Розробка проекту з підвищення прибутковості підприємства

Прибутковість підприємства є одним із найважливіших показників його діяльності, адже практично всі комерційні підприємства створюються з метою отримання прибутку. У разі, якщо підприємство отримує чистий прибуток, у нього з`являється додатковий ресурс для інвестицій у власну діяльність, оновлення основних засобів, розширення виробництва, виплат дивідендів, а відтак воно стає більш привабливим для інвестицій. Держава у такому випадку отримує додаткові надходження у бюджет у вигляді податків та зростання кількості зайнятого населення.

Отже, проаналізувавши у попередньому розділі прибутковість Торгового центру №9, а саме показники рентабельності та прибутку, можна сказати, що підприємство є досить прибутковим, але воно має також і негативні сторони, що впливають на рівень його прибутковості.

До таких негативних сторін можна віднести:

- підвищення тарифів на воду, газ та світло. Це призводить до збільшення витрат на оплату комунальних послуг;

- збільшення собівартості реалізованої продукції;

- скорочення попиту на товари;

- нестабільність цін;

- зменшення доходів споживачів;

- інфляція;

- збільшення податку на прибуток;

- неефективна маркетингова діяльність.

На основі аналізу теоретичних основ підвищення прибутковості діяльності підприємства, попередньо проведеного комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства Торговий центр №9 визначимо основні напрями підвищення прибутковості діяльності підприємства. Варто зазначити, що для кожного окремо взятого підприємства кількість факторів, які можуть бути використаними з метою підвищення прибутковості діяльності підприємства буде різною і залежатиме від конкретних умов та особливостей його роботи, компетенції менеджменту та робочого персоналу.

Отже, резервами збільшення (факторами підвищення) прибутковості для підприємства можуть бути:

1) Фактори, що пов’язані з реалізацією продукції:

- підвищення ефективності діяльності підприємства по збуту продукції. Перш за все, необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скороченню усіх видів запасів, досягненню максимально швидкого просування товару до споживача.

- здійснення ефективної цінової політики, диференційованої по відношенню до окремих категорій покупців;

- удосконалення рекламної діяльності, підвищення ефективності окремих рекламних заходів;

- підвищення ціни реалізації за умови підвищення якості продукції;

2) Фактори, що пов’язані з використанням виробничого устаткування, матеріалів, та основних засобів:

- скорочення витрат за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, раціонального використання обладнання, матеріалів, палива, електроенергії;

- застосування найсучасніших механізованих і автоматизованих засобів для роботи;

- звільнення від зайвого і невстановленого устаткування, продавши або здавши його в оренду;

- впровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці;

3) Фактори, пов’язані з використанням трудових ресурсів:

- проведення масштабної і ефективної політики у сфері підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу;

- здійснення заходів, спрямованих на поліпшення робочого клімату в колективі;

4) Фактори, що пов’язані з веденням інноваційної діяльності:

- здійснення заходів щодо удосконалення реклами;

- запровадження інновацій в управління персоналом;

- відкриття інтернет-магазинів;

- запровадження кас самообслуговування.

Отже, кількість факторів, які можуть позитивно вплинути на прибутковість діяльності підприємства є досить значною. Підприємство повинне використовувати як наявні на підприємстві внутрішні можливості підвищення ефективності роботи, так і пристосовуватись до зовнішніх впливів та використовувати їх для підвищення результуючого показника роботи.

Внутрішніми факторами підвищення прибутковості є організаційно-управлінські чинники, матеріально-технічні чинники, фінансові чинники, кадрові чинники.

До зовнішніх чинників відносяться адміністративні, зовнішньоекономічні, ринкові чинники.

Ефективне управління факторами та їх поєднання в продуманій стратегії дозволить максимізувати рівень прибутковості діяльності підприємства.

Для реалізації проекту по підвищенню прибутковості діяльності Торгового центру №9, було обрано проект, щодо реалізації продукції через Інтернет – магазин, адже це є альтернативним способом просування своєї продукції для малих підприємств з використання Інтернет - мережі, за допомогою якої виникає можливість не маючи її використовувати великі виставочні площі, пропонувати потенційним споживачам великий обсяг продукції, оскільки простори Інтернет - магазину не обмежені на відмінну від офлайн - магазинів.

