Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Причини: [Див. Додаток 4].
1. Кризовий стан православної церкви;
2. церква перестає бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя;
3. посилення окатоличення та ополячення. Різке звужування каналів матеріальної підтримки;
4. церква стає "світською". Моральна деградація церковної ієрархії.
5. посилення Московського патріархату (1589 р.).
| Прихильники унії Чому? | Противники унії Чому? |
| 1. Польський король; 2. вищі церковні ієрархи; 3. частина магнатів та шляхти; 4. частина міщан. | 1. Приходські священники; 2. селяни; 3. церковні братства. |
Мета: приєднання православної церкви до католицької з обов’яком визнання верховенства Римського Папи (розширення сфери впливу Ватикану на Схід та збілбшення церковних володінь).
Умови:
1. Визнання зверхності Папи Римського;
2. визнання католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога – Отця та Бога – Сина;
3. додержання візантійського обряду та юліанського календаря.
Наслідки:
1. Було визнано основні догмати католицької церкви; цековні обряди залишались православними, а церковно – слов’янська мова – мовою богослужіння;
2. масовий наступ на православну церкву;
3. уніатське духовенство звільнялось від сплати податків. Уніатська шляхта мала право претендувати на державні посади;
4. розкіл української церкви на уніатську та православну;
5. розкіл українського суспільства.
Отже,______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Рефлексія:
Література:
Література:
1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К., 2003
2. Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997
3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996
4. Грушевський М. Історія України – Руси. В 12 т. Т1. – К., 1991
5. Історія України в особах IX – XVIII ст. – К., 1993
6. Полонська – Василенко Н. Історія України. В 2т. Т 1. – К., 1995
7. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993
НОТАТКИ
ДОДАТКИ
Додаток 1
Устава на волоки (1557 р.)
"Устава на волоки" — юридичний акт, прийнятий 1 квітня 1557 р. у Великому князівстві Литовському, який регламентував запровадження в державі аграрної реформи. "Уставою" передбачалося створення фільваркових господарств і забезпечення їх робочими руками (два дні на тиждень) дворових та волосних селян, перемірювання землі волоками тощо.
[Артикул] 19. Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень, з чим і на котрий день люди до роботи прийти мають, а війт того ж дня людям визначить роботу, і якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо й третій раз прогуляє, або через п'янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити... Пустих волок підданим не орати; а якщо котрийсь, не вписавшися в реєстр, посміє те вчинити, то збіжжя втратить до нашої стодоли [клуні] і за провину рубель [карбованець] грошей до казни нашої заплатить. А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти [з роботи], як заходить [сонце], а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом година, в полудень — година, надвечір — година; а котрі пішо роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки спізнився, відробити має.
Литовская метрика/ /Русская историческая библиотека. — Юрьев, 1914.— Т. ЗО. — С. 554—555.
Волока — земельна ділянка, яка дорівнювала приблизно 23,5 га.
Додаток 2
Date: 2016-11-17; view: 239; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |