Місце в культурозміні

На невеликих земельних ділянках культурозміну рослин розробляти складно, проте потрібно. При тривалому вирощуванні на одному місці будь-якої культури в грунті накопичуються шкідники, насіння бур'янів і паразитичних рослин, збудники хвороб.

Віддаючи перевагу одній культурі, квітникарі нерідко нехтують вимогами до культурозміни, як засобу профілактичного застереження проти фітопатологій. Наприклад, після нарцисів вирощують однорічні або багаторічні кореневищні культури, не думаючи про те, що ці рослини мають спільні хвороби. Таке поєднання може бути причиною спалаху вірусних захворювань нарцисів або їх ураження нематодами, а також деякими грибними хворобами.

Неправильне чергування культур викликає іншу небезпеку. Все частіше квітникарі на своїх присадибних ділянках застосовують для боротьби із захворюваннями та шкідниками різні системні та контактні фунгіциди та інсектициди, якими обробляють ґрунт, обприскують рослини і протруюють посадковий матеріал. Використані препарати не завжди швидко руйнуються в грунті і їх залишки можуть накопичуватися в харчових культурах або зелені, вирощуваних відразу після цибулинних рослин. Щоб уникнути отруєнь та алергічних ефектів від застосування отрутохімікатів, сад необхідно розділити на дві частини. В одній вирощувати декоративні рослини із застосуванням різних хімічних препаратів, в іншій - овочеві, ягідні і плодові культури з використанням тільки біологічних засобів боротьби.

Місце для посадки вибирають рівне, захищене від сильних вітрів, що освітлюється сонцем хоча б півдня. Сорти з рожевою і помаранчевої коронкою краще зберігають забарвлення (не вицвітають), коли немає яскравого сонця. Помічено, що в захищених від вітру місцях нарциси цвітуть довше. Добре себе почувають нарциси і на схилах південної експозиції (освітлюваних сонцем) з ухилом. Для посадки підходить навіть простір між листопадними деревами і на краю пристовбурних кіл (цвітіння починається до розпускання листя, тому світла достатньо). Але не варто садити під вічнозеленими рослинами або в густій ​​щільної тіні. Вологі ділянки, з високим рівнем грунтових вод, з грунтом, погано пропускаючі вологу, затоплювані при таненні снігу навесні - непридатні, цибулини при тривалому зволоженні загнивають. Рівень грунтових вод повинен бути не вище 60 см. Застій води веде до розвитку грибних хвороб, гниття і загибелі цибулин.

Нарциси можуть рости на різних типах ґрунтів, але найбільш підходящими є суглинні грунту з кислотністю 6,5-7,0. На піщаних грунтах, бідних макро- і мікроелементами, нарциси цвістимуть перший час за рахунок накопичених раніше поживних речовин, потім цибулини дрібніють, і цвітіння припиняється. Піщані грунти швидко охолоджуються, цибулини більше схильні до вимерзання.

На освоюваних ділянках необхідно прибрати камені, будівельне сміття, коріння дерев. У важкі глинисті грунти потрібно внести пісок (15 кг на м.кв.), в піщані додати глину і перегній. Органічні добрива (перепрілий гній, перегній, компост) вносять заздалегідь, мінімум за три місяці до посадки, перегній з розрахунку 10 кг / м2, перепрілий гній - 7 кг / м2, при цьому перекопують грунт на глибину 25-35 см. Свіжий гній вносять мінімум за рік до посадки під попередні культури, безпосередньо перед посадкою вносити свіжий гній під нарциси категорично забороняється.

Обробіток грунту

Субстрат для посадки цибулин нарцисів складають дуже ретельно. Суміші для посадки складають різні, але головне - беруть землю, яка раніше не використовувалася для посадки цибулинних рослин. Він повинен бути повітре- і водопроникним, мати помірну кількість поживних речовин.

Для цибулин нарцисів грунтові суміші складаються із просіяної дернової землі з додаванням піску (3:1). Пісок бажано взяти крупний річковий, в крайньому випадку можна використовувати різний, добре промитий. За добу до посадки горщики в які будуть саджатися цибулини поливають слабким розчином марганцівки, потім зверху насипають шар пропареного піску (0,5 — 10 см, в залежності від розміру цибулини). Не можна перезволожувати субстрат. На дно насипають шар піску, як дренаж (2-2,5 см), а потім субстрат, але не доверху, а залишивши приблизно 1 см.