Отже, за допомогою Інтернет - продажів підприємство зможе не тільки підвищити обсяги продажів, охопити нові сегменти покупців, збільшити більший географічний обхват ринку, а й використати такий сайт як один із ефективних способів рекламування своєї діяльності, тобто одночасно Інтернет - магазин буде виступати як інструмент збутової політики та політики просування.

Також в онлайн - магазині є можливість розмістити велику кількість асортименту і при цьому не витрачати значних коштів на аренду великого приміщення.

Основною ідеєю (концепцією) інноваційного проекту є застосування сучасної Інтерент-технології реалізації продукції, що дасть можливість у майбутньому значно розширити ринок підприємства, збільшити прибутки та наростити його ресурсно-майновий потенціал.

Інтернет-технології дозволяють взаємодіяти, відокремлювати й налагоджувати взаємовідносини з покупцями на новому рівні, що розвиває маркетинг в Інтернет. Інтерактивний маркетинг (Інтернет-маркетинг, on-line маркетинг) передбачає електронний, за участю комп’ютера, зв’язок між покупцем і продавцем, за якої споживач може контролювати обсяг і якість інформації отриманої від продавця.

За даними дослідження Gf Ukraine, кількість користувачів Інтернет у великих містах України (з населенням більше 50 тис.) становить 6,637 млн чоловік. Це відповідає рівню проникнення в 41%.

Найбільш активна є молода аудиторія - 68% людей віком від 14 до 24 років користуються Інтернетом. У групі до 40 років даний показник становить близько 50%. При цьому 87% використовують доступ до Мережі як мінімум раз на тиждень, що становить 5,781 млн чоловік.

Що стосується потенційної аудиторії, ті 12% з 59% що не використовують Інтернет, планують почати це робити в найближчі 6 місяців. Якщо їхні наміри здійсняться, то приріст складе 1,9 млн чоловік. Причому знову ж найбільш активна в цьому питанні молодь - близько 40% респондентів віком до 25 років припускають підключитися до Мережі найближчим часом.

В українському Інтернет-просторі нараховується близько 1,5 тисячі магазинів.

При розробці сайту Торгового центру №9, що виконуватиме функції Інтернет-магазину, агенція обов’язково має враховувати ряд факторів, що впливають на здійснення покупки. Серед них найголовніший - психологічний.

Відвідуючи Інтернет-магазин, покупець завжди має перебороти кілька психологічних бар’єрів. Найголовнішим з них є такий, що клієнт, обравши товар по каталогу, не може особисто оцінити його якість. Оскільки, в реальному житті покупці можуть перевірити його наявність, оглянути і випробувати в дії. При цьому, вагомим є особисте спілкування з продавцем і його реакція в процесі діалогу, що впливає в кінцевому рахунку на рівень довіри до даного підприємства. Тому, Інтернет-покупці мають деякі побоювання стосовно покупки через мережу Інтернет.

Одним з напрямів підвищення рівня довіри покупців до віртуального підприємства є досягнення максимальної поінформованості клієнтів про товари і послуги, що пропонуються. Наступний, створення відкритості і принципової присутність продавця (наприклад, зв’язок з ним по телефону). Найкращий варіант - це наявність офісу, куди може звернутися будь-який покупець у разі виникнення проблем. Саме факт наявності офісуТоргового центру №9, буде підвищувати рівень довіри до Інтерент-магазину, де планується здійснення купівлі. Третій напрям - це створення сприятливих умов для спілкування і обміну інформацією між покупцями, шляхом створення форумів та інших варіантів для відкритого спілкування в мережі Інтернет.

І останнє, на що потрібно, на нашу думку, звернути увагу, це на створення позитивного іміджу організації, що важливо не тільки в Інтернет-торгівлі, а і для традиційних форм продажу товарів та надання послуг, без застосування Інтернет-технологій.

Сучасним розвитком технології маркетингу, є також мобільній маркетинг. Під мобільним маркетингом (mobile marketing, m-marketing) сьогодні розуміють сукупність заходів по просуванню товарів і послуг із використанням різноманітних сучасних форматів і технологій передачі інформації в мережах мобільного зв’язку (текстової інформації (SMS), голосової інформації (IVR), графічної інформації (EMS, SmartMessaging), фото- і відеоінформації (MMS), а також технологій неголосових інтерактивних комунікацій (WAP, Java) та інше.

