Сутність та особливості функціонування фондових бірж

Фондова біржа - це організований ринок для торгівлі стандартними фінансовими інструментами. Вона створюється професійними учасниками фондового ринку для взаємних оптових операцій.

Ознаки класичної фондової біржі:

1) це централізований ринок, з фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торговельної площадки;

2) На даному ринку існує процедура відбору найкращих цінних паперів, що відповідають певним вимогам;

3) Існування процедури відбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;

4) Наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;

5) Централізація реєстрації угод і розрахунків по ним;

6) Встановлення офіційних (біржових) котирувань;

7) Нагляд за членами біржі (із позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Функції фондової біржі:

1) Створення постійно діючого ринку;

2) Визначення цін;

3) Поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціна та умови обігу;

4) Підтримання професіоналізму торгових і фінансових посередників;

5) Вироблення правил;

6) Індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

Основна роль фондової біржі полягає в обслуговуванні руху грошових капіталів, що опосередковує розподіл і перерозподіл національного доходу як в цілому в народному господарстві, так і між соціальними групами, галузями і сферами економіки.

Фондова біржа виконує мобілізацію і концентрацію тимчасово вільних грошових накопичень і заощаджень шляхом продажу цінних паперів біржовим посередникам на первинному і вторинному фондових ринках, кредитування та фінансування держави і приватного сектора шляхом придбання їхніх цінних паперів на первинному ринку і перепродажу на вторинному, а також кредитування та фінансування біржових спекулянтів шляхом здійснення угод на вторинному ринку, концентрацію операцій з цінними паперами, встановлення на них цін, що відображають рівень і співвідношення попиту і пропозиції. Під первинним ринком фахівці розуміють ринок, на якому відбувається продаж вперше випущених паперів (або нових партій таких паперів), а під вторинним ринок, на якому ведеться торгівля вже звертаються паперами.

Членами біржі можуть бути фізичні та юридичні особи. До числа перших відносяться індивідуальні торговці цінними паперами (фахівці з фінансових і інвестиційних питань, що задовольняють кваліфікаційним вимогам біржі). Юридичні особи представлені на біржі спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами, до складу яких входять насамперед вузькоспеціалізовані біржові фірми (брокерські фірми та інвестиційні банки), а також універсальні комерційні банки. Всі операції на біржі здійснюються через її членів.

Члени фондової біржі поділяються на дві категорії. Одну з них становлять брокери (біржові маклери) - посередники при укладанні угод між покупцем і продавцями цінних паперів, валют та інших фінансових активів, які отримують за посередництво певну винагороду (комісійні, або куртаж, відповідно до встановленого відсотком). Ставка комісійних винагород біржовиків будується в залежності від обсягу угоди. Брокери призначаються біржовим комітетом. Здійснюючи посередницькі операції з цінними паперами, брокери діють за дорученням і за рахунок клієнтів. У деяких випадках вони можуть здійснювати операції за свій рахунок. В даний час основну частину посередницьких операцій здійснюють великі брокерські фірми з широкою мережею філій і мають тісні зв'язки з банками.

Іншу групу членів фондової біржі становлять дилери (джоббери, фахівці) - окремі особи або фірми, банки, що займаються купівлею-продажем цінних паперів. Вони діють від свого імені і за свій рахунок. Дилери можуть укладати угоди тільки між собою і з брокерами. Посередницькими операціями дилери не займаються і, як правило, не мають право укладати угоди безпосередньо з клієнтурою. Прибуток дилерів формується за рахунок різниці між курсом продавця і курсом покупця, а також за рахунок зміни курсів валют і цінних паперів, тобто в кінцевому рахунку, як різниця в цінах, за якими вони купують і продають цінні папери. Наявність джоберів в Англії і фахівців у США, що мають право здійснювати операції тільки за свій рахунок, є характерною рисою біржових систем цих країн.

Прикладом, який ілюструє структуру і організацію діяльності фондової біржі, може служити біржа цінних паперів у Франкфурті-на-Майні.

Керівництво Франкфуртської біржі здійснюється Правлінням (радою керуючих). Іншими органами є Управління по допуску на біржу, Комітет з допуску, Третейський суд, Комітет честі. Курсові маклери утворюють Палату маклерів, яка є публічно-правової корпорацією.

До завдань Правління входить вирішення питань, пов'язаних з допуском підприємств і фізичних осіб до торгівлі на біржі; регулювання організації та процесу біржових угод; нагляд за дотриманням законів, приписів та умов, що стосуються біржових угод; підтримання порядку в приміщенні біржі і т.д. Правління складається з 22 членів. Управління по допуску вирішує питання про допуск цінних паперів до офіційного котирування.

Палата курсових маклерів представляє інтереси курсових маклерів. У її ведення входить спостереження за маклерами, розподіл угод між ними (кожен маклер повинен "опікуватися" певну кількість цінних паперів), спостереження за фіксацією курсу та публікація офіційного курсового бюлетеня. Офіційні маклери підпорядковуються правилам, виданим у 1962 році міністром землі Гессен (відповідає за нагляд за біржею), які регулюють маклерську діяльність на Франкфуртській біржі.