Визначення груп крові. (за допомогою моноклональних антитіл)

(за допомогою моноклональних антитіл)

Визначення груп крові (еритроцитів) за системою АВ0 моноклональними реагентами (моноклони анти–А і анти–В, цоліклони анти–А і анти–В) проводять за допомогою звичайних ізосерологічних методів виявлення антигенів еритроцитів: у разі масового визначення в установах служби крові – на планшетах або в автоматичних системах; у разі індивідуального – на білій порцеляновій або будь–якій іншій пластинці із змочуваною поверхнею.

Моноклональні агенти відзначаються високою активністю та авідністю. Їх наносять на планшетку або пластину по одній великій краплі (0,1 мл) під відповідними позначками: «анти–А» або «анти–В». Поряд з краплями антитіл наносять досліджувану кров по одній краплі (0,01 мл).

Для цього, після обробки антисептиком, проколюють скарифікатором безіменний палець лівої руки обстежуваного. Першу краплю крові протирають ваткою. Наступні краплі крові знімають різними кутами стерильного предметного скельця (рис. 1).

Рис. 1. Після обробки антисептиком, проколюють скарифікатором безіменний палець лівої руки обстежуваного. Першу краплю крові протирають ваткою. Наступні краплі крові знімають різними кутами стерильного предметного скельця (авторське виконання).

Краплі крові обстежуваного наносять поряд з краплями цоліклонів анти–А і анти–Б, заздалегідь нанесеними на предметне скло. Співвідношення між цоліклонами і кров’ю 2:1. Кров і відповідний цоліклон змішують між собою (рис. 2).

Рис. 2. Змішування реагентів і крові обстежуваного (авторське виконання).

Після змішування реагентів і крові спостерігають за реакцією аглютинації упродовж 2,5 хв (рис. 3).

Рис. 3. Після змішування реагентів і крові спостерігають за реакцією аглютинації упродовж 2,5 хвилин. При наявності аглютинації додають краплю розчину натрію хлориду.

Оцінку результатів реакції аглютинації з моноклональними антитілами анти–А і анти–В подано в таблиці 2.

Таблиця 2.

Оцінка результатів визначення групи крові (еритроцитів) за допомогою моноклональних антитіл

Аглютингації немає ні з моноклональними антитілами анти–А, ні з анти–В. Отже: обстежувані еритроцити не мають антигенів А і В, і кров належить до групи 0 (І).

Аглютинація спостерігається тільки з моноклональними антитілами анти–А. Отже, такі еритроцити мають тільки антиген А, і кров належить до групи А (ІІ).

Аглютинація спостерігається тільки з моноклональними антитілами анти–В. Отже, обстежувані еритроцити мають тільки антиген В, і кров належить до групи В (ІІІ).

Аглютинація спостерігається як з моноклональними антитілами анти–А, так і з моноклональними антитілами анти–В. Отже, обстежувані еритроцити мають обидва антигени (А і В), і кров належить до групи АВ (IV).

З метою виключення аутоаглютинації, яка може спостерігатись у деяких хворих (мієломна хвороба, опікова хвороба), а також в пуповинній крові новонароджених, у випадку встановлення групи крові АВ (IV) необхідно провести контрольне дослідження: одну краплю (0,1 мл) ізотонічного розчину натрію хлориду змішати з маленькою краплею (0,01 мл) досліджуваної крові. Реакція аглютинації повинна бути відсутня.