Ідея мобільного маркетингу погоджена величезною кількістю користувачів мобільних пристроїв. За даними Advanced Communications & Media, на початок 2008 року активних користувачів мобільного зв’язку в Україні було близько 55,6 млн. Для порівняння: кількість абонентів фіксованого зв’язку в Україні становить близько 12 млн. Проникнення мобільного зв’язку - майже 120%.

Мобільний телефон є ідеальним засобом прямих комунікацій зі споживачем. Його переваги: пряма взаємодія, широта охоплення, швидкість та інтерактивність, невелика вартість, яскраве нове рішення, яке сприяє збільшенню інтересу споживача до торговельних марок Торгового центру №9. За допомогою технологій мобільного зв’язку вирішуються такі маркетингові завдання: просування товарів та послуг, стимулювання продажів (акції підтвердження покупки, розіграші призів, промо-ігри, бонуси, комплексні програми розвитку лояльності споживачів (інформаційна підтримка клієнтів, створення спільнот споживачів, опитування, спеціальні пропозиції), створення орендованих інформаційних і розважальних сервісів для абонентів мобільного зв’язку.

Із відомих брендів, які включили мобільний маркетинг у свій інструментарій, можна назвати такі: Procter&Gamble, Masterfoods (Mars, Snickers, Twix), Reebok, Novartis, Nike, KitKat, Cadbury, McDonalds, Audi, Ford, Nokia, Coca-Сola.

Швидкими темпами формується новий мобільний медіа-простір (Mobile media) і в Україні. Один із найпоширеніших видів мобільного маркетингу - розсилання рекламних SMS, поступово беруть на озброєння і українські компанії. Це пов’язано з простотою і популярністю послуги. За оцінками експертів, послугу SMS активно використовують 60-70% абонентів. За допомогою SMS користувачі беруть участь у голосуваннях, вікторинах та інших заходах, які проводяться для просування бренду. SMS-маркетинг активно використовується разом з іншими каналами комунікації. За даними маркетингового дослідження ефективності каналів інтерактивної реклами Київського міжнародного інституту соціології, SMS-реєстрацію у рекламних акціях (розіграші призів і т. ін.) вважають зручною для себе 20% всієї потенційної для мобільного маркетингу аудиторії (міські жителі у віці 18-55 років). Близько 60% із цієї групи людей не проти отримувати рекламні повідомлення на свій мобільний телефон, причому майже 90% такі повідомлення читають. Більшість опитуваних (57%) вважають, що справедливою ціною за SMS-реєстрацію для участі у рекламних акціях продуктів харчування і побутової хімії є плата в розмірі вартості SMS (30-37 коп.).

Крім SMS, більшість респондентів використовує технологію MMS, яка дозволяє відсилати не тільки текст, але й зображення. Серед призів вартістю до 5 грн найкращими нагородами серед опитаних були визнані: код поповнення рахунку - 32%, знижка на товар чи послугу - 26%, сувенір - 24%, мобільний контент (мелодія чи заставка для мобільного) - 9%.

Практично всі мобільні оператори в Україні розсилають MMS-листівки своїм абонентам з поздоровленнями до свят. Компанія Beeline проводила серед користувачів конкурс на краще фото в стилі Beeline, яке через MMS потрібно було відправити провайдеру і таким чином стати учасником призового розіграшу. Набирають популярність рекламні і промо-компанії, які базуються на WAP і мобільному Інтернет-доступі.

Технологія покупки в Інтернет-Магазині загалом така: через мережу Інтернет покупець за допомогою браузера заходить на web-сайт Інтернет магазина. Web-сайт містить електронну вітрину, на якій представлені каталог товарів (з можливістю пошуку) і необхідні інтерфейсні елементи для введення реєстраційної інформації, формування замовлення, проведення платежів через Інтернет, оформлення доставки, одержання інформації про компанію-продавця й on-line допомоги.

