКР. ДП є завершеною інженерною розробкою об’єкта проектування (пристрою, системи, процесу тощо) і передбачає його синтез в найбільш оптимальному варіанті із докладною розробкою певної функціональної частини (елемента, вузла, підсистеми, технологічної операції тощо) з урахуванням сучасного рівня розвитку відповідної галузі, досягнень науки і техніки, економічних, екологічних, ергономічних вимог, а також вимог охорони праці та забезпечення життєдіяльності об’єкта проектування.

Дипломна робота (ДР) – вид кваліфікаційної роботи випускника визначеного ОКР, метою, головним змістом якої є розв’язання актуальної наукової, науково-технічної, виробничої, науково-методичної або навчально-методичної проблеми (задачі). Вона пов’язана з аналізом (синтезом), теоретичною розробкою актуальних питань, моделюванням (фізичним або математичним), дослідженням процесів, об’єктів, систем у певній галузі науки і техніки.

Для ОКР «спеціаліст» та «магістр» дипломна робота може бути закінченим дослідженням визначеного аспекту наукової (науково-технічної, виробничої, науково-методичної або навчально-методичної) проблеми (задачі), а для ОКР «бакалавр» – може мати фрагменти такого дослідження.

Єдина назва ДП або ДР для всіх ОКР використовується з двох причин: по-перше, підкреслити основне призначення подібних робіт, пов’язане з тим, що за результатами їх захисту видається диплом відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а по-друге, забезпечити уніфікованість форм документів щодо дипломного проектування та державної атестації випускників (титулу пояснювальної записки, завдання на дипломне проектування, відгуку керівника, рецензії, протоколів і звітів Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) тощо). ДП (ДР) можуть бути класифіковані:

– за ОКР: ДП (ДР) бакалавра; ДП (ДР) спеціаліста; ДР магістра.

Зміст та обсяг ДП (ДР) повинен відповідати вимогам ОКХ відповідного ОКР, часу, виділеному навчальним планом спеціальності на розробку ДП (ДР), даного НМП та завданню на дипломне проектування. Для фахівців ОКР «магістр», одним із напрямків майбутньої діяльності яких є науково-дослідний, науково-педагогічний або управлінський у сферах науки, техніки, економіки, освіти, передбачається виконання лише ДР. Для ОКР «спеціаліст» та «бакалавр» можуть виконуватися як ДП, так і ДР, причому з інженерних спеціальностей або напрямів підготовки переважно ДП, а з гуманітарно-економічних – переважно ДР.

– за практичною спрямованістю: академічні (навчальні); реальні.

Академічний навчальний ДП (ДР) передбачає розв’язання студентом навчальних завдань, рішення яких потребує від нього певних знань та професійних умінь згідно з ОКХ фахівця даного ОКР. Реальний ДП (ДР) – це такий, що відповідає хоча б одній із наступних умов.

1. Тема ДП (ДР) пов’язана з конкретною науково-дослідною роботою кафедри або виконана на замовлення і в інтересах зовнішніх організацій (установ, підприємств, НДІ тощо), підтвердженням чого є наявність відповідно оформленого технічного завдання на дипломне проектування;.

2. Результати проектування доведені до стану, що дозволяє використовувати їх для впровадження в науку, техніку, технології, сучасне виробництво. Підтвердженням цього є наявність або акту про впровадження результатів, підписаного членами повноважної комісії та завіреного печаткою підприємства (організації, НДІ тощо), або запиту підприємства на передачу (на підставі акту про передачу) матеріалів дипломного проекту.

3. За матеріалами дипломного проектування автором отримані патенти (заяви на патент, прийняті до розгляду), опубліковані статті, отримані зразки матеріалів (виробів), виготовлені діючі макети обладнання тощо.

– за змістом та галузевою приналежністю: конструкторські (передбачають конструювання та розрахунок нових технічних пристроїв та систем або модернізацію існуючих з метою покращення їх характеристик); технологічні (передбачають розробку нових виробництв, технологічних процесів, реконструкцію або технічне переоснащення існуючих підприємств, впровадження сучасних технологій тощо); інженерно-економічні (передбачають розробку економічно ефективних виробництв, процесів, систем та заходів щодо управління якістю продукції, управління проектами тощо); соціально-економічні (передбачають аналіз соціально-економічних процесів, розробку науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на їх стабілізацію, гармонізацію та шляхи розвитку).