Складання проекту землеустрою

Фахівці землевпорядних організацій розробляють і обґрунтовують проектні рішення на основі спеціальних нормативних докумен­тів із землеустрою.

Проектна документація складається з графічної частини (проектного плану й інших креслень), текстової частини, що містить пояс­нювальну записку, техніко-економічне обґрунтування, правові документи, перелік обмежень у використанні земель і земельних сервітутів, експлікації земель.

Зміст проекту залежить від його виду і форми землеустрою. Ступінь складності розв'язуваних завдань у проекті територіального чи внутрішньогосподарського землеустрою також різний.

Кожен проект територіального землеустрою, незалежно від його виду, визначає:

- місце розташування меж об'єктів землеустрою, у тому числі частин об'єктів землеустрою, обмежених у використанні;

- можливості використання земель з урахуванням площі земельної ділянки, цільового призначення, дозволеного використання земель і розміщених на них об'єктів інженерної, транспортної і соці­альної інфраструктури;

- площі об'єктів землеустрою і (або) їхніх частин, обмежених у використанні;

- інші економічні та якісні характеристики земель, які викорис­товують для розрахунку нормативної грошової оцінки земель, вста­новлення земельного податку, орендної плати за землю, внесення змін у правовстановлюючі документи;

- економічні показники, які застосовують у процесі здійснення проектів (втрати і витрати, упущена вигода тощо).

Проект територіального землеустрою має відповідати екологіч­ним вимогам, правовим нормам і бути економічно обґрунтованим.

Розглядають і затверджують проект у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Його погоджують з органами, які здійснюють різні види контролю залежно від виду розв'язуваних землевпорядних завдань (земельних ресурсів, природоохоронних), органами містобудування і архітектури та охорони культурної спад­щини.

3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)

Переносять проект у натуру відповідно до технічних вимог та ін­струкцій з виконання відповідних робіт, що діють у системі органів виконавчої влади з управління земельними ресурсами.

Перенесення проекту в натуру (відведення земельної ділянки) по­лягає в технічно точному прокладанні на місцевості проектних меж землеволодінь і землекористувань та закріпленні їх межовими знаками.

Проект переносять у натуру на основі робочого (розбивного) креслення, на якому показують гра­фічно з написами всі еле­менти, необхідні для дій у польових умовах: ситуа­цію для орієнтування на місцевості; геодезичні дані для вимірювання кутів і довжин ліній; напрямок ходу (стрілками); місця установлення межових знаків.