Узагальнення даних поточного обліку

Відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку здійснюється через запис їх у відповідні регістри синтетичного та аналітичного обліку. Оскільки у звітному періоді здійснюється велика кількість операцій,

виникає необхідність їх додаткового узагальнення. Схема спрощеної технології бухгалтерського узагальнення поточних даних наведена на рисунку 5.1.

Журнал

господарських

операцій

Рисунок 5.1 – Бухгалтерське узагальнення поточних даних

Для підведення підсумків фінансово-господарської діяльності, а також для перевірки правильності реєстрації господарських операцій на рахунках і для складання балансу в звітному періоді застосовується особливий прийом – складання оборотних відомостей.

Оборотні відомості складають окремо за рахунками синтетичного та аналітичного обліку.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками являє собою зведення оборотів і залишків за рахунками за певний період.

Оборотна відомість включає назву (шифр) рахунків, залишки на початок звітного періоду, обороти за дебетом і кредитом за звітний період (місяць) і

залишки на кінець звітного періоду.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками наведена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Оборотна відомість за _________________20__ р., грн.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками використовується:

1) для складання балансу на майбутню звітну дату;

2) для контролю правильності записів на синтетичних рахунках.

Контрольне значення оборотної відомості складається в перевірці рівності трьох підсумків:

1) підсумки залишків за всіма рахунками на початок звітного періоду за дебетом і кредитом рівні: С_П^Д = С_П^К;

2) підсумки оборотів за всіма рахунками за звітний період за дебетом і кредитом рівні: ОД = ОК;

3) підсумки залишків за всіма рахунками на кінець звітного періоду за

дебетом і кредитом рівні: С_К^Д = С_К^К.

Нерівність одного з підсумків свідчить про технічні помилки у відображенні господарських операцій на рахунках.

Крім того, підсумок сальдо початкового оборотної відомості (гр. 2, 3)

може звірятися з підсумком балансу на початок звітного періоду.

Підсумок оборотів за звітний період (гр. 4, 5) звіряють з підсумком журналу реєстрації господарських операцій.

На підставі значень сальдо кінцевого (гр. 6, 7) складають баланс і звіряють його підсумки з підсумками сальдо кінцевого оборотної відомості.

Отже, Оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів. Оборотна відомість дає можливість більш точно оцінити фінансово-господарську діяльність підприємства у порівнянні з балансом.

В окрему групу виділяються шахові оборотні відомості, що можуть бути рекомендовані у випадку невеликої кількості господарських операцій.

Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки. Всі рахунки в ній записуються двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі і горизонталі, за дебетом і кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

Оборотні відомості, складені за даними аналітичних рахунків,

називаються оборотними відомостями за аналітичними рахунками.

Такі оборотні відомості складаються в кількісно-сумовому або сумовому виразі з метою деталізації інформації в розрізі синтетичного рахунка.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками бувають двох видів:

1) Оборотні відомості за товарно-матеріальними рахунками (у кількісно-

сумовому виразі); 2) Оборотні відомості за рахунками розрахунків і джерел засобів (у

грошовому виразі).

Питання для самоконтролю:

1) Визначення балансу за стандартами обліку.

2) Характеристика складових частин балансу.

3) Стаття бухгалтерського балансу, її ознаки.

4) Групування статей в активі балансу за розділами.

5) Групування статей в пасиві балансу за розділами.

6) Чим пояснюється рівність підсумків валюти балансу активу і пасиву?

7) В чому полягає суть подвійного характеру відображення об’єктів обліку в балансі?

8) Господарські операції першого типу, їх вплив на зміни у балансі.

9) Господарські операції другого типу, їх вплив на зміни у балансі.

10) Господарські операції третього типу, їх вплив на зміни у балансі.

11) Господарські операції четвертого типу, їх вплив на зміни у балансі.

ТЕМА 6. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

6.1 Загальна характеристика Плану рахунків

6.2 Зміст та призначення класів рахунків бухгалтерського обліку

6.3 Класифікація рахунків за економічним змістом

6.4 Класифікація рахунків за призначенням і структурою

Загальна характеристика Плану рахунків

План рахунків –систематизований перелік рахунків і субрахунківбухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства,

необхідної користувачам для прийняття рішень.

План рахунків бухгалтерського обліку затверджений Наказом МФУ №291 від 30.11.99 р. (зі змінами і доповненнями) у складі „Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,

зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій”.

Методологічною основою діючого в Україні Плану рахунків є:

- загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку та якісні характеристики фінансової звітності;

- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності та національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

- Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

В Україні застосовується чотири Плани рахунків бухгалтерського обліку:

- для підприємств і організацій;

- для бюджетних установ;

- для комерційних банків України;

- План рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України.

Застосування Плану рахунків для ведення бухгалтерського обліку обов'язкове для всіх підприємств.

План рахунків зорієнтований на потреби складання фінансової звітності.

З цієї позиції План рахунків підприємств і організацій можна розглядати як сукупність бухгалтерських модулів, зокрема:

1) балансовий модуль (для складання форми №1 „Баланс”);

2) модуль доходів, витрат і результатів (для складання форми №2 „Звіт про фінансові результати”);

3) позабалансовий модуль (для відображення інформації у формі №5 „Примітки до фінансової звітності”).

Рахунки, на яких обліковуються однорідні види активів, капіталу або зобов'язань, об'єднані в планах рахунків у класи. Усього План рахунків містить

10 класів: з 1-го по 9-й і нульовий класи.

Перший модуль включає балансові рахунки класів1,2,3,що призначенідля відображення господарських засобів (актив балансу) та балансові рахунки класів 4,5,6 для відображення джерел господарських засобів (пасив балансу);

Другий модуль включає рахунки класів7,8,9.Призначенням цих рахунківє накопичення інформації протягом року про формування доходів і витрат для складання форми №2 „Звіт про фінансові результати”.

Третій модуль включає позабалансові рахунки нульового класу.

Кодування (шифр) рахунків здійснено за десятковою системою: 1-ша цифра – клас рахунку; 2-га цифра – номер рахунку; 3-тя цифра – номер субрахунку.

Діючий План рахунків розрахований на 99 рахунків першого порядку, а

кожний рахунок може вмістити до 9-ти субрахунків.

Отже, План рахунків призначений:

- для задоволення потреб внутрішніх та зовнішніх користувачів;

- для ідентифікації рахунків з показниками фінансової звітності;

- для накопичення та узагальнення інформації окремих рахунків.