Ступінь кислотності або лужності ґрунтів дуже впливає на розвиток коренів і надходження поживних речовин в цибулину, а з неї в рослину. Під впливом високої кислотності в ґрунті з'являються шкідливі для нарцисів речовини, наприклад розчинні алюміній і в надмірній кількості марганець. Вони порушують вуглеводний і білковий обмін в цибулині, утворення органів розмноження (квіток, суцвіть) і цим різко знижують цвітіння, а іноді викликають і часткову загибель культури. Оптимальною для нарцисів вважається рН (5,5 - 6,5) – слабокисла реакція грунту, що не веде до нестачі фосфору та мікроелементів. Більшість основних поживних речовин доступні рослинам саме при такій реакції грунтового середовища. Але мікроорганізми, що перетворюють органічні речовини, що містять азот, полюбляють реакцію грунтового середовища близьку до нейтральної.

Добрива

- органічні;

- мінеральні;

- комбіновані (органо-мінеральні)

- бактеріальні.

До органічних добрив відносяться:

- торф;

- пташиний послід;

- концентровані рідкі органічні добрива.

Торф представляє собою суміш рослинних залишків, не повністю

розложених в анаеробних умовах та при надлишку вологи. Його хімічний

склад залежить від вихідного матеріалу і ступеню його розкладення. До торфу входять всі основні елементи живлення. В відкритому грунті він слугує не тільки добривом але й мульчею.

Пташиний послід – добриво сильнодіюче, вносити його потрібно в малих порціях. Краще всього застосовувати його розчином, який готується аналогічно гумусному, але в інших відношеннях: на 1 частину сухого пташиного посліду беруть 200 часток води. Готовий розчин розводять в відношеннях 1: 20 або 1:25.

Концентровані рідкі органічні добриванайбільш ефективні і прості в застосуванні. Готових концентрованих органічних добрив дуже великий асортимент. В магазинах доволі легко можливо придбати від рідких «Гумісол» до спеціально підібраних сумішей для вибраних квітів. Головне - точно дотримуватися рекомендацій дозування.

Органо-мінеральні (комбіновані)

Ці добрива рідко розглядаються як особлива категорію, але тим паче, вони мають свою специфіку: об’єднання органіки з великою кількістю

- азотні;

- фосфорні;

- калійні.

Азотні добрива.

До азотних добрив відносяться добрива які містять елемент живлення - азот: аміачна селітра (вона ж – азотно кислотний амоній або нітрат амонію), сульфат амонію (сірнокислотний амоній), натрієва селітра (вона ж – азотно кислий натрій, або нітрат натрію), мочевина, кальцієва селітра (вона ж азотно - кислотний кальцій, або нітрат кальцію). Монтан – селітра (вона ж лелійна селітра, або сільфонітрат амонію), ціанамід кальцію, хлористий амоній і інші.

Аміачнаселітра, сульфат амонію, монтан – селітра і хлористий амоній підкисляють грунт. Хлористий амоній до того ж засолює її хлором, або деякі рослини хлор взагалі не переносять.

Фосфорні добрива

До фосфорних добрив відносяться добрива які містять фосфор. Традиційними фосфорними добривами являють простий і двійний

суперфосфат, преципітат, томасшлак, термофосфат і кістяна мука.

Фосфорні добрива можуть використовувати можуть використовувати і як

основні, і для підкормки. Розкид їх хімічний склад набагато менше чім у

азотних добрив.

Калійні добрива

До калійних добрив відносяться добрива які містять – калій. До найбільш важливих калійних добрив відносяться: хлористий калій, 30 – 40 % - е калійні солі, сильвініт, сульфат калію.

Сильвініт являється вихідним матеріалом, для виробництва більшості залишкових, чим у багатьох. каїніт і карналіт - самостійно природні мінерали, зміст, помилок калію,

Мікродобрива

Мікродобрива це добрива які містять елементи, які необхідні декоративним рослинам в дуже малих кількостях. Це бор, молібден, марганець, кобальт та ін.. З’єднувати ці добрива та застосовувати їх треба в дуже малих порціях. Тут особливо важно спостерігати за дозою норм.

Найбільш зручним виявляється ПМУ – полімікродобрива, але їх роль

скоріше профілактична. Якщо замічені признаки нестачі якогось з

елементів, краще вибрати мікродобрива з одним дійсним началом.