Реєстрація покупця провадиться або при оформленні замовлення, або при вході у магазин. Після вибору товару покупцю потрібно заповнити форму, у якій вказується, яким чином буде здійснені оплата й доставка. Для захисту персональної інформації взаємодія повинна здійснюватися по захищеному каналу. По закінченні формування замовлення й реєстрації вся зібрана інформація про покупця надходить із електронної вітрини в торговельну систему Інтернет-магазина. У торговельній системі здійснюється перевірка наявності викликаного товару на складі, ініціюється запит до платіжної системи. При відсутності товару на складі направляється запит постачальникові, а покупцеві повідомляється про час затримки.

У тому випадку, якщо оплата здійснюється при передачі товару покупцеві (кур'єром або накладним платежем), необхідне підтвердження факту замовлення. Найчастіше це відбувається за допомогою електронної пошти або по телефону.

При можливості оплати через Інтернет, підключається платіжна система. Після повідомлення про проведення on-line платежу торговельною системою формується замовлення для служби доставки. Після цього менеджером здійснюється перевірка факту кожного замовлення.

У загальному випадку технічну сторону будь-якого Інтернет-магазину можна розглядати як сукупність електронної вітрини й торговельної системи.

Електронна вітрина призначена для виконання наступних завдань:

• надання інтерфейсу до бази даних товарів;

• робота з електронним "кошиком" або "візком" покупця;

• реєстрація покупців;

• оформлення замовлень із вибором методу оплати й доставки;

• надання on-line допомоги покупцеві;

• збір маркетингової інформації;

• забезпечення безпеки особистої інформації покупців;

• автоматична передача інформації в торговельну систему.

Вітрина електронного магазина розташовується на Інтернет-сервері і являє собою web-сайт із активним змістом.

Основа вітрини електронного магазину - каталог товарів із вказівкою цін, що може бути структурований різними способами (по категоріях товарів, по виробниках), містити повну інформацію про характеристики кожного товару й навіть його зображення. Вибравши товар, що сподобався, користувач поміщає його в "кошик" або "візок". "Кошик" являє собою деяке наближення кошика в реальному універсамі, тобто список продуктів, які оплачуються й доставляються разом, одним пакетом (що дозволяє знизити витрати на доставку). У будь-який момент до остаточного оформлення замовлення покупець може відредагувати вміст кошика й кількість товарів кожного виду.

Процес реєстрації може ініціюватися системою до або після вибору товарів з каталогу. Обидва способи мають свої переваги. Введення реєстраційних даних після вибору товарів дозволяє покупцеві заощадити час у тому випадку, якщо він не прийняв рішення що-небудь купити в цьому електронному магазині. Спосіб, при якому уведення даних провадиться на самому початку, вигідний продавцеві тим, що дозволяє легко відслідковувати переваги конкретного покупця при повторному відвідуванні магазина й, з огляду на них, підвищувати якість обслуговування (наприклад, виводиться відразу та частина каталогу, що раніше зацікавила клієнта). Існує й компромісний варіант, коли, уведення реєстраційної інформації відбувається після вибору товару, а в кеші браузера покупця зберігається файл Cookies, що використовується при наступному підключенні й передають інформацію на сервер Інтернет-магазину. При цьому може знижуватися ступінь захищеності персональної інформації (зокрема, інформації про переваги) покупця.

Найчастіше електронна вітрина і є властиво Інтернет-магазином, а друга важлива частина, електронна торговельна система, просто відсутній. Всі запити покупців надходять не в автоматизовану систему обробки замовлень, а до менеджерів з продажів. Далі бізнес-процеси електронного магазина повністю повторюють бізнес-процеси підприємства роздрібної торгівлі. Таким чином, Інтернет-вітрина є інструментом залучення покупця, інтерфейсом для взаємодії з ним і проведення маркетингових заходів.

Автоматизація торгівлі стає вигідною тільки з ростом масштабів бізнесу. Доти, поки кілька людей без особливих зусиль справляються з ручною обробкою замовлень покупців, особливо якщо ціна кожного окремого замовлення відносно низька або кількість покупців невелика, найпростіше організувати Інтернет-магазин саме в такий спосіб. Але для фірм, що проводять сотні транзакцій у день і орієнтованих на бізнес в Інтернет це рішення неприйнятно.