Розділ 3. Виробнича практика у закладах середньої освіти студентів 5 курсу

Мета, зміст і послідовність виконання завдання з психології………………..…85

Критерії оцінювання ……………………………………….…………..……….…87

Методичні рекомендації до вивчення міжособистісних стосунків у класі………...93

Діагностичний інструментарій ………………………………………..………...101

Вивчення класу за допомогою методу спостереження …….………..…101

Соціометричне дослідження класу як малої групи…………………..…..109

Методика вивчення мотивів участі школярів у діяльності класу…….…118

Біполярна шкала взаємовідносин Ф. Фідлера, в адаптації
Ю. Л. Ханіна ………………………………………………………………………119

Методика «Визначення індексу групової згуртованості за Сішором»…120

Визначення опосередкованності групової згуртованості цілями і завданнями спільної діяльності (В.С. Івашкін, В. В. Онуфрієва)……………..122

Вивчення ціннісно-орієнтаційної єдності (ЦОЄ) класу (В.С. Івашкін, В. В. Онуфрієва)……………………………………………………………….………...124

Методика ”Діагностика рівня розвитку класу” ………………………….126

Дослідження стосунків у групі учнів (Є. М. Крутова, модифікація Д.Я.Богданова, В. С. Івашкіна) ………………………………………………..…129

Методика “Вивчення психологічного клімату класу” (модифікація Є.Гуцало методики Б.М. Паригіна)…………………………………………..….129

Методика вивчення психологічного клімату в учбовій групі ………….132

РОЗДІЛ ІV. ВИРОБНИЧА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ

Зміст психологічного завдання виробничої практики у вузі ………..……..….134

Критерії оцінювання ………..……………………………………………………135

Методичні рекомендації щодо аналізу лекції ……..……………………………138

Психодіагностичний інструментарій………………..……..……………………145

Схема спостереження за лекційним заняттям (Г.А. Мустафіна, Ф.Н.Бінєєва)................................................................................................145

Шкала ефективності педагогічних комунікацій (модифікований варіант анкети А.А.Леонтьєва)……………………………………………………………148

Методика аналізу встановлення контакту з аудиторією…………....…..151

ЛІТЕРАТУРА ……………………..…………………………………….…….….153

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...164

ПЕРЕДМОВА

Одним з найважливіших компонентів професійного становлення майбутнього вчителя є практика у школі. Від рівня професіоналізму, педагогічної майстерності учителів, які працюють в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, залежить авторитет системи шкільної освіти України, перспективи її розвитку.

Навчальна та виробничі практики в школі виконують ряд функцій: адаптаційну, навчаючу, розвиваючу та виховуючу.

Адаптаційна функція практик проявляється в тому, що студент знайомиться не лише з видами роботи, правилами внутрішнього розпорядку школи, а і з основними напрямками, формами та способами роботи учителів.

Навчаюча функція полягає в тому, що отримані в процесі теоретичної підготовки знання перевіряються на практиці, втілюються в діяльність студента-практиканта, що відображається у формуванні професійних компетенцій, відбувається апробація професійного потенціалу майбутніх спеціалістів.

Виховуюча функція практик реалізується в тому, що у майбутнього вчителя формуються професійні якості вчителя, на практиці студенти розуміють, що необхідно постійно займатися самоосвітою та самовихованням, оскільки професійно важливі якості вимагають постійного вдосконалення.

Протягом практики студенти розвиваються в особистісному та професійному плані, зокрема, вдосконалюються конструктивні, організаторські, комунікативні уміння. Вони вчаться думати і чинити як фахівці, здійснюючи самоаналіз власної діяльності та особливостей спілкування з іншими. Саме в цьому полягає розвиваюча функція.

Сучасний вчитель повинен володіти не лише педагогічними технологіями, але й бути психологічно грамотним, знати індивідуальні та вікові особливості учнів, вміти використовувати методи психологічних досліджень на практиці, встановлювати конструктивні стосунки з учнями, батьками, колегами тощо.

У відповідності з учбовими планами підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра за напрямком педагогічної освіти та «Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» педагогічна практика проводиться з другого по п’ятий курс навчання.

Одним з основних розділів педагогічної практики є її психологічна частина, яка спрямована на поглиблення і практичне застосування отриманих психологічних знань при вивченні дисциплін «Загальна психологія», «Вікова та педагогічна», «Соціальна психологія».

Передбачено наступні види практик, які містять психологічне завдання:

- навчальна психолого-педагогічна практика студентів 2 курсу;

- виробнича педагогічна практика у школі студентів 4 курсу;

- виробнича педагогічна практика у школі студентів 5 курсу;

- виробнича педагогічна практика у вищому навчальному закладі студентів-магістрів 5 курсу.

Завдання з психології ускладнюються від практики до практики, характер побудови завдань відображає логіку формування у студентів психолого-педагогічних дій – від загальнопрофесійних до складних інтегрованих професійно спрямованих дій. На педагогічній практиці студенти вдосконалюють вміння використовувати отримані знання для пояснення конкретних психолого-педагогічних ситуацій; здійснювати психологічний аналіз педагогічної діяльності вчителя, формують вміння надавати психолого-педагогічні рекомендації щодо шляхів вдосконалення навчально-виховного процесу, вміння розробляти шляхи професійного і особистісного самовдосконалення.

Посібник містить 4 розділи, які охоплюють чотири різновиди практики студентів 2- 5 курсів, котрі містять завдання з психології. В кожному розділі визначено мету, завдання, зміст етапу психологічної частини педпрактики, який містить спеціальні завдання, вимоги до їх виконання і оформлення відповідно до етапу практики. В посібнику запропоновані схеми та таблиці для організації діяльності студентів-практикантів й оформлення отриманих результатів. Крім того, розміщені чіткі кількісні та якісні критерії, за якими оцінюються запропоновані психологічні завдання, подано методичні рекомендації щодо особливостей застосування методів психологічного дослідження та матеріали, спрямовані на актуалізацію знань з необхідних розділів психології, подана рекомендована основна та додаткова література. При створенні завдань з навчальної психолого-педагогічної практики була врахована специфіку розподілу за класами студентів різних факультетів, зокрема, запропоновані варіативні методики вивчення особливостей учнів в залежності від віку досліджуваних.

Завдання з психології вимагають творчого підходу, спрямовані на розвиток професійної компетентності майбутнього вчителя, передбачають можливість вибору студентами окремих діагностичних методик для виконання певних завдань з психології. Завдання адаптовані до реального функціонування школи на сучасному етапі, тому результати, отримані студентами-практикантами можуть бути використані вчителями-предметниками, класними керівниками в навчально-виховному процесі.