Синтетичні та аналітичні рахунки, їхній взаємозв'язок

Інформаційна система бухгалтерського обліку складається з двох рівнів – горизонтального і вертикального.

Горизонтальні зв'язки здійснюються через кореспонденцію рахунків,щовідображаються методом подвійного запису.

Вертикальні зв'язки характеризуються підпорядкуванням інформаційнихрівнів синтетичного та аналітичного обліку, тобто синтетичних і аналітичних рахунків:

І рівень –Синтетичні рахунки І порядку;

ІІ рівень –Субрахунки(синтетичні рахунки ІІ порядку);

ІІІ рівень –Аналітичні рахунки.

Синтетичні рахунки –бухгалтерські рахунки,на яких облікгосподарської діяльності ведеться узагальнено. Термін «синтетичний» походить від латинської та означає об’єднання в одне ціле окремих елементів.

Узагальнення здійснюється за однорідними групами господарських засобів, джерел їхнього формування і господарських процесів у грошовому вимірнику.

Синтетичні рахунки дозволяють аналізувати стан справ підприємства в цілому. Облік, здійснюваний на синтетичних рахунках, називається

синтетичним. Його дані використовуються при складанні форм фінансовоїзвітності.

Для управління діяльністю підприємства інформація узагальнюється не тільки на синтетичних рахунках першого порядку, але й на субрахунках, що введені для більшої дієвості обліку і його контрольних функцій.

Субрахунки застосовуються для додаткового угруповання в серединісинтетичного рахунку. Кількість субрахунків регламентована Планом рахунків,

але підприємства в разі потреби можуть відкривати додаткові субрахунки.

Відмітні ознаки синтетичних рахунків наступні:

1) двохцифровий або трьохцифровий код;

2) узагальнення інформації (на синтетичних рахунках) за економічно однорідними видами майна або джерелами його утворення;

3) поточний облік і узагальнення даних наприкінці звітного періоду здійснюється тільки у грошовому вимірнику.

Аналітичні рахунки використовуються для одержання більш детальноїінформації про об'єкти, що обліковуються на синтетичних рахунках.

Аналітичний облік являє собою деталізацію синтетичного обліку зметою одержання більшого обсягу інформації для оперативного управління підприємством, контролю і аналізу його господарської діяльності. Термін

«аналітичний» походить від латинської та означає розкладання цілого на окремі складові (елементи).

Наприклад, до синтетичного рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відкриваються аналітичні рахунки за прізвищами працівників. До синтетичного рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відкриваються аналітичні рахунки за кожним постачальником-підприємством.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках.

Підпорядкування рівнів синтетичного та аналітичного обліку наочно видно з наступного прикладу:

Перший рівень –рахунок20 «Виробничі запаси»,синтетичний рахунок І-

го порядку;

Другий рівень –субрахунок203 «Паливо»,синтетичний рахунок ІІ-го

порядку;

Третій рівень –аналітичні рахунки до субрахунку203за видами палива:

Ознаками аналітичного обліку є:

1) трьохцифровий код субрахунків, що поєднують за підгрупами потрібну кількість аналітичних рахунків;

2) використання типових і спеціальних регістрів аналітичного обліку;

3) ведення обліку в натуральних і грошових одиницях.

Між синтетичним і аналітичним обліком існує постійний взаємозв'язок,

який виражається наступним:

- на рахунках синтетичного та аналітичного обліку сальдо розміщене з однієї і тієї ж сторони рахунку;

- якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки;

- кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують

загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках – частковими сумами; - сума залишків і оборотів на всіх аналітичних рахунках повинна

дорівнювати залишку та оборотам відповідного синтетичного рахунку.

Субрахунки при цьому виступають сполучною ланкою між аналітичними і синтетичними рахунками. Вони показують, в якій послідовності необхідно відкривати аналітичні рахунки. Тобто, субрахунки є засобом групування аналітичних рахунків.