Режими адресації пам’яті

Як при використанні операнда у пам’яті задати ту чарунку пам’яті з якою ви бажаєте працювати? Очевидна відповідь полягає в тому, щоб привласнити потрібній змінній у пам’яті ім’я, як ми це робили у останньому розділі. За допомогою, наприклад, наступних операторів ви можете вирахувати змінну пам’яті Debts (борги) зі змінної пам’яті Assets (майно):

Assets DW?

Debts DW?

..

mov ax,[Debts]

sub [Assets],ax

В дійсності мова Асемблера забезпечує декілька різних способів адресації до рядків символів, масивів та буферів даних.

Найбільш простіший спосіб полягає в тому, щоб зчитати дев’ятий по рахунку символ строки CharString:

CharString DB ‘ABCDEFGHIJKLM’

.

.

mov ax,@Data

mov ds,ax

mov al,[CharString+8]

В даному випадку це теж саме, що:

mov al,[100+8]

так як CharString починається зі зміщенням 100. Все, що замкнено у квадратні дужки, інтерпретується Турбо Асемблером, як адреса, тому зміщення Charstring та 8 складаються та використовується в якості адреси пам’яті. Інструкція приймає вигляд:

mov al,[108]

Такий тип адресації, коли чарунка пам’яті створюється її ім’ям, плюс деяка константа, зветься безпосередньою (прямою) адресацією. Хоча безпосередня адресація – це добрий метод, вона не відрізняється достатньою гнучкістю, тому що звернення виконується кожний раз в одній й тій же адресі пам’яті. Тому давайте роздивимось другий, більш гнучкий шлях адресації пам’яті.

Розглянемо наступний фрагмент програми, де у регістр AL також завантажується дев’ятий символ CharString:

mov bx, OFFSET CharString+8

mov al,[bx]

У даному прикладі для посилання на дев’ятий символ використовується регістр bx. Перша інструкція завантажує у регістр bx зміщення CharString (згадайте про те, що операція OFFSET повертає зміщення мітки у пам’яті), плюс 8. (Обчислення OFFSET та складання для цього виразу виконується Турбо Асемблером підчас асемблювання.) Друга інструкція визначає, що AL потрібно скласти зі змістом по зміщенню в пам’яті, на яке вказує регістр BX

mov AL,[108]

Квадратні дужки вказують, що в якості операнда – джерела повинна бути використовуватися чарунка, на яку вказує регістр BX, а не сам регістр BX. Не забувайте вказувати квадратні дужки при використанні BX в якості показника пам’яті. Наприклад:

mov ax,[bx]; завантажити AX з чарунки пам’яті,

; на яку вказує BX

та

mov ax,bx; завантажити у AX зміст

; регістра BX

це дві цілком різні інструкції.

BX – це не єдиний регістр, котрий можна використовувати для посилання на пам’ять. Допускається також використовувати разом з необов’язковим значенням-константою або міткою регістри BP, SI та DI. Загальний вигляд операндів у пам’яті виглядає наступним чином:

[базовий регістр + індексний регістр + зміщення],

де базовий регістр – це BX, індексний регістр – це SI чи DI, а зміщення – будь-яка 16-бітова константа, включно мітки та вирази. Кожний раз, коли виконується інструкція, яка використовує операнд в пам’яті, процесором 8086 ці три компоненти складаються. Кожна з трьох частин операнда у пам’яті є необов’язковою, хоча (це очевидно) ви повинні використовувати один з трьох елементів, інакше ви не отримаєте адресу у пам’яті. Ось як елементи операнда у пам’яті виглядають у іншому форматі:

BX SI

чи+ чи +Зміщення

BP DI

(база) (індекс)

Існують 16 способів завдання адреси у пам’яті:

[зміщення] [bp+зміщення]

[bx] [bx+зміщення]

[si] [si+зміщення]

[di] [di+зміщення]

[bx+si] [bx+si+зміщення]

[bx+di] [bx+di+зміщення]

[bp+si] [bp+si+зміщення]

[bp+di] [bp+di+зміщення]

Де зміщення – це те що можна привести до 16-бітового постійного значення.

Може здаватися, що 16 режимів адресації – це дуже багато, але якщо ще раз подивитесь на цей список, то побачите, що усі режими адресації отримують всього з декількох елементів, які комбінуються різними шляхами. Ось ще декілька способів, за допомогою яких можна, використовуючи різні режими адресації, завантажити дев’ятий символ рядка CharString у регістр AL.

CharString DB ‘ABCDEFGHIJKLM’,0

mov ax,@Data

mov ds,ax

mov si,OFFSET CharString+8

mov al,[si]

mov bx,8

mov al,[CharString+bx]

mov bx,OFFSET CharString

mov al,[bx+8]

mov si,8

mov al,[CharString+si]

mov bx,OFFSET CharString

mov di,8

mov al,[bx+di]

mov si, OFFSET CharString

mov bx,8

mov al,[si+bx]

mov bx,OFFSET CharString

mov si,7

mov al,[bx+si+1]

mov bx,3

mov si,5

mov al,[bx+CharString+si]

Усі ці інструкції посилаються на одну й ту ж чарунку пам’яті [CharString]+8.

У даному прикладі можна знайти декілька цікавих моментів. По-перше, повинні розуміти, що знак плюс (+), який використовується всередині квадратних дужок, має спеціальне значення.